詩篇 78
Freedom Bible (フリーダム・バイブル)Translation
Freedom Bible (フリーダム・バイブル)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1私の民よ、私の教えを聞け。 私の口の言葉に耳を傾けよ。
1Наука Асафа. Слухай, народе мій, науки моєї! Прихилїть ухо ваше до слів уст моїх!
2私は口を開いてたとえを語る。 私は昔からの隠された事柄を語り出す。
2Вітворю уста до приповістї, роскажу загадки з перед віків давних;
3それは私たちが聞いて知っていること、 私たちの先祖が私たちに語り伝えたことである。
3Про котрих ми чули і знаємо, і що їх розсказували нам батьки наші.
4私たちはそれを彼らの子どもたちに隠さず、 来るべき世代に、主のほむべき御業と、 その力と、主が行われた不思議な御業を語り伝える。
4Не втаїмо перед синами їх, будучим родам, звіщаючи хвалу Господа, і його потугу, і чудеса, котрі він сотворив.
5主はヤコブに契約を立て、 イスラエルに教えを定められた。 主は私たちの先祖に、 それらを彼らの子どもたちに教えるように命じられた。
5Він бо поставив сьвідченнє своє в Якові, і положив закон в Ізраїлї, заповідаючи батькам нашим, щоб синам своїм переказали.
6それは、来るべき世代、やがて生まれる子どもたちが知り、 彼らもまた立ち上がって、その子どもたちに語り伝えるためであり、
6Щоб знав їх рід будучий, сини, що народитись мають, щоб і вони встали і синам своїм росказали,
7彼らが神に望みを置き、 神の御業を忘れず、 その戒めを守るためであり、
7Щоб на Бога вповали, і про дїла Божі не забували, і заповідї його сповняли,
8彼らの先祖たちのように、 頑固で反逆する世代、 心を堅く定めず、 その霊が神に対して忠実でない世代にならないためである。
8І не були, як батьки їх, рід непокірний і ворохобливий, рід, що не статкував серцем, котрого дух не був вірний Богу.
9エフライムの子らは、武装して弓を持っていたが、 戦いの日に退却した。
9Сини Ефремові, оружні сагайдачні, кинулись назад в день бою.
10彼らは神の契約を守らず、 その律法に従って歩むことを拒んだ。
10Не сповнили завіту Божого, і не схотїли ходити в законї його.
11彼らは主の御業と、 主が彼らに示された不思議な御業を忘れた。
11Забули дїла його і чудеса його, котрі явив їм.
12主は彼らの先祖たちの目の前で、 エジプトの地、ツォアンの野で、驚くべきことを行われた。
12Він сотворив чудеса перед батьками їх, в землї Египецькій, на полї Зоан.
13主は海を分け、彼らを通らせ、 水を堤のように立たせられた。
13Він роздїлив море, і дав їм перейти, звелївши водам загатою, як ті вали, стояти.
14昼間は雲をもって彼らを導き、 夜は一晩中、火の光をもって導かれた。
14І провадив їх в день під хмарою, і цїлу ніч при сьвітлї огня.
15主は荒野で岩を割り、 深淵からくみ出すように、豊かな飲み水を与えられた。
15Пробивав скелю в пустинї, і щедро, як з глибинї, напував їх.
16主は岩から流れを出させ、 水を川のように流れ下らせた。
16Велїв потокам із скелї плисти, і водї річками збігати.
17しかし彼らは、なおも主に対して罪を犯し続け、 砂漠でいと高き方に反逆した。
17Вони ж не покидали проти його грішити, і Всевишнього в пустинї гнївити.
18彼らは心の中で神を試し、 自分の欲する食べ物を求めた。
18І скушали Бога в серцях своїх, просячи поживи для похотї своєї.
19そうだ、彼らは神に逆らって言い、 「神は荒野で食卓を整えることができるだろうか。
19І говорили вони проти Бога, кажучи: Чи може Бог приготовити стіл у пустинї?
20見よ、神が岩を打つと、水がほとばしり出て、 流れが溢れ出た。 神はパンも与えることができるだろうか。 ご自分の民のために肉を備えることができるだろうか」と言った。
20Бач, скелю пробив він, і бризнула вода, і заклекотїли потоки; чи зможе він дати хлїба? Або чи дасть мяса народові свому?
21それゆえ、主はこれを聞いて怒られた。 火がヤコブに向かって燃え上がり、 怒りもイスラエルに向かって立ち上がった。
21Тим то, як почув Господь, розгнївився і поломя запалало проти синів Якова, і гнїв піднявся проти Ізраїля.
22彼らが神を信じず、 その救いに信頼しなかったからである。
22Бо не вірили вони Богові, і не вповали на спасеннє його.
