Псальма 69
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Bíblia Portuguesa Mundial (Brazilian Portuguese)
1Проводиреві хора: На Шошанїм. Давидова. Спаси мене, Боже, бо повідь займає душу мою!
1Salve-me, ó Deus, pois as águas subiram até o meu pescoço!
2Загруз я в глибокому болотї і нема в йому дна; попав на глибину, і бистрінь заливає мене.
2Afundo em lama profunda, onde não há onde firmar os pés. Entrei em águas profundas, onde as correntezas me encobrem.
3Я знемігся від поклику, гортань моя висохла; втомились очі мої, визираючи Бога мого.
3Estou exausto de tanto clamar. Minha garganta está seca. Meus olhos fraquejam de tanto procurar pelo meu Deus.
4Більше ненавидящих мене безвинно, як волосся на голові в мене; потужні мої губителї, що без причини ворогують на мене; чого я не загарбав, те мусїв я дати.
4Aqueles que me odeiam sem motivo são mais numerosos que os cabelos da minha cabeça. Aqueles que querem me destruir, sendo meus inimigos injustamente, são poderosos. Tenho que restituir o que não roubei.
5Ти, Боже знаєш мій нерозум, і провини мої не закриті перед тобою.
5Ó Deus, o Senhor conhece a minha insensatez. Meus pecados não estão escondidos do Senhor.
6Не дай же через мене осоромитись тим, що вповають на тебе, Господи, Боже сил небесних! Не дай осоромитись через мене тим, що шукають тебе, Боже Ізраїля!
6Não deixe que aqueles que esperam no Senhor sejam envergonhados por minha causa, Senhor DEUS dos Exércitos. Não deixe que aqueles que buscam o Senhor sejam desonrados por minha causa, ó Deus de Israel.
7Бо за тебе терплю зневагу, і сором покрив лице моє!
7Pois, por sua causa, tenho suportado afrontas. A vergonha cobriu o meu rosto.
8Чужим став я братам моїм, і чужинцем синам матері моєї.
8Tornei-me um estranho para os meus irmãos, um estrangeiro para os filhos da minha mãe.
9Бо ревність для дому твого ізсушила мене, і зневага тих, що тебе зневажають, впала на мене.
9Pois o zelo pela sua casa me consome. As afrontas daqueles que o afrontam caíram sobre mim.
10Коли я плакав і душа віддалась посту, то й те було менї в наругу.
10Quando chorei e jejuei, isso se tornou em afronta para mim.
11Надїв я волосїнницю, і стався їм приповідкою.
11Quando fiz de pano de saco a minha roupa, tornei-me motivo de zombaria para eles.
12Сидячі у воротах мають помовку про мене; складають піснї на підпитку.
12Aqueles que se sentam à porta da cidade falam de mim. Eu sou a canção dos bêbados.
13Я ж, Господи, — молитва моя до тебе, в час благоволення твого. Боже, по великостї милосердя твого вислухай мене, по правдї спасення твого!
13Mas, quanto a mim, a minha oração é ao SENHOR, num tempo aceitável. Ó Deus, na abundância do seu amor leal, responda-me com a verdade da sua salvação.
14Витягни мене з болота, не дай менї потонути! Дай менї вирятуватись від ненавидників моїх, і з глибинї вод.
14Livre-me da lama, e não me deixe afundar. Que eu seja liberto daqueles que me odeiam, e das águas profundas.
15Бистрінь водяна нехай не затопить мене, і глибінь не проковтне мене, й яма роззявлена нехай не затулить челюстей своїх.
15Não deixe que as correntezas das águas me encubram, nem deixe que as profundezas me engulam. Não deixe que a cova feche a sua boca sobre mim.
16Вислухай мене, Господи, велика бо твоя милість; поглянь на мене по великостї милосердя твого.
16Responda-me, SENHOR, pois o seu amor leal é bom. Segundo a multidão das suas ternas misericórdias, volte-se para mim.
