Псальма 102
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Clementine Vulgate, 1598
1Молитва нужденного, що, униваючи серцем, виливає жаль свій перед Господом. Господи, почуй молитву мою, і прийми жаль мій!
1Ipsi David. [Benedic, anima mea, Domino, et omnia quæ intra me sunt nomini sancto ejus.
2Не ховай лиця твого в день тїсноти моєї; прихили ухо до мене; в день, коли призиваю тебе, не гайся, вислухай мене.
2Benedic, anima mea, Domino, et noli oblivisci omnes retributiones ejus.
3Бо днї мої, як дим, улїтають, і костї мої, як у жарі, тлїють.
3Qui propitiatur omnibus iniquitatibus tuis; qui sanat omnes infirmitates tuas:
4Як билина, серце моє обгоріло та ізсохло, вже забув я хлїб мій їсти.
4qui redimit de interitu vitam tuam; qui coronat te in misericordia et miserationibus:
5Від голосу мого стогнання пристали костї мої до тїла.
5qui replet in bonis desiderium tuum; renovabitur ut aquilæ juventus tua:
6Я, мов пеликан в пустинї, мов сова на руїнах.
6faciens misericordias Dominus, et judicium omnibus injuriam patientibus.
7Не сплю і став, як одинока пташина на криші.
7Notas fecit vias suas Moysi; filiis Israël voluntates suas.
8Цїлий день кепкують з мене вороги мої; кленуться мною ті, що проти мене лютують.
8Miserator et misericors Dominus: longanimis, et multum misericors.
9Попіл став для мене хлїбом, а напиток мій з сльозами мішаю,
9Non in perpetuum irascetur, neque in æternum comminabitur.
10Задля гнїву твого і яростї твоєї; ти бо підняв мене, і кинув мене.
10Non secundum peccata nostra fecit nobis, neque secundum iniquitates nostras retribuit nobis.
11Днї мої, як тїнь зникають, і як трава я сохну.
11Quoniam secundum altitudinem cæli a terra, corroboravit misericordiam suam super timentes se;
12Ти ж, Господи, будеш по віки, і память твоя з роду в рід.
12quantum distat ortus ab occidente, longe fecit a nobis iniquitates nostras.
13Ти встанеш, змилосердишся над Сионом; час бо вже, помилувати їх, прийшов бо визначений час.
13Quomodo miseretur pater filiorum, misertus est Dominus timentibus se.
14Твої бо слуги полюбили каміння його, і жаль їм розвалин його.
14Quoniam ipse cognovit figmentum nostrum; recordatus est quoniam pulvis sumus.
15І побояться народи імені Господа, і слави твоєї всї царі землї.
15Homo, sicut fœnum dies ejus; tamquam flos agri, sic efflorebit:
16Коли Господь відбудує, явиться в славі своїй.
16quoniam spiritus pertransibit in illo, et non subsistet, et non cognoscet amplius locum suum.
17Він прихилиться до молитви понижених, і молитвою їх не погордує.
17Misericordia autem Domini ab æterno, et usque in æternum super timentes eum. Et justitia illius in filios filiorum,
18Буде се написано для будучих потомків; і нарід наново сотворений буде Господа хвалити.
18his qui servant testamentum ejus, et memores sunt mandatorum ipsius ad faciendum ea.
19Він бо глянув з висоти сьвятинї своєї, Господь споглянув з неба на землю,
19Dominus in cælo paravit sedem suam, et regnum ipsius omnibus dominabitur.
20Щоб почути стогнаннє невільника, щоб розкувати дїтей смертї.
20Benedicite Domino, omnes angeli ejus: potentes virtute, facientes verbum illius, ad audiendam vocem sermonum ejus.
21Щоб звіщали імя його на Сионї і хвалу його в Ерусалимі,
21Benedicite Domino, omnes virtutes ejus; ministri ejus, qui facitis voluntatem ejus.
22Коли разом зберуться народи і царства, щоб Господеві служити.
22Benedicite Domino, omnia opera ejus: in omni loco dominationis ejus, benedic, anima mea, Domino.]
23Він змучив в дорозї силу мою; вкоротив днї мої.
no verse 23 in this text
24Я сказав: Боже мій, не возьми мене в половинї днїв моїх! Від роду до роду лїта твої!
no verse 24 in this text
25З нащаду сьвіта ти утвердив землю, і небеса — твориво рук твоїх.
no verse 25 in this text
26Вони перейдуть, ти ж останешся, вони всї, як одежа, зостаріються; як шати переміниш їх, і вони переміняться.
no verse 26 in this text
27Ти ж все той самий, і лїтам твоїм нема кінця.
no verse 27 in this text
28Сини слугів твоїх будуть жити, і насїннє їх не загине перед тобою.
no verse 28 in this text
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.