Псальма 109
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
World English Bible
1Проводиреві; псальма Давидова. Боже, хвало моя, не мовчи!
1God of my praise, don’t remain silent,
2Бо губи грішника і губи зрадливі проти мене відчинились; брехливими язиками говорять проти мене.
2for they have opened the mouth of the wicked and the mouth of deceit against me. They have spoken to me with a lying tongue.
3Ненависними словами мене обступили, і безвинно напали на мене.
3They have also surrounded me with words of hatred, and fought against me without a cause.
4За любов мою ворогують на мене; а я все молюся.
4In return for my love, they are my adversaries; but I am in prayer.
5А вони менї злом за добро, за любов ненавистю відплатили.
5They have rewarded me evil for good, and hatred for my love.
6Пусти на него беззаконника, і сатана нехай стоїть праворуч у него.
6Set a wicked man over him. Let an adversary stand at his right hand.
7Коли на судї стане, нехай вийде виноватий, і благаннє його нехай за гріх полїчиться.
7When he is judged, let him come out guilty. Let his prayer be turned into sin.
8Нехай віку свого не звікує, а уряд його возьме инший!
8Let his days be few. Let another take his office.
9Сини його будуть сиротами, а жінка його вдовою!
9Let his children be fatherless, and his wife a widow.
10Нехай сини його, блукаючи, на жебри розійдуться, і покинувши пустки свої, хлїба просять!
10Let his children be wandering beggars. Let them be sought from their ruins.
11Лихварь нехай все, що він має, загорне, й чужі люде працю його розхоплять!
11Let the creditor seize all that he has. Let strangers plunder the fruit of his labor.
12Нехай нїкого не має, хто постояв би в добротї до його, і нехай не буде нїкого, хто б сиріт його помилував!
12Let there be no one to extend kindness to him, neither let there be anyone to have pity on his fatherless children.
13Потомство його нехай згине, в другому поколїнню нехай імя його буде затерте!
13Let his posterity be cut off. In the generation following let their name be blotted out.
14Нехай згадаються перед Господом несправедливостї батьків його, і гріх матері його нехай не затреться!
14Let the iniquity of his fathers be remembered by the LORD. Don’t let the sin of his mother be blotted out.
15Нехай гріхи їх все будуть перед Господом, а він знищить память їх на землї!
15Let them be before the LORD continually, that he may cut off their memory from the earth;
16Тому, що не було на думцї в його, творити милість, що до смерти гнобив чоловіка нужденного і бідного і засмученого в серцї.
16because he didn’t remember to show kindness, but persecuted the poor and needy man, the broken in heart, to kill them.
17Любив він проклін, нехай же спаде на його! Не любив благословення, нехай же нїколи не зазнає його!
17Yes, he loved cursing, and it came to him. He didn’t delight in blessing, and it was far from him.
18Прокляттєм, як одежою, зодягався, нехай же як вода просякне внутро його, і, як олїй, костї його проникне!
18He clothed himself also with cursing as with his garment. It came into his inward parts like water, like oil into his bones.
19Нехай буде йому одежою, котрою зодягається, і поясом, котрим все підперезується!
19Let it be to him as the clothing with which he covers himself, for the belt that is always around him.
20Така доля від Господа нехай буде ворогам моїм, і тим, що проти душі моєї зло говорять.
20This is the reward of my adversaries from the LORD, of those who speak evil against my soul.
21Ти ж, Господи, Боже, заступи мене задля імені твого! Блага бо милість твоя; спаси мене!
21But deal with me, GOD the Lord, for your name’s sake, because your loving kindness is good, deliver me;
22Я бо нужденний і бідний, і серце моє зранене в мене.
22for I am poor and needy. My heart is wounded within me.
23Як тїнь, що простирається, я зникаю, як сарана полохаюсь.
23I fade away like an evening shadow. I am shaken off like a locust.
24Колїна мої від посту охляли, і тїло моє змарнїло.
24My knees are weak through fasting. My body is thin and lacks fat.
25І став я сьміховиском для них; побачивши мене, головами своїми покивують.
25I have also become a reproach to them. When they see me, they shake their head.
26Поможи менї, Господи, Боже мій! Спаси мене по милостї твоїй!
26Help me, LORD, my God. Save me according to your loving kindness;
27Щоб люде знали, що се рука твоя, Господи, і твоє дїло.
27that they may know that this is your hand; that you, LORD, have done it.
28Нехай вони проклинають мене, а ти благослови! Встануть вони, то допусти сором на них, і дай зрадуватись слузї твому!
28They may curse, but you bless. When they arise, they will be shamed, but your servant shall rejoice.
29Вороги мої нехай соромом покриються і ганьбою своєю, як плащом, обгорнуться.
29Let my adversaries be clothed with dishonor. Let them cover themselves with their own shame as with a robe.
30Буду щиро прославляти Господа устами моїми, і серед збору хвалити його.
30I will give great thanks to the LORD with my mouth. Yes, I will praise him among the multitude.
31Бо він стоїть по правицї бідного, щоб спасти його від тих, що душу його судять.
31For he will stand at the right hand of the needy, to save him from those who judge his soul.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.