Псальма 49
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Diodati Bibbia 1885
1Проводиреві хора, для синів Корея, псальма. Слухайте се, всї народи; почуйте всї люде на землї.
1UDITE questo, popoli tutti; Porgete gli orecchi, voi tutti gli abitanti del mondo;
2Сини людські як і сини мужів — старшин, разом багаті і вбогі.
2E plebei, e nobili, E ricchi, e bisognosi tutti insieme.
3Уста мої скажуть мудре слово, і думкою серця мого помножу розум.
3La mia bocca proferirà cose di gran sapienza; E il ragionamento del mio cuore sarà di cose di grande intendimento.
4Прихилю ухо моє до притчі, при гуслях відкрию загадку мою:
4Io inchinerò il mio orecchio alle sentenze; Io spiegherò sopra la cetera i miei detti notevoli.
5Чому б то мусїв я боятись в день лиха, як обгорне мене несправедливість тих, що на здогін за мною,
5Perchè temerò ne' gioni dell'avversità Quando l'iniquità che mi è alle calcagna m'intornierà?
6Котрі вповають на свої достатки, і великостю багацтва свого величаються.
6Ve ne son molti che si confidano ne' lor beni, E si gloriano della grandezza delle lor ricchezze.
7Нїколи не здолїє чоловік спасти брата свого, і не зможе дати викуп за него,
7Niuno però può riscuotere il suo fratello, Nè dare a Dio il prezzo del suo riscatto.
8(Бо дороге спасеннє душі їх, і тому мусить понехати на віки.)
8E il riscatto della lor propria anima non può trovarsi, E il modo ne mancherà in perpetuo;
9Щоб він жив на віки, і не бачив зотлїння.
9Per fare che continuino a vivere in perpetuo, E che non veggano la fossa;
10Бачить бо він, що розумні вмирають, що дурень і безумний разом пропадають, і достатки свої другим лишають.
10Conciossiachè veggano che i savi muoiono, E che parimente i pazzi, e gli stolti periscono, E lasciano i lor beni ad altri.
11В них на думцї, що доми їх вічно стоять, і що домівки їх з рода в рід; вони називають країни своїми іменами.
11Il loro intimo pensiero è che le lor case dimoreranno in eterno, E che le loro abitazioni dureranno per ogni età; Impongono i nomi loro a delle terre.
12Але ж чоловік, що живе в повазї, не зостанеться; він зрівняється скоту, що на зарізь.
12E pur l'uomo che è in onore non vi dimora sempre ; Anzi è renduto simile alle bestie che periscono.
13Ся дорога для глупоти їх; а ті, що після них приходять, любуються їх думкою.
13Questa lor via è loro una pazzia; E pure i lor discendenti si compiacciono a seguire i lor precetti. (Sela.)
14Кладуть їх, як овець, в підземну країну, а смерть пасе їх; аж поки вранцї возьмуть верх над ними праведні, і підземна країна пожере постать їх, кожного далеко від домівки його.
14Saranno posti sotterra, come pecore; La morte li pasturerà; E gli uomini diritti signoreggeranno sopra loro in quella mattina; E il sepolcro consumerà la lor bella apparenza, Che sarà portata via dal suo abitacolo.
15Та Бог спасе душу мою з рук підземної країни; він бо прийме мене.
15Ma Iddio riscuoterà l'anima mia dal sepolcro;
16Не лякайся, коли чоловік обогатїє, коли зросте слава дому його.
16Non temere, quando alcuno sarà arricchito, Quando la gloria della sua casa sarà accresciuta.
17Бо, вмерши, не возьме нїчого з собою; не піде з ним пиха його до гробу.
17Perciocchè, quando egli morrà non torrà seco nulla; La sua gloria non gli scenderà dietro.
18Чи він благословив душу свою за життя свого, і будуть люде славити тебе за те, що ти твориш добро собі,
18Benchè egli abbia benedetta l'anima sua in vita sua; E tali ti lodino, se tu ti dài piacere, e buon tempo;
19То все таки прийде вона до рідних батьків своїх; нїколи вже не побачать вони сьвітла.
19Quella verrà là ove è la generazion de' suoi padri; Giammai in eterno non vedranno la luce.
20Чоловік, що має повагу, а розуму не має, зрівняється скоту, що на зарізь.
20L'uomo che è in istato onorevole, e non ha intelletto, È simile alle bestie che periscono.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.