Псальма 106
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Louis Segond 1910
1Хвалїте Господа! Прославляйте Господа, він бо благий, бо милість його по віки!
1Louez l’Éternel! Louez l’Éternel, car il est bon, Car sa miséricorde dure à toujours!
2Хто виповість великі дїла Божі, звістить всю хвалу його?
2Qui dira les hauts faits de l’Éternel? Qui publiera toute sa louange?
3Щасливий, хто за правосуддє дбає, і всякого часу творить справедливість!
3Heureux ceux qui observent la loi, Qui pratiquent la justice en tout temps!
4Спогадай мене, Господи, з благоволеннєм до народу твого! Завитай в мене з спасеннєм твоїм!
4Éternel, souviens-toi de moi dans ta bienveillance pour ton peuple! Souviens-toi de moi en lui accordant ton secours,
5Щоб побачити щасну долю вибраних твоїх, звеселитись радощами народу твого, хвалитись наслїддєм твоїм.
5Afin que je voie le bonheur de tes élus, Que je me réjouisse de la joie de ton peuple, Et que je me glorifie avec ton héritage!
6Ми согрішили, як і батьки наші, жили не по правдї, творили беззаконнє.
6Nous avons péché comme nos pères, Nous avons commis l’iniquité, nous avons fait le mal.
7Батьки наші в Египтї не зрозуміли чудес твоїх, не памятали про багацтво милосердя твого, і були впертими коло моря, коло Червоного моря.
7Nos pères en Égypte ne furent pas attentifs à tes miracles, Ils ne se rappelèrent pas la multitude de tes grâces, Ils furent rebelles près de la mer, près de la mer Rouge.
8Але він спас їх задля імя свого, щоб явити потугу свою.
8Mais il les sauva à cause de son nom, Pour manifester sa puissance.
9І кликнув він на Червоне море, й висохло; і велїв їм переходити безоднї, як степи.
9Il menaça la mer Rouge, et elle se dessécha; Et il les fit marcher à travers les abîmes comme dans un désert.
10І вислобонив їх з руки ненависника, і визволив їх з руки ворога.
10Il les sauva de la main de celui qui les haïssait, Il les délivra de la main de l’ennemi.
11Води покрили гнобителїв їх, нї один з них не остався.
11Les eaux couvrirent leurs adversaires: Il n’en resta pas un seul.
12Тодї повірили вони словам його, засьпівали хвалу йому.
12Et ils crurent à ses paroles, Ils chantèrent ses louanges.
13Та скоро забули дїла його, не чекали на присуд його.
13Mais ils oublièrent bientôt ses œuvres, Ils n’attendirent pas l’exécution de ses desseins.
14Забаглось їм ласощів в пустинї, і стали скушати Бога в пустинї.
14Ils furent saisis de convoitise dans le désert, Et ils tentèrent Dieu dans la solitude.
15Тодї дав їм, чого бажали, але післав знуреннє душам їх.
15Il leur accorda ce qu’ils demandaient; Puis il envoya le dépérissement dans leur corps.
16І позавидували вони в таборі Мойсейові, і Ааронові, сьвятому в Господа.
16Ils se montrèrent, dans le camp, jaloux contre Moïse, Contre Aaron, le saint de l’Éternel.
17Розступилась земля, і проковтнула Датана, і покрила ватагу Авирама.
17La terre s’ouvrit et engloutit Dathan, Et elle se referma sur la troupe d’Abiram;
18І бухнув огонь під ватагою, і поломя пожерло беззаконних.
18Le feu embrasa leur troupe, La flamme consuma les méchants.
19Вони зробили тельця коло Гореба-гори, і покланялись перед литим творищем.
19Ils firent un veau en Horeb, Ils se prosternèrent devant une image de fonte,
20І заміняли славу свою за подобу бика, що травою годується.
20Ils échangèrent leur gloire Contre la figure d’un bœuf qui mange l’herbe.
21Вони забули Бога, спасителя свого, що сотворив велике дїло в Египтї,
21Ils oublièrent Dieu, leur sauveur, Qui avait fait de grandes choses en Égypte,
22Чудеса в країнї Хама, страшне дїло на Червоному морі.
22Des miracles dans le pays de Cham, Des prodiges sur la mer Rouge.
23Тодї сказав він, що запропастив би їх, якби Мойсей, вибраний його, не стояв перед ним над проваллю, щоб відхилити ярість його від погибелї.
23Et il parla de les exterminer; Mais Moïse, son élu, se tint à la brèche devant lui, Pour détourner sa fureur et l’empêcher de les détruire.
