Псальма 68
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Clementine Vulgate, 1598
1Проводиреві хора: Давидова псальма, пісня. Нехай встане Бог! Щоб розсипались вороги його, і розбіглись перед ним ненавидники його!
1In finem, pro iis qui commutabuntur. David.
2Як дим щезає, нехай вони так щезнуть; як віск топиться від огню, нехай так погибнуть грішники від лиця Божого.
2[Salvum me fac, Deus, quoniam intraverunt aquæ usque ad animam meam.
3А праведники нехай звеселяться, нехай возрадуються перед лицем Божим, і торжествують в радостї.
3Infixus sum in limo profundi et non est substantia. Veni in altitudinem maris, et tempestas demersit me.
4Сьпівайте Богу, величайте імя його! Зробіть дорогу тому, хто проходить крізь пустинї — Господь імя його — і радуйтесь перед ним!
4Laboravi clamans, raucæ factæ sunt fauces meæ; defecerunt oculi mei, dum spero in Deum meum.
5Батько сиротам і суддя вдовам Бог у сьвятому домі своїм.
5Multiplicati sunt super capillos capitis mei qui oderunt me gratis. Confortati sunt qui persecuti sunt me inimici mei injuste; quæ non rapui, tunc exsolvebam.
6Одиноким дає Бог жити вкупі в одній домівцї, закованих виводить на волю до щастя; ворохобникам же дає місце в пустинї.
6Deus, tu scis insipientiam meam; et delicta mea a te non sunt abscondita.
7Боже! Як ійшов ти поперед твого народу, як переходив пустиню,
7Non erubescant in me qui exspectant te, Domine, Domine virtutum; non confundantur super me qui quærunt te, Deus Israël.
8Тремтїла земля — і небеса клянули перед Богом — сам Синай перед Богом, Богом Ізраїля.
8Quoniam propter te sustinui opprobrium; operuit confusio faciem meam.
9Дав линути животворному дощеві, о Боже; ти кріпив наслїддє твоє, коли воно томилось.
9Extraneus factus sum fratribus meis, et peregrinus filiis matris meæ.
10Племя твоє осїло там; в добротї твоїй, Боже, приготовляв ти для бідного.
10Quoniam zelus domus tuæ comedit me, et opprobria exprobrantium tibi ceciderunt super me.
11Господь прорік слово, і було вістовниць велика сила.
11Et operui in jejunio animam meam, et factum est in opprobrium mihi.
12Царі з військами втїкали, вони втїкали, а хто обняв домівку, паював здобич.
12Et posui vestimentum meum cilicium; et factus sum illis in parabolam.
13Коли ви й впокоїтесь по вівчарнях, то маєте бути, як крила голубки, сріблом покриті, котрих пірє золотом сяє.
13Adversum me loquebantur qui sedebant in porta, et in me psallebant qui bibebant vinum.
14Як Всемогущий розсипав царів на землї, побілїла, як снїг, на Цальмонї.
14Ego vero orationem meam ad te, Domine; tempus beneplaciti, Deus. In multitudine misericordiæ tuæ, exaudi me in veritate salutis tuæ.
15Гора Базанська, гора Божа, щоглами багата гора Базанська.
15Eripe me de luto, ut non infigar; libera me ab iis qui oderunt me, et de profundis aquarum.
16Чого ви, гори-бескиди, споглядаєте завидно на гору, котру взяв Бог на домівку для себе? Господь жити ме там по віки.
16Non me demergat tempestas aquæ, neque absorbeat me profundum, neque urgeat super me puteus os suum.
17Колесниця Божа двічі десять тисяч, тисячі і знов тисячі; Господь між ними — Господь живущий у сьвятинї Синая.
17Exaudi me, Domine, quoniam benigna est misericordia tua; secundum multitudinem miserationum tuarum respice in me.
18Вийшов єси на гору, ти забрав в неволю бранцїв; приняв дари для людей, і навіть для противних твоїй волї, щоб Господь Бог мав оселю.
18Et ne avertas faciem tuam a puero tuo; quoniam tribulor, velociter exaudi me.
19Благословен Господь! День в день щедрить нам Бог нашого спасення.
19Intende animæ meæ, et libera eam; propter inimicos meos, eripe me.
20Бог наш, Бог спасення, і в руках Господа Бога збавленнє від смертї.
20Tu scis improperium meum, et confusionem meam, et reverentiam meam;
21Річ певня, що Бог розтрощить голову ворога свого, косматий лоб того, хто закостенїв в гріхах своїх.
21in conspectu tuo sunt omnes qui tribulant me. Improperium exspectavit cor meum et miseriam: et sustinui qui simul contristaretur, et non fuit; et qui consolaretur, et non inveni.
22Господь сказав: Приверну їх із Базан-гори, приверну з безоднї моря,
22Et dederunt in escam meam fel, et in siti mea potaverunt me aceto.
23Щоб ти полоскав ноги твої в крові, а для язиків собак твоїх була з ворогів частина їх.
23Fiat mensa eorum coram ipsis in laqueum, et in retributiones, et in scandalum.
24І бачили вони твій похід, Боже, похід мого Бога, мого царя, у сьвятиню.
24Obscurentur oculi eorum, ne videant, et dorsum eorum semper incurva.
25Поперед ійшли люде, що сьпівали; за ними ті; що на струнах вигравали, кругом їх дївчата тимпанами брязчали.
25Effunde super eos iram tuam, et furor iræ tuæ comprehendat eos.
26На зборах прославляйте Бога, Господа, ви потомки Ізраїля!
26Fiat habitatio eorum deserta, et in tabernaculis eorum non sit qui inhabitet.
27Ось вони, Бенямин, наймолодший, їх владика; князї Юдині, їх полки, князї Завулонові, князї Нефталимові.
27Quoniam quem tu percussisti persecuti sunt, et super dolorem vulnerum meorum addiderunt.
28Звелїв наперед Бог силу твою. Укріпи, Боже, те, що дав єси нам!
28Appone iniquitatem super iniquitatem eorum, et non intrent in justitiam tuam.
29Ради храму твого в Єрусалимі царі принесуть дари тобі.
29Deleantur de libro viventium, et cum justis non scribantur.
30Вгамуй зьвіра-дикуна, стадо бугаїв з ялівками народів: кожний з них підбиває людей брилою срібла. Розсип народи, що війни бажають!
30Ego sum pauper et dolens; salus tua, Deus, suscepit me.
31Прийдуть можні з Египту; Етиопія скоро простягне руки свої до Бога.
31Laudabo nomen Dei cum cantico, et magnificabo eum in laude:
32Царства земні! Сьпівайте Богу, прославляйте Господа,
32et placebit Deo super vitulum novellum, cornua producentem et ungulas.
33Котрий сидить на небесах, небесах одвічних; ось він гремить голосом своїм, голосом сильним.
33Videant pauperes, et lætentur; quærite Deum, et vivet anima vestra:
34Воздайте славу Богові! Величиє його над Ізраїлем і потуга його над хмарами.
34quoniam exaudivit pauperes Dominus, et vinctos suos non despexit.
35Дивен Бог в сьвятинї своїй, Бог Ізраїля; він дає народові силу й потугу. Благословен Бог!
35Laudent illum cæli et terra; mare, et omnia reptilia in eis.
no verse 36 in this text
36Quoniam Deus salvam faciet Sion, et ædificabuntur civitates Juda, et inhabitabunt ibi, et hæreditate acquirent eam.
no verse 37 in this text
37Et semen servorum ejus possidebit eam; et qui diligunt nomen ejus habitabunt in ea.]
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.