Psalms 68
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)Translation
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Unto the end, for them that shall be changed; for David.
1Проводиреві хора: Давидова псальма, пісня. Нехай встане Бог! Щоб розсипались вороги його, і розбіглись перед ним ненавидники його!
2SAVE me, O God: for the waters are come in even unto my soul.
2Як дим щезає, нехай вони так щезнуть; як віск топиться від огню, нехай так погибнуть грішники від лиця Божого.
3I stick fast in the mire of the deep: and there is no sure standing. I am come into the depth of the sea: and a tempest hath overwhelmed me.
3А праведники нехай звеселяться, нехай возрадуються перед лицем Божим, і торжествують в радостї.
4I have laboured with crying; my jaws are become hoarse: my eyes have failed, whilst I hope in my God.
4Сьпівайте Богу, величайте імя його! Зробіть дорогу тому, хто проходить крізь пустинї — Господь імя його — і радуйтесь перед ним!
5They are multiplied above the hairs of my head, who hate me without cause. My enemies are grown strong who have wrongfully persecuted me: then did I pay that which I took not away.
5Батько сиротам і суддя вдовам Бог у сьвятому домі своїм.
6O God, thou knowest my foolishness; and my offences are not hidden from thee:
6Одиноким дає Бог жити вкупі в одній домівцї, закованих виводить на волю до щастя; ворохобникам же дає місце в пустинї.
7Let not them be ashamed for me, who look for thee, O Lord, the Lord of hosts. Let them not be confounded on my account, who seek thee, O God of Israel.
7Боже! Як ійшов ти поперед твого народу, як переходив пустиню,
8Because for thy sake I have borne reproach; shame hath covered my face.
8Тремтїла земля — і небеса клянули перед Богом — сам Синай перед Богом, Богом Ізраїля.
9I am become a stranger to my brethren, and an alien to the sons of my mother.
9Дав линути животворному дощеві, о Боже; ти кріпив наслїддє твоє, коли воно томилось.
10For the zeal of thy house hath eaten me up: and the reproaches of them that reproached thee are fallen upon me.
10Племя твоє осїло там; в добротї твоїй, Боже, приготовляв ти для бідного.
11And I covered my soul in fasting: and it was made a reproach to me.
11Господь прорік слово, і було вістовниць велика сила.
12And I made haircloth my garment: and I became a byword to them.
12Царі з військами втїкали, вони втїкали, а хто обняв домівку, паював здобич.
13They that sat in the gate spoke against me: and they that drank wine made me their song.
13Коли ви й впокоїтесь по вівчарнях, то маєте бути, як крила голубки, сріблом покриті, котрих пірє золотом сяє.
14But as for me, my prayer is to thee, O Lord; for the time of thy good pleasure, O God. In the multitude of thy mercy hear me, in the truth of thy salvation.
14Як Всемогущий розсипав царів на землї, побілїла, як снїг, на Цальмонї.
15Draw me out of the mire, that I may not stick fast: deliver me from them that hate me, and out of the deep waters.
15Гора Базанська, гора Божа, щоглами багата гора Базанська.
16Let not the tempest of water drown me, nor the deep swallow me up: and let not the pit shut her mouth upon me.
16Чого ви, гори-бескиди, споглядаєте завидно на гору, котру взяв Бог на домівку для себе? Господь жити ме там по віки.
17Hear me, O Lord, for thy mercy is kind; look upon me according to the multitude of thy tender mercies.
17Колесниця Божа двічі десять тисяч, тисячі і знов тисячі; Господь між ними — Господь живущий у сьвятинї Синая.
18And turn not away thy face from thy servant: for I am in trouble, hear me speedily.
18Вийшов єси на гору, ти забрав в неволю бранцїв; приняв дари для людей, і навіть для противних твоїй волї, щоб Господь Бог мав оселю.
19Attend to my soul, and deliver it: save me because of my enemies.
19Благословен Господь! День в день щедрить нам Бог нашого спасення.
20Thou knowest my reproach, and my confusion, and my shame.
20Бог наш, Бог спасення, і в руках Господа Бога збавленнє від смертї.
21In thy sight are all they that afflict me; my heart hath expected reproach and misery. And I looked for one that would grieve together with me, but there was none: and for one that would comfort me, and I found none.
21Річ певня, що Бог розтрощить голову ворога свого, косматий лоб того, хто закостенїв в гріхах своїх.
22And they gave me gall for my food, and in my thirst they gave me vinegar to drink.
22Господь сказав: Приверну їх із Базан-гори, приверну з безоднї моря,
23Let their table become as a snare before them, and a recompense, and a stumblingblock.
23Щоб ти полоскав ноги твої в крові, а для язиків собак твоїх була з ворогів частина їх.
24Let their eyes be darkened that they see not; and their back bend thou down always.
24І бачили вони твій похід, Боже, похід мого Бога, мого царя, у сьвятиню.
25Pour out thy indignation upon them: and let thy wrathful anger take hold of them.
25Поперед ійшли люде, що сьпівали; за ними ті; що на струнах вигравали, кругом їх дївчата тимпанами брязчали.
26Let their habitation be made desolate: and let there be none to dwell in their tabernacles.
26На зборах прославляйте Бога, Господа, ви потомки Ізраїля!
27Because they have persecuted him whom thou hast smitten; and they have added to the grief of my wounds.
27Ось вони, Бенямин, наймолодший, їх владика; князї Юдині, їх полки, князї Завулонові, князї Нефталимові.
28Add thou iniquity upon their iniquity: and let them not come into thy justice.
28Звелїв наперед Бог силу твою. Укріпи, Боже, те, що дав єси нам!
29Let them be blotted out of the book of the living; and with the just let them not be written.
29Ради храму твого в Єрусалимі царі принесуть дари тобі.
30But I am poor and sorrowful: thy salvation, O God, hath set me up.
30Вгамуй зьвіра-дикуна, стадо бугаїв з ялівками народів: кожний з них підбиває людей брилою срібла. Розсип народи, що війни бажають!
31I will praise the name of God with a canticle: and I will magnify him with praise.
31Прийдуть можні з Египту; Етиопія скоро простягне руки свої до Бога.
32And it shall please God better than a young calf, that bringeth forth horns and hoofs.
32Царства земні! Сьпівайте Богу, прославляйте Господа,
33Let the poor see and rejoice: seek ye God, and your soul shall live.
33Котрий сидить на небесах, небесах одвічних; ось він гремить голосом своїм, голосом сильним.
34For the Lord hath heard the poor: and hath not despised his prisoners.
34Воздайте славу Богові! Величиє його над Ізраїлем і потуга його над хмарами.
35Let the heavens and the earth praise him; the sea, and every thing that creepeth therein.
35Дивен Бог в сьвятинї своїй, Бог Ізраїля; він дає народові силу й потугу. Благословен Бог!
36For God will save Sion, and the cities of Juda shall be built up. And they shall dwell there, and acquire it by inheritance.
no verse 36 in this text
37And the seed of his servants shall possess it; and they that love his name shall dwell therein.
no verse 37 in this text
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.