Псальма 102
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Bíblia Portuguesa Mundial (Brazilian Portuguese)
1Молитва нужденного, що, униваючи серцем, виливає жаль свій перед Господом. Господи, почуй молитву мою, і прийми жаль мій!
1Ouve a minha oração, SENHOR! Que o meu clamor chegue a ti.
2Не ховай лиця твого в день тїсноти моєї; прихили ухо до мене; в день, коли призиваю тебе, не гайся, вислухай мене.
2Não escondas de mim o teu rosto no dia da minha angústia. Inclina o teu ouvido para mim. Responde-me depressa no dia em que eu clamar.
3Бо днї мої, як дим, улїтають, і костї мої, як у жарі, тлїють.
3Pois os meus dias se consomem como fumaça. Os meus ossos queimam como uma tocha.
4Як билина, серце моє обгоріло та ізсохло, вже забув я хлїб мій їсти.
4O meu coração está ferido como a erva, e secou, pois até me esqueço de comer o meu pão.
5Від голосу мого стогнання пристали костї мої до тїла.
5Por causa da voz do meu gemido, os meus ossos se apegam à minha pele.
6Я, мов пеликан в пустинї, мов сова на руїнах.
6Sou como o pelicano do deserto. Tornei-me como a coruja dos lugares desolados.
7Не сплю і став, як одинока пташина на криші.
7Fico vigiando, e tornei-me como um pardal solitário no telhado.
8Цїлий день кепкують з мене вороги мої; кленуться мною ті, що проти мене лютують.
8Os meus inimigos me insultam o dia todo. Aqueles que estão furiosos contra mim usam o meu nome como maldição.
9Попіл став для мене хлїбом, а напиток мій з сльозами мішаю,
9Pois tenho comido cinzas como pão, e misturado a minha bebida com lágrimas,
10Задля гнїву твого і яростї твоєї; ти бо підняв мене, і кинув мене.
10por causa da tua indignação e da tua ira; pois tu me levantaste e me jogaste fora.
11Днї мої, як тїнь зникають, і як трава я сохну.
11Os meus dias são como uma sombra longa. Eu sequei como a erva.
12Ти ж, Господи, будеш по віки, і память твоя з роду в рід.
12Mas tu, SENHOR, permanecerás para sempre; o teu renome dura por todas as gerações.
13Ти встанеш, змилосердишся над Сионом; час бо вже, помилувати їх, прийшов бо визначений час.
13Tu te levantarás e terás misericórdia de Sião, pois é tempo de ter compaixão dela. Sim, o tempo determinado chegou.
14Твої бо слуги полюбили каміння його, і жаль їм розвалин його.
14Pois os teus servos têm prazer nas pedras dela, e se compadecem do seu pó.
15І побояться народи імені Господа, і слави твоєї всї царі землї.
15Então as nações temerão o nome do SENHOR, e todos os reis da terra a tua glória.
16Коли Господь відбудує, явиться в славі своїй.
16Pois o SENHOR edificou a Sião. Ele apareceu na sua glória.
17Він прихилиться до молитви понижених, і молитвою їх не погордує.
17Ele atendeu à oração dos desamparados, e não desprezou a oração deles.
18Буде се написано для будучих потомків; і нарід наново сотворений буде Господа хвалити.
18Isso será escrito para a geração futura. Um povo que será criado louvará ao SENHOR,
19Він бо глянув з висоти сьвятинї своєї, Господь споглянув з неба на землю,
19pois ele olhou para baixo desde o alto do seu santuário. Dos céus, o SENHOR viu a terra,
20Щоб почути стогнаннє невільника, щоб розкувати дїтей смертї.
20para ouvir os gemidos do prisioneiro, para libertar os condenados à morte,
21Щоб звіщали імя його на Сионї і хвалу його в Ерусалимі,
21para que os homens declarem o nome do SENHOR em Sião, e o seu louvor em Jerusalém,
22Коли разом зберуться народи і царства, щоб Господеві служити.
22quando os povos se reunirem, e os reinos, para servirem ao SENHOR.
23Він змучив в дорозї силу мою; вкоротив днї мої.
23Ele enfraqueceu a minha força no caminho. Ele encurtou os meus dias.
24Я сказав: Боже мій, не возьми мене в половинї днїв моїх! Від роду до роду лїта твої!
24Eu disse: “Meu Deus, não me leves no meio dos meus dias. Os teus anos duram por todas as gerações.
25З нащаду сьвіта ти утвердив землю, і небеса — твориво рук твоїх.
25Antigamente, tu lançaste os fundamentos da terra. Os céus são a obra das tuas mãos.
26Вони перейдуть, ти ж останешся, вони всї, як одежа, зостаріються; як шати переміниш їх, і вони переміняться.
26Eles perecerão, mas tu permanecerás. Sim, todos eles se desgastarão como uma roupa. Tu os trocarás como um manto, e eles serão mudados.
27Ти ж все той самий, і лїтам твоїм нема кінця.
27Mas tu és o mesmo. Os teus anos não terão fim.
28Сини слугів твоїх будуть жити, і насїннє їх не загине перед тобою.
28Os filhos dos teus servos continuarão. A descendência deles será estabelecida diante de ti.”
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.