Псальма 74
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
1Наука Асафова. Для чого відкинув єси нас, Боже, на віки, палає гнїв твій на стадо пасовиска твого?
1Пентру че, Думнезеуле, не лепезь пентру тотдяуна? Пентру че Те мыний пе турма пэшуний Тале?
2Спогадай твою громаду, що зєднав її оддавна, — ізбавив, як твоє наслїддє, тую гору Сион, на котрій ти осївся!
2Аду-Ць аминте де попорул Тэу пе каре л-ай кыштигат одиниоарэ, пе каре л-ай рэскумпэрат ка семинцие а моштенирий Тале! Аду-Ць аминте де мунтеле Сионулуй, унде Ыць авяй локуинца;
3Зверни стопи твої до недавньої руїни! Все у сьвятинї зруйнував ворог.
3ындряптэ-Ць паший спре ачесте локурь пустиите фэрэ курмаре! Врэжмашул а пустиит тотул ын Локашул Тэу чел Сфынт.
4Рикають вороги твої серед зборів твоїх; поставили знаки свої як знамена.
4Потривничий Тэй ау муӂит ын мижлокул Темплулуй Тэу; шь-ау пус семнеле лор дрепт семне.
5Вони, як той, що сокирою замахнув в гущавинї лїса,
5Паркэ ерау ниште оамень каре ридикэ топорул ынтр-о пэдуре дясэ:
6І тепер вони топором і молотами розбивають різьбу його.
6ын курынд, ау сфэрымат тоате подоабеле сэпате, ку ловитурь де секурь ши чокане.
7З пожаром пустили сьвятиню твою, осквернили дім імені твого.
7Ау пус фок Сфынтулуй Тэу Локаш; ау дэрымат ши ау пынгэрит локуинца Нумелуй Тэу.
8Сказали в серцї своїм: Нуте, винищимо їх до ноги! — Пустили з димом всї Божі собори на землї.
8Ей зичяу ын инима лор: „Сэ-й прэпэдим пе тоць!” Ау арс тоате локуриле сфинте дин царэ.
9Знамен наших ми не бачимо: нема більш пророка, й нема між нами, хто б знав, доки так буде.
9Семнеле ноастре ну ле май ведем; ну май есте ничун пророк ши ну май есте нимень принтре ной каре сэ штие пынэ кынд…
10Доки, Боже, буде ругатись гнобитель? Чи вічно буде ворог зневажати імя твоє?
10Пынэ кынд, Думнезеуле, ва батжокори асуприторул ши ва несокоти врэжмашул фэрэ курмаре Нумеле Тэу?
11Чому здержуєш руку твою і правицю твою? Із лона твого допусти конець!
11Пентру че Ыць траӂь ынапой мына ши дряпта Та? Скоате-о дин сын ши нимичеште-й!
12Бог царь мій з поконвіку, що дає спасеннє на землї.
12Тотушь Думнезеу есте Ымпэратул меу, каре дин времурь стрэвекь дэ избэвирь ын мижлокул ачестей цэрь.
13Ти роздїлив море силою твоєю, розбив голови змиїв морських.
13Ту ай деспэрцит маря ку путеря Та, ай сфэрымат капетеле балаурилор дин апе;
14Ти потрощив голову левіятана, дав його на поживу людям в пустинї.
14ай здробит капул левиатанулуй, л-ай дат сэ-л мэнынче фяреле дин пустиу.
15Ти вітворив жерела і потоки; ти висушив прудисті ріки.
15Ай фэкут сэ цышняскэ извоаре ын пырае, ай ускат рыурь каре ну сякэ.
16І день твій і ніч твоя; ти сотворив сьвітло і сонце.
16А Та есте зиуа, а Та есте ши ноаптя; Ту ай ашезат лумина ши соареле.
17Ти утвердив всї гряницї землї; ти постановив лїто і зиму.
17Ту ай статорничит тоате хотареле пэмынтулуй, Ту ай рындуит вара ши ярна.
18Спогадай се: ворог поругав Господа, а народ безумний зневажив імя твоє.
18Аду-Ць аминте, Доамне, кэ врэжмашул Те батжокореште ши ун попор некибзуит хулеште Нумеле Тэу!
19Не попусти зьвірюцї душу горлицї твоєї, не забудь на віки громаду нужденних твоїх.
19Ну лэса прадэ фярелор суфлетул туртурелей Тале ши ну уйта пе вечие вяца ненорочицилор Тэй!
20Спогадай завіт! Бо темні закутки землї наповнились домівками насильства.
20Ай ын ведере легэмынтул! Кэч локуриле досниче дин царэ сунт плине де бырлогурь де тылхарь.
21Нехай не вернеться з соромом пригноблений! Нужденний і бідний нехай возхвалять імя твоє.
21Сэ ну се ынтоаркэ рушинат чел апэсат, чи ненорочитул ши сэракул сэ лауде Нумеле Тэу!
22Встань, Боже, суди справу твою! Спогадай щоденне руганнє беззаконного!
22Скоалэ-Те, Думнезеуле, апэрэ-Ць причина! Аду-Ць аминте де окэриле пе каре Ци ле арункэ ын фиекаре зи чел фэрэ минте!
23Не забудь крику ворогів твоїх! Буяннє тих, що проти тебе встали, не має кінця.
23Ну уйта стригэтеле потривничилор Тэй, зарва каре креште некурмат а челор че се ридикэ ымпотрива Та!
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.