23それでもなお、主は上の空に命じ、 天の戸を開かれた。
23А все ж таки повелїв він в горі хмарам, і відчинив двері небесні,
24主は彼らの上にマナを降らせて食べさせ、 天からの食物を彼らに与えられた。
24І велївши, щоб падала манна на поживу їм, дав їм хлїба небесного.
25人は御使いたちのパンを食べた。 主は彼らに食べ物を十分に送られた。
25Хлїбом сильних живився чоловік, страви післав їм подостатком.
26主は天に東風を吹かせ、 その力によって南風を導き出された。
26Післав від сходу вітра з неба, і силою своєю пригнав вітра з полудня.
27主は彼らの上に肉をちりのように降らせ、 翼のある鳥を海の砂のように降らせた。
27І велїв, щоб падало мясо між них, як порошня, і птаство піряте, як пісок морський,
28主はそれを彼らの宿営の中、 その住まいの周りに落とされた。
28І велїв падати серед табору їх, кругом домівок їх.
29そこで彼らは食べ、十分に満たされた。 主は彼らの欲しがるものを彼らに与えられた。
29І їли до сита дуже, і доставив їм, чого забаглося.
30しかし、彼らはその欲求から離れず、 食べ物がまだ口の中にあるうちに、
30Та ще не одвернулись від забаганок своїх, ще була страва їх в губах їх,
31神の怒りが彼らに向かって立ち上がり、 彼らの中で最も頑健な者たちを殺し、 イスラエルの若者たちを打ち倒した。
31Як піднявся гнїв Бога на них, і став він губити зміж сильних їх, і повалив вибраних Ізраїлевих.
32これらすべてのことにもかかわらず、彼らはなおも罪を犯し、 主の不思議な御業を信じなかった。
32Та ще й тодї вони грішити не переставали, і в чудеса його не вірували.
33それゆえ、主は彼らの日々をむなしさのうちに終わらせ、 彼らの年月を恐怖のうちに終わらせた。
33І дав їм коротати днї свої в марнотї, і лїта свої в страху.
34主が彼らを殺されると、彼らは主を尋ね求め、 立ち返って、熱心に神を求めた。
34Коли вбивав їх, то шукали його і навертались, і благали Бога пильно.
35彼らは神が自分たちの岩であり、 いと高き神が自分たちの贖い主であることを思い出した。
35І спогадали вони, що Бог скеля їх, і Бог всевишнїй — спаситель їх.
36しかし、彼らは口先で神にへつらい、 舌で神に偽りを語った。
36І притворялись перед ним устами своїми, і брехали язиком своїм.
37彼らの心は神に対して真っ直ぐではなく、 神の契約に対しても忠実ではなかった。
37Серце бо їх не статкувало перед ним, завіту його вірно вони не сповняли.
38しかし、神はあわれみ深く、彼らの罪を赦して、彼らを滅ぼさなかった。 まことに、神は何度も怒りをそらし、 ご自分の憤りをことごとくかき立てることはなさらなかった。
38Але він змилосердився, він простив неправоту, і не запропастив їх; і часто одвертав гнїв свій, не дав попусту яростї своїй.
39神は、彼らが肉であり、 過ぎ去って戻らない風であることを思い出された。
39І спогадав, що вони тїло, вітер, що проходить, і не вертає.
40彼らは何度、荒野で神に反逆し、 砂漠で神を悲しませたことだろうか。
40Скілько то разів сердили вони його в пустинї, приводили в степах до смутку.
41彼らは再び神を試し、 イスラエルの聖なる方を怒らせた。
41І знов, скушаючи Бога, завдали жалю сьвятому Ізраїля.
42彼らは神の御手と、 敵から彼らを贖われた日のことを覚えていなかった。
42Не спогадали вони руки його, дня того, як вислобонив їх від гнобителя.
43神がエジプトでしるしを行い、 ツォアンの野で不思議な御業を行われたことを。
43Як явив знаки свої в Египтї і чудеса свої на полях Зоан:
44神は彼らの川を血に変え、 彼らがその流れから飲めないようにされた。
44Він перемінив у кров ріки їх, так що не змогли пити води текучої.
45神は彼らの中にアブの群れを送って彼らを食い尽くさせ、 カエルを送って彼らを滅ぼされた。
45Допустив на них собачі мухи, щоб кусали їх, і жаби, щоб губили їх.
46神はまた、彼らの作物を毛虫に与え、 彼らの労苦の実をイナゴに与えられた。
46Плоди їх віддав гусеницям, і працю їх саранї.
47神は雹で彼らのぶどうの木を、 霜で彼らのいちじく桑の木を枯らされた。
47Виногради їх побив градом, а садовину-морву ожеледдю.
48神はまた、彼らの家畜を雹に渡し、 彼らの群れを燃える稲妻に渡された。
48І віддав скотину їх градові, а отарі їх блискавкам.
