Псальма 74
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
JPS Tanakh (Jewish Publication Society, 1917)
1Наука Асафова. Для чого відкинув єси нас, Боже, на віки, палає гнїв твій на стадо пасовиска твого?
1Maschil of Asaph. Why, O God, hast Thou cast us off for ever? Why doth Thine anger smoke against the flock of Thy pasture?
2Спогадай твою громаду, що зєднав її оддавна, — ізбавив, як твоє наслїддє, тую гору Сион, на котрій ти осївся!
2Remember Thy congregation, which Thou hast gotten of old, which Thou hast redeemed to be the tribe of Thine inheritance; and mount Zion, wherein Thou hast dwelt.
3Зверни стопи твої до недавньої руїни! Все у сьвятинї зруйнував ворог.
3Lift up Thy steps because of the perpetual ruins, even all the evil that the enemy hath done in the sanctuary.
4Рикають вороги твої серед зборів твоїх; поставили знаки свої як знамена.
4Thine adversaries have roared in the midst of Thy meeting-place; they have set up their own signs for signs.
5Вони, як той, що сокирою замахнув в гущавинї лїса,
5It seemed as when men wield upwards axes in a thicket of trees.
6І тепер вони топором і молотами розбивають різьбу його.
6And now all the carved work thereof together they strike down with hatchet and hammers.
7З пожаром пустили сьвятиню твою, осквернили дім імені твого.
7They have set Thy sanctuary on fire; they have profaned the dwelling-place of Thy name even to the ground.
8Сказали в серцї своїм: Нуте, винищимо їх до ноги! — Пустили з димом всї Божі собори на землї.
8They said in their heart: 'Let us make havoc of them altogether'; they have burned up all the meeting-places of God in the land.
9Знамен наших ми не бачимо: нема більш пророка, й нема між нами, хто б знав, доки так буде.
9We see not our signs; there is no more any prophet; neither is there among us any that knoweth how long.
10Доки, Боже, буде ругатись гнобитель? Чи вічно буде ворог зневажати імя твоє?
10How long, O God, shall the adversary reproach? Shall the enemy blaspheme Thy name for ever?
11Чому здержуєш руку твою і правицю твою? Із лона твого допусти конець!
11Why withdrawest Thou Thy hand, even Thy right hand? Draw it out of Thy bosom and consume them.
12Бог царь мій з поконвіку, що дає спасеннє на землї.
12Yet God is my King of old, working salvation in the midst of the earth.
13Ти роздїлив море силою твоєю, розбив голови змиїв морських.
13Thou didst break the sea in pieces by Thy strength; Thou didst shatter the heads of the sea-monsters in the waters.
14Ти потрощив голову левіятана, дав його на поживу людям в пустинї.
14Thou didst crush the heads of leviathan, Thou gavest him to be food to the folk inhabiting the wilderness.
15Ти вітворив жерела і потоки; ти висушив прудисті ріки.
15Thou didst cleave fountain and brook; Thou driedst up ever-flowing rivers.
16І день твій і ніч твоя; ти сотворив сьвітло і сонце.
16Thine is the day, Thine also the night; Thou hast established luminary and sun.
17Ти утвердив всї гряницї землї; ти постановив лїто і зиму.
17Thou hast set all the borders of the earth; Thou hast made summer and winter.
18Спогадай се: ворог поругав Господа, а народ безумний зневажив імя твоє.
18Remember this, how the enemy hath reproached the LORD, and how a base people have blasphemed Thy name.
19Не попусти зьвірюцї душу горлицї твоєї, не забудь на віки громаду нужденних твоїх.
19O deliver not the soul of Thy turtle-dove unto the wild beast; forget not the life of Thy poor for ever.
20Спогадай завіт! Бо темні закутки землї наповнились домівками насильства.
20Look upon the covenant; for the dark places of the land are full of the habitations of violence.
21Нехай не вернеться з соромом пригноблений! Нужденний і бідний нехай возхвалять імя твоє.
21O let not the oppressed turn back in confusion; let the poor and needy praise Thy name.
22Встань, Боже, суди справу твою! Спогадай щоденне руганнє беззаконного!
22Arise, O God, plead Thine own cause; remember Thy reproach all the day at the hand of the base man.
23Не забудь крику ворогів твоїх! Буяннє тих, що проти тебе встали, не має кінця.
23Forget not the voice of Thine adversaries, the tumult of those that rise up against Thee which ascendeth continually.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.