Псальма 102
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
World English Bible
1Молитва нужденного, що, униваючи серцем, виливає жаль свій перед Господом. Господи, почуй молитву мою, і прийми жаль мій!
1Hear my prayer, LORD! Let my cry come to you.
2Не ховай лиця твого в день тїсноти моєї; прихили ухо до мене; в день, коли призиваю тебе, не гайся, вислухай мене.
2Don’t hide your face from me in the day of my distress. Turn your ear to me. Answer me quickly in the day when I call.
3Бо днї мої, як дим, улїтають, і костї мої, як у жарі, тлїють.
3For my days consume away like smoke. My bones are burned as a torch.
4Як билина, серце моє обгоріло та ізсохло, вже забув я хлїб мій їсти.
4My heart is blighted like grass, and withered, for I forget to eat my bread.
5Від голосу мого стогнання пристали костї мої до тїла.
5By reason of the voice of my groaning, my bones stick to my skin.
6Я, мов пеликан в пустинї, мов сова на руїнах.
6I am like a pelican of the wilderness. I have become as an owl of the waste places.
7Не сплю і став, як одинока пташина на криші.
7I watch, and have become like a sparrow that is alone on the housetop.
8Цїлий день кепкують з мене вороги мої; кленуться мною ті, що проти мене лютують.
8My enemies reproach me all day. Those who are mad at me use my name as a curse.
9Попіл став для мене хлїбом, а напиток мій з сльозами мішаю,
9For I have eaten ashes like bread, and mixed my drink with tears,
10Задля гнїву твого і яростї твоєї; ти бо підняв мене, і кинув мене.
10because of your indignation and your wrath; for you have taken me up and thrown me away.
11Днї мої, як тїнь зникають, і як трава я сохну.
11My days are like a long shadow. I have withered like grass.
12Ти ж, Господи, будеш по віки, і память твоя з роду в рід.
12But you, LORD, will remain forever; your renown endures to all generations.
13Ти встанеш, змилосердишся над Сионом; час бо вже, помилувати їх, прийшов бо визначений час.
13You will arise and have mercy on Zion, for it is time to have pity on her. Yes, the set time has come.
14Твої бо слуги полюбили каміння його, і жаль їм розвалин його.
14For your servants take pleasure in her stones, and have pity on her dust.
15І побояться народи імені Господа, і слави твоєї всї царі землї.
15So the nations will fear the LORD’s name, all the kings of the earth your glory.
16Коли Господь відбудує, явиться в славі своїй.
16For the LORD has built up Zion. He has appeared in his glory.
17Він прихилиться до молитви понижених, і молитвою їх не погордує.
17He has responded to the prayer of the destitute, and has not despised their prayer.
18Буде се написано для будучих потомків; і нарід наново сотворений буде Господа хвалити.
18This will be written for the generation to come. A people which will be created will praise the LORD,
19Він бо глянув з висоти сьвятинї своєї, Господь споглянув з неба на землю,
19for he has looked down from the height of his sanctuary. From heaven, the LORD saw the earth,
20Щоб почути стогнаннє невільника, щоб розкувати дїтей смертї.
20to hear the groans of the prisoner, to free those who are condemned to death,
21Щоб звіщали імя його на Сионї і хвалу його в Ерусалимі,
21that men may declare the LORD’s name in Zion, and his praise in Jerusalem,
22Коли разом зберуться народи і царства, щоб Господеві служити.
22when the peoples are gathered together, the kingdoms, to serve the LORD.
23Він змучив в дорозї силу мою; вкоротив днї мої.
23He weakened my strength along the course. He shortened my days.
24Я сказав: Боже мій, не возьми мене в половинї днїв моїх! Від роду до роду лїта твої!
24I said, “My God, don’t take me away in the middle of my days. Your years are throughout all generations.
25З нащаду сьвіта ти утвердив землю, і небеса — твориво рук твоїх.
25Of old, you laid the foundation of the earth. The heavens are the work of your hands.
26Вони перейдуть, ти ж останешся, вони всї, як одежа, зостаріються; як шати переміниш їх, і вони переміняться.
26They will perish, but you will endure. Yes, all of them will wear out like a garment. You will change them like a cloak, and they will be changed.
27Ти ж все той самий, і лїтам твоїм нема кінця.
27But you are the same. Your years will have no end.
28Сини слугів твоїх будуть жити, і насїннє їх не загине перед тобою.
28The children of your servants will continue. Their offspring will be established before you.”
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.