Psalms 102
King James Version with ApocryphaTranslation
King James Version with Apocrypha
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Hear my prayer, O LORD , and let my cry come unto thee.
1Молитва нужденного, що, униваючи серцем, виливає жаль свій перед Господом. Господи, почуй молитву мою, і прийми жаль мій!
2Hide not thy face from me in the day when I am in trouble; incline thine ear unto me: in the day when I call answer me speedily.
2Не ховай лиця твого в день тїсноти моєї; прихили ухо до мене; в день, коли призиваю тебе, не гайся, вислухай мене.
3For my days are consumed like smoke, and my bones are burned as an hearth.
3Бо днї мої, як дим, улїтають, і костї мої, як у жарі, тлїють.
4My heart is smitten, and withered like grass; so that I forget to eat my bread.
4Як билина, серце моє обгоріло та ізсохло, вже забув я хлїб мій їсти.
5By reason of the voice of my groaning my bones cleave to my skin.
5Від голосу мого стогнання пристали костї мої до тїла.
6I am like a pelican of the wilderness: I am like an owl of the desert.
6Я, мов пеликан в пустинї, мов сова на руїнах.
7I watch, and am as a sparrow alone upon the house top.
7Не сплю і став, як одинока пташина на криші.
8Mine enemies reproach me all the day; and they that are mad against me are sworn against me.
8Цїлий день кепкують з мене вороги мої; кленуться мною ті, що проти мене лютують.
9For I have eaten ashes like bread, and mingled my drink with weeping,
9Попіл став для мене хлїбом, а напиток мій з сльозами мішаю,
10Because of thine indignation and thy wrath: for thou hast lifted me up, and cast me down.
10Задля гнїву твого і яростї твоєї; ти бо підняв мене, і кинув мене.
11My days are like a shadow that declineth; and I am withered like grass.
11Днї мої, як тїнь зникають, і як трава я сохну.
12But thou, O LORD , shalt endure for ever; and thy remembrance unto all generations.
12Ти ж, Господи, будеш по віки, і память твоя з роду в рід.
13Thou shalt arise, and have mercy upon Zion: for the time to favour her, yea, the set time, is come.
13Ти встанеш, змилосердишся над Сионом; час бо вже, помилувати їх, прийшов бо визначений час.
14For thy servants take pleasure in her stones, and favour the dust thereof.
14Твої бо слуги полюбили каміння його, і жаль їм розвалин його.
15So the heathen shall fear the name of the LORD , and all the kings of the earth thy glory.
15І побояться народи імені Господа, і слави твоєї всї царі землї.
16When the LORD shall build up Zion, he shall appear in his glory.
16Коли Господь відбудує, явиться в славі своїй.
17He will regard the prayer of the destitute, and not despise their prayer.
17Він прихилиться до молитви понижених, і молитвою їх не погордує.
18This shall be written for the generation to come: and the people which shall be created shall praise the LORD .
18Буде се написано для будучих потомків; і нарід наново сотворений буде Господа хвалити.
19For he hath looked down from the height of his sanctuary; from heaven did the LORD behold the earth;
19Він бо глянув з висоти сьвятинї своєї, Господь споглянув з неба на землю,
20To hear the groaning of the prisoner; to loose those that are appointed to death;
20Щоб почути стогнаннє невільника, щоб розкувати дїтей смертї.
21To declare the name of the LORD in Zion, and his praise in Jerusalem;
21Щоб звіщали імя його на Сионї і хвалу його в Ерусалимі,
22When the people are gathered together, and the kingdoms, to serve the LORD .
22Коли разом зберуться народи і царства, щоб Господеві служити.
23He weakened my strength in the way; he shortened my days.
23Він змучив в дорозї силу мою; вкоротив днї мої.
24I said, O my God, take me not away in the midst of my days: thy years are throughout all generations.
24Я сказав: Боже мій, не возьми мене в половинї днїв моїх! Від роду до роду лїта твої!
25Of old hast thou laid the foundation of the earth: and the heavens are the work of thy hands.
25З нащаду сьвіта ти утвердив землю, і небеса — твориво рук твоїх.
26They shall perish, but thou shalt endure: yea, all of them shall wax old like a garment; as a vesture shalt thou change them, and they shall be changed:
26Вони перейдуть, ти ж останешся, вони всї, як одежа, зостаріються; як шати переміниш їх, і вони переміняться.
27But thou art the same, and thy years shall have no end.
27Ти ж все той самий, і лїтам твоїм нема кінця.
28The children of thy servants shall continue, and their seed shall be established before thee.
28Сини слугів твоїх будуть жити, і насїннє їх не загине перед тобою.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.