Псальма 69
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
JPS Tanakh (Jewish Publication Society, 1917)
1Проводиреві хора: На Шошанїм. Давидова. Спаси мене, Боже, бо повідь займає душу мою!
1(69-1) For the Leader; upon Shoshannim. A Psalm of David. (69-2) Save me, O God; for the waters are come in even unto the soul.
2Загруз я в глибокому болотї і нема в йому дна; попав на глибину, і бистрінь заливає мене.
2(69-3) I am sunk in deep mire, where there is no standing; I am come into deep waters, and the flood overwhelmeth me.
3Я знемігся від поклику, гортань моя висохла; втомились очі мої, визираючи Бога мого.
3(69-4) I am weary of my crying; my throat is dried; mine eyes fail while I wait for my God.
4Більше ненавидящих мене безвинно, як волосся на голові в мене; потужні мої губителї, що без причини ворогують на мене; чого я не загарбав, те мусїв я дати.
4(69-5) They that hate me without a cause are more than the hairs of my head; they that would cut me off, being mine enemies wrongfully, are many; should I restore that which I took not away?
5Ти, Боже знаєш мій нерозум, і провини мої не закриті перед тобою.
5(69-6) O God, Thou knowest my folly; and my trespasses are not hid from Thee.
6Не дай же через мене осоромитись тим, що вповають на тебе, Господи, Боже сил небесних! Не дай осоромитись через мене тим, що шукають тебе, Боже Ізраїля!
6(69-7) Let not them that wait for Thee be ashamed through me, O Lord GOD of hosts; let not those that seek Thee be brought to confusion through me, O God of Israel.
7Бо за тебе терплю зневагу, і сором покрив лице моє!
7(69-8) Because for Thy sake I have borne reproach; confusion hath covered my face.
8Чужим став я братам моїм, і чужинцем синам матері моєї.
8(69-9) I am become a stranger unto my brethren, and an alien unto my mother's children.
9Бо ревність для дому твого ізсушила мене, і зневага тих, що тебе зневажають, впала на мене.
9(69-10) Because zeal for Thy house hath eaten me up, and the reproaches of them that reproach Thee are fallen upon me.
10Коли я плакав і душа віддалась посту, то й те було менї в наругу.
10(69-11) And I wept with my soul fasting, and that became unto me a reproach.
11Надїв я волосїнницю, і стався їм приповідкою.
11(69-12) I made sackcloth also my garment, and I became a byword unto them.
12Сидячі у воротах мають помовку про мене; складають піснї на підпитку.
12(69-13) They that sit in the gate talk of me; and I am the song of the drunkards.
13Я ж, Господи, — молитва моя до тебе, в час благоволення твого. Боже, по великостї милосердя твого вислухай мене, по правдї спасення твого!
13(69-14) But as for me, let my prayer be unto Thee, O LORD, in an acceptable time; O God, in the abundance of Thy mercy, answer me with the truth of Thy salvation.
14Витягни мене з болота, не дай менї потонути! Дай менї вирятуватись від ненавидників моїх, і з глибинї вод.
14(69-15) Deliver me out of the mire, and let me not sink; let me be delivered from them that hate me, and out of the deep waters.
15Бистрінь водяна нехай не затопить мене, і глибінь не проковтне мене, й яма роззявлена нехай не затулить челюстей своїх.
15(69-16) Let not the waterflood overwhelm me, neither let the deep swallow me up; and let not the pit shut her mouth upon me.
16Вислухай мене, Господи, велика бо твоя милість; поглянь на мене по великостї милосердя твого.
16(69-17) Answer me, O LORD, for Thy mercy is good; according to the multitude of Thy compassions turn Thou unto me.
17І не одвертай лиця твого від слуги твого, я бо в тїснотї; вислухай мене скоро!
17(69-18) And hide not Thy face from Thy servant; for I am in distress; answer me speedily.
18Приближися до душі моєї, вирятуй її; спаси її задля ворогів моїх!
18(69-19) Draw nigh unto my soul, and redeem it; ransom me because of mine enemies.
19Ти знаєш мою наругу, і зневагу мою, і сором мій; всї гнобителї мої перед тобою.
19(69-20) Thou knowest my reproach, and my shame, and my confusion; mine adversaries are all before Thee.
20Від наруги серце мов розбилось, я став вельми нужденний; ждав я милосердя, не дождався, і потїшителїв, та не знайшов нїкого.
20(69-21) Reproach hath broken my heart; and I am sore sick; and I looked for some to show compassion, but there was none; and for comforters, but I found none.
21До страви моєї вкинули вони жовч, а прагнущого оцтом мене напували.
21(69-22) Yea, they put poison into my food; and in my thirst they gave me vinegar to drink.
22Стіл їх нехай буде сїттю перед ними, і що на благо людям, нехай на петлю їм обернеться.
22(69-23) Let their table before them become a snare; and when they are in peace, let it become a trap.
23Нехай в очах їм почорнїє, щоб не бачили сьвіта, і литки їх нехай їм завсїди трясуться.
23(69-24) Let their eyes be darkened, that they see not; and make their loins continually to totter.
24Висип на них ярость твою, і поломя гнїву твого нехай обгорне їх!
24(69-25) Pour out Thine indignation upon them, and let the fierceness of Thine anger overtake them.
25Спустошеннє нехай спаде на оселю їх; в наметах їх щоб не осталось нї одного живого!
25(69-26) Let their encampment be desolate; let none dwell in their tents.
26Вони бо знущаються над тим, кого ти покарав, втїшаються болями ранених твоїх.
26(69-27) For they persecute him whom Thou hast smitten; and they tell of the pain of those whom Thou hast wounded.
27Полїчи їм неправду їх до неправди, і не дай їм увійти в правду твою.
27(69-28) Add iniquity unto their iniquity; and let them not come into Thy righteousness.
28Нехай вичеркнуться з книги живих, і не будуть записані вкупі з праведними!
28(69-29) Let them be blotted out of the book of the living, and not be written with the righteous.
29Я ж бідний і горе менї; спасеннє твоє, Боже, нехай вислобонить мене!
29(69-30) But I am afflicted and in pain; let Thy salvation, O God, set me up on high.
30Буду прославляти імя Боже піснями, величати його хвалою.
30(69-31) I will praise the name of God with a song, and will magnify Him with thanksgiving.
31Буде се любійше Господеві над бики, над теля рогате з росколеними ратицями.
31(69-32) And it shall please the LORD better than a bullock that hath horns and hoofs.
32Побачать впокорені, вони звеселяться; ви, що шукаєте Бога, нехай оживе серце ваше!
32(69-33) The humble shall see it, and be glad; ye that seek after God, let your heart revive.
33Господь бо слухає бідних, і не одвертаєсь від попавших в неволю.
33(69-34) For the LORD hearkeneth unto the needy, and despiseth not His prisoners.
34Да восхвалять його небеса і земля, моря і все, що там живе-кишить.
34(69-35) Let heaven and earth praise Him, the seas, and every thing that moveth therein.
35Бог бо спасе Сиона, і збудує городи Юдейські; і мати муть там оселю і займаньщину.
35(69-36) For God will save Zion, and build the cities of Judah; and they shall abide there, and have it in possession.
36І потомство слуг його мати ме наслїддє; і хто любить імя його, жити ме там.
36(69-37) The seed also of His servants shall inherit it; and they that love His name shall dwell therein.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.