Псальма 49
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Clementine Vulgate, 1598
1Проводиреві хора, для синів Корея, псальма. Слухайте се, всї народи; почуйте всї люде на землї.
1Psalmus Asaph. [Deus deorum Dominus locutus est, et vocavit terram a solis ortu usque ad occasum.
2Сини людські як і сини мужів — старшин, разом багаті і вбогі.
2Ex Sion species decoris ejus:
3Уста мої скажуть мудре слово, і думкою серця мого помножу розум.
3Deus manifeste veniet; Deus noster, et non silebit. Ignis in conspectu ejus exardescet; et in circuitu ejus tempestas valida.
4Прихилю ухо моє до притчі, при гуслях відкрию загадку мою:
4Advocabit cælum desursum, et terram, discernere populum suum.
5Чому б то мусїв я боятись в день лиха, як обгорне мене несправедливість тих, що на здогін за мною,
5Congregate illi sanctos ejus, qui ordinant testamentum ejus super sacrificia.
6Котрі вповають на свої достатки, і великостю багацтва свого величаються.
6Et annuntiabunt cæli justitiam ejus, quoniam Deus judex est.
7Нїколи не здолїє чоловік спасти брата свого, і не зможе дати викуп за него,
7Audi, populus meus, et loquar; Israël, et testificabor tibi: Deus, Deus tuus ego sum.
8(Бо дороге спасеннє душі їх, і тому мусить понехати на віки.)
8Non in sacrificiis tuis arguam te; holocausta autem tua in conspectu meo sunt semper.
9Щоб він жив на віки, і не бачив зотлїння.
9Non accipiam de domo tua vitulos, neque de gregibus tuis hircos:
10Бачить бо він, що розумні вмирають, що дурень і безумний разом пропадають, і достатки свої другим лишають.
10quoniam meæ sunt omnes feræ silvarum, jumenta in montibus, et boves.
11В них на думцї, що доми їх вічно стоять, і що домівки їх з рода в рід; вони називають країни своїми іменами.
11Cognovi omnia volatilia cæli, et pulchritudo agri mecum est.
12Але ж чоловік, що живе в повазї, не зостанеться; він зрівняється скоту, що на зарізь.
12Si esuriero, non dicam tibi: meus est enim orbis terræ et plenitudo ejus.
13Ся дорога для глупоти їх; а ті, що після них приходять, любуються їх думкою.
13Numquid manducabo carnes taurorum? aut sanguinem hircorum potabo?
14Кладуть їх, як овець, в підземну країну, а смерть пасе їх; аж поки вранцї возьмуть верх над ними праведні, і підземна країна пожере постать їх, кожного далеко від домівки його.
14Immola Deo sacrificium laudis, et redde Altissimo vota tua.
15Та Бог спасе душу мою з рук підземної країни; він бо прийме мене.
15Et invoca me in die tribulationis: eruam te, et honorificabis me.
16Не лякайся, коли чоловік обогатїє, коли зросте слава дому його.
16Peccatori autem dixit Deus: Quare tu enarras justitias meas? et assumis testamentum meum per os tuum?
17Бо, вмерши, не возьме нїчого з собою; не піде з ним пиха його до гробу.
17Tu vero odisti disciplinam, et projecisti sermones meos retrorsum.
18Чи він благословив душу свою за життя свого, і будуть люде славити тебе за те, що ти твориш добро собі,
18Si videbas furem, currebas cum eo; et cum adulteris portionem tuam ponebas.
19То все таки прийде вона до рідних батьків своїх; нїколи вже не побачать вони сьвітла.
19Os tuum abundavit malitia, et lingua tua concinnabat dolos.
20Чоловік, що має повагу, а розуму не має, зрівняється скоту, що на зарізь.
20Sedens adversus fratrem tuum loquebaris, et adversus filium matris tuæ ponebas scandalum.
no verse 21 in this text
21Hæc fecisti, et tacui. Existimasti inique quod ero tui similis: arguam te, et statuam contra faciem tuam.
no verse 22 in this text
22Intelligite hæc, qui obliviscimini Deum, nequando rapiat, et non sit qui eripiat.
no verse 23 in this text
23Sacrificium laudis honorificabit me, et illic iter quo ostendam illi salutare Dei.]
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.