24Потім відріклися землї благословенної, не повірили слову його;
24Ils méprisèrent le pays des délices; Ils ne crurent pas à la parole de l’Éternel,
25Нарікали в шатрах своїх, на голос Господа не зважали.
25Ils murmurèrent dans leurs tentes, Ils n’obéirent point à sa voix.
26Тодї, піднявши руку свою, поклявся, що трупом положить їх в пустинї,
26Et il leva la main pour jurer De les faire tomber dans le désert,
27І повалить потомство їх під ярмо народів і розсипле їх по землях.
27De faire tomber leur postérité parmi les nations, Et de les disperser au milieu des pays.
28Пристали вони до Баал-Пегора, й їли жертви мертвих ідолів.
28Ils s’attachèrent à Baal-Peor, Et mangèrent des victimes sacrifiées aux morts.
29Прогнївили Бога дїлами своїми; і спала на них кара.
29Ils irritèrent l’Éternel par leurs actions, Et une plaie fit irruption parmi eux.
30Тодї Пинегас, зробивши суд, умилосердив Бога, і кара минула.
30Phinées se leva pour intervenir, Et la plaie s’arrêta;
31І полїчено йому се за справедливість з роду в рід аж по віки.
31Cela lui fut imputé à justice, De génération en génération pour toujours.
32Ще прогнївили Бога над водами Мериви; і задля них дізнав Мойсей лиха.
32Ils irritèrent l’Éternel près des eaux de Meriba; Et Moïse fut puni à cause d’eux,
33Бо так допекли серцю його, що нерозважно говорив устами.
33Car ils aigrirent son esprit, Et il s’exprima légèrement des lèvres.
34Вони не знищили народів, про котрих говорив їм Господь;
34Ils ne détruisirent point les peuples Que l’Éternel leur avait ordonné de détruire.
35Але помішались з народами, і навчились звичаїв їх.
35Ils se mêlèrent avec les nations, Et ils apprirent leurs œuvres.
36Почали служити божищам їх, котрі для них сїткою стались.
36Ils servirent leurs idoles, Qui furent pour eux un piège;
37Синів своїх і дочок своїх в жертву бісам приносили;
37Ils sacrifièrent leurs fils Et leurs filles aux idoles,
38Проливали кров невинну, кров синів своїх і дочок своїх, що жертвували їх божищам Канаанським; і осквернилась земля від крові.
38Ils répandirent le sang innocent, Le sang de leurs fils et de leurs filles, Qu’ils sacrifièrent aux idoles de Canaan, Et le pays fut profané par des meurtres.
39І опоганили себе дїлами своїми, і творили блуд починками своїми.
39Ils se souillèrent par leurs œuvres, Ils se prostituèrent par leurs actions.
40Тодї запалав гнїв Господа на нарід його, і зʼогидїло йому наслїддє його;
40La colère de l’Éternel s’enflamma contre son peuple, Et il prit en horreur son héritage.
41Віддав їх в руки народам, і їх ненавидники панували над ними.
41Il les livra entre les mains des nations; Ceux qui les haïssaient dominèrent sur eux;
42Вороги їх гнобили їх, і вони були поневолені під рукою їх.
42Leurs ennemis les opprimèrent, Et ils furent humiliés sous leur puissance.
43Часто спасав він їх; вони ж гнївили його радою своєю, і падали за несправедливість свою.
43Plusieurs fois il les délivra; Mais ils se montrèrent rebelles dans leurs desseins, Et ils devinrent malheureux par leur iniquité.
44Але він зглянув на їх неволю, як почув моленнє їх;
44Il vit leur détresse, Lorsqu’il entendit leurs supplications.
45І згадав він заповіт свій з ними, і жаль йому стало по великостї милосердя його.
45Il se souvint en leur faveur de son alliance; Il eut pitié selon sa grande bonté,
46І дав їм знайти милосердє в усїх, що в полон їх забрали.
46Et il excita pour eux la compassion De tous ceux qui les retenaient captifs.
47Спаси нас, Господи Боже наш, і збери нас до купи зпоміж народів, щоб могли прославляти сьвяте імя твоє, і хвалитись славою тоєю. Благословен Господь, Бог Ізраїля, по віки! І нехай скаже весь нарід: Амінь! Аллилуя!
47Sauve-nous, Éternel, notre Dieu! Et rassemble-nous du milieu des nations, Afin que nous célébrions ton saint nom, Et que nous mettions notre gloire à te louer!
no verse 48 in this text
48Béni soit l’Éternel, le Dieu d’Israël, d’éternité en éternité! Et que tout le peuple dise: Amen! Louez l’Éternel!
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.