Псальма 106
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
World English Bible
1Хвалїте Господа! Прославляйте Господа, він бо благий, бо милість його по віки!
1Praise the LORD! Give thanks to the LORD, for he is good, for his loving kindness endures forever.
2Хто виповість великі дїла Божі, звістить всю хвалу його?
2Who can utter the mighty acts of the LORD, or fully declare all his praise?
3Щасливий, хто за правосуддє дбає, і всякого часу творить справедливість!
3Blessed are those who keep justice. Blessed is one who does what is right at all times.
4Спогадай мене, Господи, з благоволеннєм до народу твого! Завитай в мене з спасеннєм твоїм!
4Remember me, LORD, with the favor that you show to your people. Visit me with your salvation,
5Щоб побачити щасну долю вибраних твоїх, звеселитись радощами народу твого, хвалитись наслїддєм твоїм.
5that I may see the prosperity of your chosen, that I may rejoice in the gladness of your nation, that I may glory with your inheritance.
6Ми согрішили, як і батьки наші, жили не по правдї, творили беззаконнє.
6We have sinned with our fathers. We have committed iniquity. We have done wickedly.
7Батьки наші в Египтї не зрозуміли чудес твоїх, не памятали про багацтво милосердя твого, і були впертими коло моря, коло Червоного моря.
7Our fathers didn’t understand your wonders in Egypt. They didn’t remember the multitude of your loving kindnesses, but were rebellious at the sea, even at the Red Sea.
8Але він спас їх задля імя свого, щоб явити потугу свою.
8Nevertheless he saved them for his name’s sake, that he might make his mighty power known.
9І кликнув він на Червоне море, й висохло; і велїв їм переходити безоднї, як степи.
9He rebuked the Red Sea also, and it was dried up; so he led them through the depths, as through a desert.
10І вислобонив їх з руки ненависника, і визволив їх з руки ворога.
10He saved them from the hand of him who hated them, and redeemed them from the hand of the enemy.
11Води покрили гнобителїв їх, нї один з них не остався.
11The waters covered their adversaries. There was not one of them left.
12Тодї повірили вони словам його, засьпівали хвалу йому.
12Then they believed his words. They sang his praise.
13Та скоро забули дїла його, не чекали на присуд його.
13They soon forgot his works. They didn’t wait for his counsel,
14Забаглось їм ласощів в пустинї, і стали скушати Бога в пустинї.
14but gave in to craving in the desert, and tested God in the wasteland.
15Тодї дав їм, чого бажали, але післав знуреннє душам їх.
15He gave them their request, but sent leanness into their soul.
16І позавидували вони в таборі Мойсейові, і Ааронові, сьвятому в Господа.
16They envied Moses also in the camp, and Aaron, the LORD’s saint.
17Розступилась земля, і проковтнула Датана, і покрила ватагу Авирама.
17The earth opened and swallowed up Dathan, and covered the company of Abiram.
18І бухнув огонь під ватагою, і поломя пожерло беззаконних.
18A fire was kindled in their company. The flame burned up the wicked.
19Вони зробили тельця коло Гореба-гори, і покланялись перед литим творищем.
19They made a calf in Horeb, and worshiped a molten image.
20І заміняли славу свою за подобу бика, що травою годується.
20Thus they exchanged their glory for an image of a bull that eats grass.
21Вони забули Бога, спасителя свого, що сотворив велике дїло в Египтї,
21They forgot God, their Savior, who had done great things in Egypt,
22Чудеса в країнї Хама, страшне дїло на Червоному морі.
22wondrous works in the land of Ham, and awesome things by the Red Sea.
23Тодї сказав він, що запропастив би їх, якби Мойсей, вибраний його, не стояв перед ним над проваллю, щоб відхилити ярість його від погибелї.
23Therefore he said that he would destroy them, had Moses, his chosen, not stood before him in the breach, to turn away his wrath, so that he wouldn’t destroy them.