49神は燃える怒りを彼らの上に放ち、 憤り、激怒、そして苦難をもたらし、 災いをもたらす御使いたちの群れを送られた。
49Післав на них жар гнїву свого, лютість і ярість і горе, юрбу ангелів нещастя.
50神はご自分の怒りのために道を開き、 彼らの魂を死から救い出さず、 彼らの命を疫病に引き渡された。
50Дав попуст гнїву свому, не зберіг душі їх від смертї, і життя їх віддав чумі.
51神はエジプトのすべての初子を、 ハムの天幕にいる、力の初穂を打ち殺された。
51І побив всїх первороднїв в Египтї, первенцїв сили у Хамових шатрах.
52しかし、ご自分の民を羊のように連れ出し、 荒野で群れのように彼らを導かれた。
52І велїв народові свому, як вівцї, пускатись в дорогу, і вів їх, як стадо, в пустинї.
53神は彼らを安全に導かれたので、彼らは恐れることはなかったが、 海は彼らの敵を覆い尽くした。
53І провадив їх безпечно, нїчого було їм боятись; а ворогів їх море покрило.
54神は彼らをご自分の聖なる境界へ、 ご自分の右の手で得られたこの山へと連れて来られた。
54І привів їх до гряницї сьвятинї своєї, до гори тої, котру здобула правиця його.
55神は彼らの前から国々の民を追い出し、 測り縄で測って彼らに相続地として分け与え、 イスラエルの部族をその天幕に住まわせた。
55І порозганяв народи перед ними, жеребом розпаював наслїддє, і поселив у шатрах їх поколїння Ізраїлеві.
56しかし、彼らはいと高き神を試し、反逆し、 そのあかしを守らなかった。
56Але вони скушали і сердили Бога всевишнього, і сьвідчень його не додержували.
57彼らは背を向け、自分たちの先祖のように裏切り、 当てにならない弓のようにそれていった。
57Відступили і спроневірились, як батьки їх, вивернулись, як лук зрадливий.
58彼らは自分たちの高き所で神を怒らせ、 その彫像で神のねたみを引き起こした。
58Розсердили його горбищами своїми, образами своїми вразили його.
59神はこれを聞いて怒りに満ち、 イスラエルを激しく嫌悪された。
59Бог почув і розлютився, і зовсїм відкинув Ізраїля.
60神はシロの幕屋を、 人々の間に立てられた天幕を捨て去られた。
60І покинув домівку Силомську, намет, що між людьми поставив його.
61神はご自分の力を捕囚に引き渡し、 ご自分の栄光を敵の手に渡された。
61І віддав в неволю силу свою, і славу свою в руки напасників.
62神はまた、ご自分の民を剣に引き渡し、 ご自分の相続の民に対して怒られた。
62І віддав під меча нарід свій, і розлютився на наслїддє своє.
63火は彼らの若者たちを焼き尽くし、 彼らの乙女たちには結婚の歌がなかった。
63Огонь пожер молодцїв їх, а дївчатам їх не сьпівали весїльних;
64彼らの祭司たちは剣に倒れ、 そのやもめたちは泣き悲しむこともしなかった。
64Сьвященники їх полягли під мечем, а вдовицям їх нїколи було заплакати.
65そのとき、主は眠りから覚めた者のように、 ぶどう酒によって奮い立つ勇士のように目覚められた。
65Тодї пробудився Господь, мов би спячий, як лицарь, що вином покріпившись, гукає.
66主は敵を打ち退け、 彼らに永遠の恥辱を与えられた。
66І побив ворогів своїх на стрімголов, завдав їм вічний сором.
67主はまたヨセフの天幕を退け、 エフライムの部族を選ばなかった。
67І погордував шатром Йосифа, і не вибрав поколїння Ефремового;
68しかし、ユダの部族と、 主が愛されたシオンの山を選ばれた。
68Тілько вибрав Юдин рід, гору Сион, що полюбив її.
69主はご自分の聖所を高い山々のように建て、 永遠に基を据えられた地のように建てられた。
69І збудував він сьвятиню, як гора високу, як земля, що на віки утвердив її.
70主はまたご自分のしもべダビデを選び、 彼を羊の囲いから召された。
70І вибрав Давида, слугу свого, і взяв його від отар овечих;
71主は子を養う雌羊の世話から彼を連れて来て、 ご自分の民であるヤコブと、 ご自分の相続の民であるイスラエルを牧するようにされた。
71Із за кормлящих овець покликав його, пасти Якова, свій народ, і Ізраїля, наслїддє своє.
72そこで彼は心の正しさをもって彼らを牧し、 手の巧みさをもって彼らを導いた。
72І він пас їх в чистотї серця свого, і розумними руками провадив їх.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.