Psalms 104
King James Version with ApocryphaTranslation
King James Version with Apocrypha
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Bless the LORD , O my soul. O LORD my God, thou art very great; thou art clothed with honour and majesty.
1Благослови Господа, душе моя! Господи, Боже мій, дивно ти великий, ти зодягнувся величчєм і красою;
2Who coverest thyself with light as with a garment: who stretchest out the heavens like a curtain:
2Ти сьвітлом, як шатою, покрився, розіпняв небеса, як плахту наметну;
3Who layeth the beams of his chambers in the waters: who maketh the clouds his chariot: who walketh upon the wings of the wind:
3Поставив двори свої над водами, обертаєш хмари на колесницю для себе, ти несешся на крилах вітру;
4Who maketh his angels spirits; his ministers a flaming fire:
4Ангели твої в тебе послами, слуги твої — огонь пожираючий.
5Who laid the foundations of the earth, that it should not be removed for ever.
5Він утвердив землю на підвалинах її; вона не захитається по віки;
6Thou coveredst it with the deep as with a garment: the waters stood above the mountains.
6Безоднями покрив її, як одежою, води стояли понад горами.
7At thy rebuke they fled; at the voice of thy thunder they hasted away.
7Перед грозою твоєю погнались, перед голосом грому твого помчались далеко.
8They go up by the mountains; they go down by the valleys unto the place which thou hast founded for them.
8Гори піднялися, долини спустились до місця, котре призначив для них.
9Thou hast set a bound that they may not pass over; that they turn not again to cover the earth.
9Визначив їм гряницю, і не перейдуть її; не вернуться назад, покрити землю.
10He sendeth the springs into the valleys, which run among the hills.
10Із жерел посилаєш у долини потоки: шумлять вони проміж горами;
11They give drink to every beast of the field: the wild asses quench their thirst.
11Напувають всю зьвірину з поля; дикі ослята гасять смагу свою;
12By them shall the fowls of the heaven have their habitation, which sing among the branches.
12Над ними кублиться небесне птаство, між віттєм голос їх роздається.
13He watereth the hills from his chambers: the earth is satisfied with the fruit of thy works.
13Ти напуваєш гори з висоти твоєї; земля насичується плодом творива твого.
14He causeth the grass to grow for the cattle, and herb for the service of man: that he may bring forth food out of the earth;
14Ти кажеш рости траві для скота і зеленинї на вжиток людям: щоб хлїба достачити із землї,
15And wine that maketh glad the heart of man, and oil to make his face to shine, and bread which strengtheneth man’s heart.
15І вино, щоб веселило серце чоловіка; щоб міг оливою лице намастити, і щоб хлїб покріпив серце чоловіка.
16The trees of the LORD are full of sap; the cedars of Lebanon, which he hath planted;
16Насичаються дерева Божі, кедри Ливанські, що посадив їх,
17Where the birds make their nests: as for the stork, the fir trees are her house.
17На них гнїздиться птаство; на кипарисах бузько знайшов собі домівку.
18The high hills are a refuge for the wild goats; and the rocks for the conies.
18Високі гори для козлів диких, скелї — сховиско лисицям.
19He appointed the moon for seasons: the sun knoweth his going down.
19Він сотворив місяць, щоб часи значити; сонце знає, коли заходити.
20Thou makest darkness, and it is night: wherein all the beasts of the forest do creep forth .
20Ти розкинеш темряву, і ніч настала; тодї ворушиться вся зьвірина лїсна;
21The young lions roar after their prey, and seek their meat from God.
21Молоді леви ричать за здобичею, і щоб жадати поживи для себе від Бога.
22The sun ariseth, they gather themselves together, and lay them down in their dens.
22Зійде сонце, вони вертають назад і в своїх норах лягають.
23Man goeth forth unto his work and to his labour until the evening.
23Чоловік виходить до свого дїла, і до своєї працї аж до вечора.
24O LORD , how manifold are thy works! in wisdom hast thou made them all: the earth is full of thy riches.
24Як багато, Господи, творива твого! Все премудростю сотворив єси, земля повна багацтва твого.
25So is this great and wide sea, wherein are things creeping innumerable, both small and great beasts.
25Те море, велике і на всї сторони широке: там ворушиться безлїч зьвірини, малої і великої.
26There go the ships: there is that leviathan, whom thou hast made to play therein.
26Там судна дорогу верстають, за ними кит, котрого сотворив єси, щоб там побивався.
27These wait all upon thee; that thou mayest give them their meat in due season.
27Всї вони тебе дожидають, щоб їжу їх у свій час дав їм.
28That thou givest them they gather: thou openest thine hand, they are filled with good.
28Ти даєш їм, вони збирають; ти відчиняєш руку твою, вони добром насичаються.
29Thou hidest thy face, they are troubled: thou takest away their breath, they die, and return to their dust.
29Ти одвертаєш лице твоє, вони лякаються; возьмеш духи їх, вони, визївнувши, у порох повертаються.
30Thou sendest forth thy spirit, they are created: and thou renewest the face of the earth.
30Пішлеш твого духа, будуть сотворені, та й обновиш лице землї.
31The glory of the LORD shall endure for ever: the LORD shall rejoice in his works.
31Слава Господня буде по віки, Господь буде радїти творивом своїм;
32He looketh on the earth, and it trembleth: he toucheth the hills, and they smoke.
32Він погляне на землю, і вона тремтить; доторкнеться гір, і вони димують.
33I will sing unto the LORD as long as I live: I will sing praise to my God while I have my being.
33Сьпівати му Господеві, поки життя мого, сьпівати му псальми Богові мому, як довго життя стане.
34My meditation of him shall be sweet: I will be glad in the LORD .
34Нехай буде люба йому думка моя, і звеселюся в Господї.
35Let the sinners be consumed out of the earth, and let the wicked be no more. Bless thou the LORD , O my soul. Praise ye the LORD .
35Нехай счезнуть грішники із землї, і беззаконних нехай не буде. Благослови, душе моя, Господа! Аллилуя!
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.