Psalms 132
King James Version with ApocryphaTranslation
King James Version with Apocrypha
Kulish and Puluj Bible (1905)
1LORD , remember David, and all his afflictions:
1Посходня пісня. Спогадай, Господи, Давида і всї скорби його.
2How he sware unto the LORD , and vowed unto the mighty God of Jacob;
2Як він клявся Господеві, робив обітницю могучому Богу Якова:
3Surely I will not come into the tabernacle of my house, nor go up into my bed;
3„Не ввійду до шатра дому мого, не ляжу на постелї відпочити;
4I will not give sleep to mine eyes, or slumber to mine eyelids,
4Не дам спати очам моїм, нї дрімати повікам моїм,
5Until I find out a place for the LORD , an habitation for the mighty God of Jacob.
5Поки не знайду для Господа оселї, дому для Бога Якова!‟
6Lo, we heard of it at Ephratah: we found it in the fields of the wood.
6Ось ми чували про неї в Ефратї, знайшли її на полях Яарських.
7We will go into his tabernacles: we will worship at his footstool.
7Ходїмо, ввійдемо до дому його, поклонимось у підніжя ніг його!
8Arise, O LORD , into thy rest; thou, and the ark of thy strength.
8Встань, Господи, поступи на місце спокою твого, ти і скеня сили твоєї.
9Let thy priests be clothed with righteousness; and let thy saints shout for joy.
9Сьвященники твої нехай правдою зодягнуться, а угодники твої нехай торжествують!
10For thy servant David’s sake turn not away the face of thine anointed.
10Задля Давида, слуги твого, не відсилай від себе лице помазанця твого!
11The LORD hath sworn in truth unto David; he will not turn from it; Of the fruit of thy body will I set upon thy throne.
11Клявся Господь Давидові правдою, не відступить він від неї: З плоду тїла твого посаджу на твоїм престолї.
12If thy children will keep my covenant and my testimony that I shall teach them, their children shall also sit upon thy throne for evermore.
12Коли сини твої хоронити муть заповіт мій і велїння мої, котрих навчу їх, то й сини їх по всї часи седїти муть на твоїм престолї.
13For the LORD hath chosen Zion; he hath desired it for his habitation.
13Бо Господь вибрав собі Сиона, бажав його собі за оселю.
14This is my rest for ever: here will I dwell; for I have desired it.
14Ось місце мого вічного спокою; ту оселюся, бажав бо я того.
15I will abundantly bless her provision: I will satisfy her poor with bread.
15Буду щедро благословити їду його, вбогих його хлїбом до сита нагодую.
16I will also clothe her priests with salvation: and her saints shall shout aloud for joy.
16Сьвященників спасеннєм зодягну, і побожні люде його радуватись будуть.
17There will I make the horn of David to bud: I have ordained a lamp for mine anointed.
17На тому місцї дам рости рогові Давида; я приготовив сьвітильника для помазанця мого.
18His enemies will I clothe with shame: but upon himself shall his crown flourish.
18Ворогів його соромом покрию, а на йому сияти ме корона його.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.