Псальма 102
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Diodati Bibbia 1885
1Молитва нужденного, що, униваючи серцем, виливає жаль свій перед Господом. Господи, почуй молитву мою, і прийми жаль мій!
1SIGNORE, ascolta la mia orazione, E venga il mio grido infino a te.
2Не ховай лиця твого в день тїсноти моєї; прихили ухо до мене; в день, коли призиваю тебе, не гайся, вислухай мене.
2Non nasconder la tua faccia da me; Nel giorno che io sono in distretta, inchina a me il tuo orecchio; Nel giorno che io grido, affrettati a rispondermi.
3Бо днї мої, як дим, улїтають, і костї мої, як у жарі, тлїють.
3Perciocchè i miei giorni son venuti meno come fumo, E le mie ossa sono arse come un tizzone.
4Як билина, серце моє обгоріло та ізсохло, вже забув я хлїб мій їсти.
4Il mio cuore è stato percosso come erba, Ed è seccato; Perciocchè io ho dimenticato di mangiare il mio pane.
5Від голосу мого стогнання пристали костї мої до тїла.
5Le mie ossa sono attaccate alla mia carne, Per la voce de' miei gemiti.
6Я, мов пеликан в пустинї, мов сова на руїнах.
6Io son divenuto simile al pellicano del deserto; E son come il gufo delle solitudini.
7Не сплю і став, як одинока пташина на криші.
7Io vegghio, e sono Come il passero solitario sopra il tetto. I miei nemici mi fanno vituperio tuttodì;
8Цїлий день кепкують з мене вороги мої; кленуться мною ті, що проти мене лютують.
8Quelli che sono infuriati contro a me fanno delle esecrazioni di me.
9Попіл став для мене хлїбом, а напиток мій з сльозами мішаю,
9Perciocchè io ho mangiata la cenere come pane, Ed ho temperata la mia bevanda con lagrime.
10Задля гнїву твого і яростї твоєї; ти бо підняв мене, і кинув мене.
10Per la tua indegnazione, e per lo tuo cruccio; Perciocchè, avendomi levato ad alto, tu mi hai gettato a basso .
11Днї мої, як тїнь зникають, і як трава я сохну.
11I miei giorni son come l'ombra che dichina; Ed io son secco come erba.
12Ти ж, Господи, будеш по віки, і память твоя з роду в рід.
12Ma tu, Signore, dimori in eterno E la tua memoria è per ogni età.
13Ти встанеш, змилосердишся над Сионом; час бо вже, помилувати їх, прийшов бо визначений час.
13Tu ti leverai, tu avrai compassione di Sion; Perciocchè egli è tempo di averne pietà; Perciocchè il termine è giunto.
14Твої бо слуги полюбили каміння його, і жаль їм розвалин його.
14Imperocchè i tuoi servitori hanno affezione alle pietre di essa, Ed hanno pietà della sua polvere.
15І побояться народи імені Господа, і слави твоєї всї царі землї.
15E le genti temeranno il Nome del Signore, E tutti i re della terra la tua gloria,
16Коли Господь відбудує, явиться в славі своїй.
16Quando il Signore avrà riedificata Sion, Quando egli sarà apparito nella sua gloria,
17Він прихилиться до молитви понижених, і молитвою їх не погордує.
17Ed avrà volto lo sguardo all'orazione de' desolati, E non avrà sprezzata la lor preghiera.
18Буде се написано для будучих потомків; і нарід наново сотворений буде Господа хвалити.
18Ciò sarà scritto all'età a venire; E il popolo che sarà creato loderà il Signore.
19Він бо глянув з висоти сьвятинї своєї, Господь споглянув з неба на землю,
19Perciocchè egli avrà riguardato dall'alto luogo della sua santità; Perciocchè il Signore avrà mirato dal cielo verso la terra;
20Щоб почути стогнаннє невільника, щоб розкувати дїтей смертї.
20Per udire i gemiti de' prigioni; Per isciogliere quelli ch'erano condannati a morte;
21Щоб звіщали імя його на Сионї і хвалу його в Ерусалимі,
21Acciocchè si narri in Sion il Nome del Signore, E la sua lode in Gerusalemme.
22Коли разом зберуться народи і царства, щоб Господеві служити.
22Quando i popoli e i regni saranno raunati insieme, Per servire al Signore.
23Він змучив в дорозї силу мою; вкоротив днї мої.
23Egli ha tra via abbattute le mie forze; Egli ha scorciati i miei giorni.
24Я сказав: Боже мій, не возьми мене в половинї днїв моїх! Від роду до роду лїта твої!
24Io dirò: O Dio mio, non farmi trapassare al mezzo de' miei dì; I tuoi anni durano per ogni età.
25З нащаду сьвіта ти утвердив землю, і небеса — твориво рук твоїх.
25Tu fondasti già la terra; E i cieli son l'opera delle tue mani;
26Вони перейдуть, ти ж останешся, вони всї, як одежа, зостаріються; як шати переміниш їх, і вони переміняться.
26Queste cose periranno, ma tu dimorerai; Ed esse invecchieranno tutte, come un vestimento; Tu le muterai come una vesta, e trapasseranno.
27Ти ж все той самий, і лїтам твоїм нема кінця.
27Ma tu sei sempre lo stesso, E gli anni tuoi non finiranno giammai.
28Сини слугів твоїх будуть жити, і насїннє їх не загине перед тобою.
28I figliuoli de' tuoi servitori abiteranno, E la progenie loro sarà stabilita nel tuo cospetto.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.