Žalmy 71
Kralice Bible (1613)Translation
Kralice Bible (1613)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1V tebeť, Hospodine, doufám, nechť nejsem zahanben na věky.
1На тебе, Господи, вповаю, нехай не повстидаюсь по віки.
2Vedlé spravedlnosti své vytrhni mne, a vyprosť mne; nakloň ke mně ucha svého, a spas mne.
2По справедливостї твоїй вислобони мене і спаси мене! Прихили до мене ухо твоє і спаси мене!
3Budiž mi skalou obydlí, na niž bych ustavičně utíkal; přikázal jsi ostříhati mne, nebo skála má i pevnost má ty jsi.
3Будь менї скеля на домівку, де б менї мож було завсїди ходити! Ти звелїв спасти мене, ти бо єси моя скеля і моя твердиня.
4Bože můj, vytrhni mne z ruky bezbožníka, z ruky převráceného a násilníka.
4Боже мій, спаси мене з рук беззаконника, з рук неправедника і гнобителя!
5Nebo ty jsi má naděje, Pane; Hospodine, v tebeť doufám od své mladosti.
5Ти бо єси моя надїя, Господи Боже! Моє впованнє від молодого віку мого.
6Na tebe jsem zpolehl hned od života, z břicha matky mé ty jsi mne vyvedl, v tobě jest chvála má vždycky.
6Почавши від лона матернього, я на тебе покладався; від внутра матернього ти стережеш мене; тебе в піснях моїх все прославляю.
7Jako zázrak byl jsem mnohým, a však ty jsi mé silné doufání.
7Многим людям чудовищем я здавався; але ти сильна моя защита.
8Ó ať jsou naplněna ústa má chválením tebe, přes celý den slavením tebe.
8Уста мої повні хвали твоєї, слави твоєї цїлий день.
9Nezamítejž mne v věku starosti; když zhyne síla má, neopouštějž mne.
9Не відкинь мене у старостї; коли знеможу силою, не опусти мене!
10Nebo mluvili nepřátelé moji proti mně, a ti, jenž střehou duše mé, radili se spolu,
10Мої бо вороги змовляються на мене, і ті, що чигають на мене, нараджуються.
11Pravíce: Bůh jej opustil, hoňte a popadněte jej, nebo kdo by ho vytrhl, není žádného.
11І вони кажуть: Бог опустив його; гонїть за ним, і зловіть його, нема бо йому спасителя.
12Bože, nevzdalujž se ode mne, Bože můj, přispějž mi na pomoc.
12Боже, будь не далеко від мене, поспіши менї на поміч!
13Nechť jsou zahanbeni, a zhynou protivníci duše mé; přikryti buďte lehkostí a hanbou, kteříž hledají pádu mého.
13Нехай осоромляться, нехай щезнуть ті, що проти душі моєї встали! Нехай покриє сором і безчестє тих, що нещастя для мене бажають!
14Já pak ustavičně čekati, a vždy víc a víc tě chváliti budu.
14Я ж буду все на тебе вповати, і хвалу твою ширити.
15Ústa má budou vypravovati spravedlnost tvou, každého dne spasení tvé, ačkoli mu počtu nevím.
15Уста мої будуть звіщати справедливість твою, цїлий день твоє спасеннє; я бо не знаю їм лїку.
16Přistoupě k všelijaké moci Panovníka Hospodina, připomínati budu tvou vlastní spravedlnost.
16Буду ступати силою Господа Бога, буду згадувати твою справедливість, твою тілько.
17Bože, učinil jsi mne od mladosti mé, a až po dnes vypravuji o divných činech tvých.
17Боже! Ти вчив мене з малку; і досї я проповідував чудеса твої.
18Protož také i do starosti a šedin, Bože, neopouštěj mne, až v známost uvedu rámě tvé tomuto věku, a všechněm potomkům sílu tvou.
18І до старостї, до пізної старостї, не опусти мене, Боже, поки не возвіщу рамя твоє будущому роду; всїм, що прийдуть, потугу твою!
19Nebo spravedlnost tvá, Bože, vyvýšená jest, provodíš zajisté věci veliké. Bože, kdo jest podobný tobě?
19І твоя справедливість, Боже, надто велика, ти Боже, що вчинив єси дїла великі, хто рівня тобі?
20Kterýž ač jsi mi dal okusiti úzkostí velikých a hrozných, však zase k životu navrátíš mne, a z propastí země zase mne vyzdvihneš.
20Ти, що дав нам зазнати богацько біди і лиха, ти знов даєш нам життє, і добуваєш нас із пропастей землї.
21Rozmnožíš důstojnost mou, a zase utěšíš mne.
21Побільши потугу мою, обернись і потїши мене.
22I jáť také budu tě slaviti na nástroji hudebném, i pravdu tvou, Bože můj; žalmy tobě zpívati budu na harfě, ó svatý Izraelský.
22І я буду на псалтирі прославляти тебе, правду твою, мій Боже! Буду псальмувати при гуслях тобі, Сьвятий Ізраїля!
23Plésati budou rtové moji, když žalmy zpívati budu tobě, i duše má, kterouž jsi vykoupil.
23Радуються уста мої, сьпіваючи псальми тобі, і душа моя, котру ти збавив єси;
24Nadto i jazyk můj každý den vypravovati bude spravedlnost tvou; nebo se zastyděti a zahanbiti musili ti, jenž mého pádu hledali.
24І язик мій звіщати ме всякий день справедливість твою; ти бо допустив сором і встид на тих, що лиха менї бажали.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.