17І не одвертай лиця твого від слуги твого, я бо в тїснотї; вислухай мене скоро!
17Não esconda o seu rosto do seu servo, pois estou em angústia. Responda-me depressa!
18Приближися до душі моєї, вирятуй її; спаси її задля ворогів моїх!
18Aproxime-se da minha alma e resgate-a. Livre-me por causa dos meus inimigos.
19Ти знаєш мою наругу, і зневагу мою, і сором мій; всї гнобителї мої перед тобою.
19O Senhor conhece a minha afronta, a minha vergonha e a minha desonra. Todos os meus adversários estão diante do Senhor.
20Від наруги серце мов розбилось, я став вельми нужденний; ждав я милосердя, не дождався, і потїшителїв, та не знайшов нїкого.
20A afronta partiu o meu coração, e estou cheio de tristeza. Procurei por alguém que tivesse pena, mas não houve ninguém; por consoladores, mas não encontrei nenhum.
21До страви моєї вкинули вони жовч, а прагнущого оцтом мене напували.
21Também me deram veneno por comida. Na minha sede, deram-me vinagre para beber.
22Стіл їх нехай буде сїттю перед ними, і що на благо людям, нехай на петлю їм обернеться.
22Que a mesa diante deles se torne um laço. Que se torne uma retribuição e uma armadilha.
23Нехай в очах їм почорнїє, щоб не бачили сьвіта, і литки їх нехай їм завсїди трясуться.
23Que os seus olhos escureçam, para que não possam ver. Que as suas costas fiquem continuamente curvadas.
24Висип на них ярость твою, і поломя гнїву твого нехай обгорне їх!
24Derrame sobre eles a sua indignação. Que o furor da sua ira os alcance.
25Спустошеннє нехай спаде на оселю їх; в наметах їх щоб не осталось нї одного живого!
25Que a habitação deles fique desolada. Que ninguém habite em suas tendas.
26Вони бо знущаються над тим, кого ти покарав, втїшаються болями ранених твоїх.
26Pois eles perseguem aquele a quem o Senhor feriu. Eles falam da dor daqueles a quem o Senhor afligiu.
27Полїчи їм неправду їх до неправди, і не дай їм увійти в правду твою.
27Acrescente crime sobre crime a eles. Não deixe que eles entrem na sua justiça.
28Нехай вичеркнуться з книги живих, і не будуть записані вкупі з праведними!
28Que eles sejam apagados do livro da vida, e não sejam inscritos com os justos.
29Я ж бідний і горе менї; спасеннє твоє, Боже, нехай вислобонить мене!
29Mas eu estou em dor e angústia. Que a sua salvação, ó Deus, me proteja.
30Буду прославляти імя Боже піснями, величати його хвалою.
30Louvarei o nome de Deus com uma canção, e o engrandecerei com ações de graças.
31Буде се любійше Господеві над бики, над теля рогате з росколеними ратицями.
31Isso agradará mais ao SENHOR do que um boi, ou um touro com chifres e cascos.
32Побачать впокорені, вони звеселяться; ви, що шукаєте Бога, нехай оживе серце ваше!
32Os humildes viram isso e se alegram. Vocês que buscam a Deus, que o seu coração viva.
33Господь бо слухає бідних, і не одвертаєсь від попавших в неволю.
33Pois o SENHOR ouve os necessitados, e não despreza o seu povo cativo.
34Да восхвалять його небеса і земля, моря і все, що там живе-кишить.
34Que os céus e a terra o louvem; os mares, e tudo o que neles se move!
35Бог бо спасе Сиона, і збудує городи Юдейські; і мати муть там оселю і займаньщину.
35Pois Deus salvará Sião, e construirá as cidades de Judá. Eles se estabelecerão lá, e a possuirão.
36І потомство слуг його мати ме наслїддє; і хто любить імя його, жити ме там.
36Os filhos também dos seus servos a herdarão. Aqueles que amam o seu nome habitarão nela.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.