24Потім відріклися землї благословенної, не повірили слову його;
24Yes, they despised the pleasant land. They didn’t believe his word,
25Нарікали в шатрах своїх, на голос Господа не зважали.
25but murmured in their tents, and didn’t listen to the LORD’s voice.
26Тодї, піднявши руку свою, поклявся, що трупом положить їх в пустинї,
26Therefore he swore to them that he would overthrow them in the wilderness,
27І повалить потомство їх під ярмо народів і розсипле їх по землях.
27that he would overthrow their offspring among the nations, and scatter them in the lands.
28Пристали вони до Баал-Пегора, й їли жертви мертвих ідолів.
28They joined themselves also to Baal Peor, and ate the sacrifices of the dead.
29Прогнївили Бога дїлами своїми; і спала на них кара.
29Thus they provoked him to anger with their deeds. The plague broke in on them.
30Тодї Пинегас, зробивши суд, умилосердив Бога, і кара минула.
30Then Phinehas stood up and executed judgment, so the plague was stopped.
31І полїчено йому се за справедливість з роду в рід аж по віки.
31That was credited to him for righteousness, for all generations to come.
32Ще прогнївили Бога над водами Мериви; і задля них дізнав Мойсей лиха.
32They angered him also at the waters of Meribah, so that Moses was troubled for their sakes;
33Бо так допекли серцю його, що нерозважно говорив устами.
33because they were rebellious against his spirit, he spoke rashly with his lips.
34Вони не знищили народів, про котрих говорив їм Господь;
34They didn’t destroy the peoples, as the LORD commanded them,
35Але помішались з народами, і навчились звичаїв їх.
35but mixed themselves with the nations, and learned their works.
36Почали служити божищам їх, котрі для них сїткою стались.
36They served their idols, which became a snare to them.
37Синів своїх і дочок своїх в жертву бісам приносили;
37Yes, they sacrificed their sons and their daughters to demons.
38Проливали кров невинну, кров синів своїх і дочок своїх, що жертвували їх божищам Канаанським; і осквернилась земля від крові.
38They shed innocent blood, even the blood of their sons and of their daughters, whom they sacrificed to the idols of Canaan. The land was polluted with blood.
39І опоганили себе дїлами своїми, і творили блуд починками своїми.
39Thus they were defiled with their works, and prostituted themselves in their deeds.
40Тодї запалав гнїв Господа на нарід його, і зʼогидїло йому наслїддє його;
40Therefore the LORD burned with anger against his people. He abhorred his inheritance.
41Віддав їх в руки народам, і їх ненавидники панували над ними.
41He gave them into the hand of the nations. Those who hated them ruled over them.
42Вороги їх гнобили їх, і вони були поневолені під рукою їх.
42Their enemies also oppressed them. They were brought into subjection under their hand.
43Часто спасав він їх; вони ж гнївили його радою своєю, і падали за несправедливість свою.
43He rescued them many times, but they were rebellious in their counsel, and were brought low in their iniquity.
44Але він зглянув на їх неволю, як почув моленнє їх;
44Nevertheless he regarded their distress, when he heard their cry.
45І згадав він заповіт свій з ними, і жаль йому стало по великостї милосердя його.
45He remembered for them his covenant, and repented according to the multitude of his loving kindnesses.
46І дав їм знайти милосердє в усїх, що в полон їх забрали.
46He made them also to be pitied by all those who carried them captive.
47Спаси нас, Господи Боже наш, і збери нас до купи зпоміж народів, щоб могли прославляти сьвяте імя твоє, і хвалитись славою тоєю. Благословен Господь, Бог Ізраїля, по віки! І нехай скаже весь нарід: Амінь! Аллилуя!
47Save us, LORD, our God, gather us from among the nations, to give thanks to your holy name, to triumph in your praise!
no verse 48 in this text
48Blessed be the LORD, the God of Israel, from everlasting even to everlasting! Let all the people say, “Amen.” Praise the LORD!
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.