Псальма
Chapter 107
Kulish and Puluj Bible (…
vs Cornilescu Bible (…
Aa
Text size
Line width
Verse numbers

Псальма 107

Kulish and Puluj Bible (1905)
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
1Хвалїте Господа! Він бо благий, бо милість його по віки.
1„Лэудаць пе Домнул, кэч есте бун, кэч ын вяк цине ындураря Луй!”
2Да скажуть вибавлені від Господа, котрих він вислобонив з руки ворога,
2Аша сэ зикэ чей рэскумпэраць де Домнул, пе каре й-а избэвит Ел дин мына врэжмашулуй
3І котрих до купи зібрав з країв, зі сходу і заходу, з півночі і від моря.
3ши пе каре й-а стрынс дин тоате цэриле: де ла рэсэрит ши де ла апус, де ла мязэноапте ши де ла маре.
4Вони блукали в пустинї, по степових шляхах, не знайшли місця собі на оселю.
4Ей прибеӂяу прин пустиу, умблау пе кэй неумблате ши ну гэсяу ничо четате унде сэ поатэ локуи.
5Терплючи голод і смагу, вони томились душею.
5Суферяу де фоаме ши де сете; ле тынжя суфлетул ын ей.
6Тодї взивали до Господа в тїснотї своїй, і він визволяв їх з біди їх.
6Атунч, ын стрымтораря лор, ау стригат кэтре Домнул, ши Ел й-а избэвит дин неказуриле лор;
7І він проводив їх правою дорогою, щоб прийти до людяного міста.
7й-а кэлэузит пе друмул чел дрепт, ка сэ ажунгэ ынтр-о четате де локуит.
8Да славлять Господа за милість його, і чудеса його над синами людськими!
8О, де ар лэуда оамений пе Домнул пентру бунэтатя Луй ши пентру минуниле Луй фацэ де фиий оаменилор!
9Він бо наситив душу прагнущу, й голодуючу душу сповнив добром.
9Кэч Ел а потолит сетя суфлетулуй ынсетат ши а умплут де бунэтэць суфлетул флэмынд.
10Седїли вони в тьмі і в тїнї смертї, сковані нуждою і желїзом,
10Чей че шедяу ын ынтунерик ши ын умбра морций трэяу легаць ын тикэлошие ши ын фяре,
11Бувши впертими проти слова Божого і зневажаючи волю Всевишнього,
11пентру кэ се рэзврэтисерэ ымпотрива кувинтелор луй Думнезеу, пентру кэ несокотисерэ сфатул Челуй Пряыналт.
12Тому смирив він серце їх бідою; вони падали, і не було помочі для них.
12Ел ле-а смерит инима прин суферинцэ: ау кэзут, ши нимень ну й-а ажутат.
13Тодї Господа вони благали у своїй тїснотї, і він спасав їх з біди їх.
13Атунч, ын стрымтораря лор, ау стригат кэтре Домнул, ши Ел й-а избэвит дин неказуриле лор.
14Вивів їх з темноти і з тїнї смертної, і розбив їх кайдани.
14Й-а скос дин ынтунерик ши дин умбра морций ши ле-а рупт легэтуриле.
15Нехай прославляють Господа за милість його і за чудеса його над синами людськими!
15О, де ар лэуда оамений пе Домнул пентру бунэтатя Луй ши пентру минуниле Луй фацэ де фиий оаменилор!
16Він бо розломив брами мідянї, і сокрушив засуви желїзні.
16Кэч Ел а сфэрымат порць де арамэ ши а рупт зэвоаре де фер.
17Безумні — за свої переступні дороги і за свої несправедливостї караються.
17Небуний, прин пуртаря лор виноватэ ши прин нелеӂюириле лор, ажунсесерэ ненорочиць.
18Душа їх одвертається від їжи, і вони приближились до воріт смертних.
18Суфлетул лор се дезгустасе де орьче хранэ ши ерау лынгэ порциле морций.
19Тодї благають Господа в своїй тїснотї, і він визволяє їх з біди їх.
19Атунч, ын стрымтораря лор, ау стригат кэтре Домнул, ши Ел й-а избэвит дин неказуриле лор;
20Посилає слово своє і вертає їм здоровлє, і спасає їх від домовини їх.
20а тримис Кувынтул Сэу ши й-а тэмэдуит, ши й-а скэпат де гроапэ.
21Нехай прославляють Господа за милість його і за чудеса його над синами людськими!
21О, де ар лэуда оамений пе Домнул пентру бунэтатя Луй ши пентру минуниле Луй фацэ де фиий оаменилор!
22Нехай принесуть жертву хвали, і піснями прославлять дїла його!
22Сэ-Й адукэ жертфе де мулцумире ши сэ вестяскэ лукрэриле Луй ку стригэте де букурие.
23Ті, що в суднах пускаються на море, на водах великих мають торгове дїло,
23Чей че се коборысерэ пе маре ын корэбий ши фэчяу негоц пе апеле челе марь,
24Вони бачать дїла Господнї і чудесні творива його в глибинї;
24ачея ау вэзут лукрэриле Домнулуй ши минуниле Луй ын мижлокул адынкулуй.
25Рече він, і буйний вітер знявся, що високо підносить филї.
25Ел а зис ши а пус сэ суфле фуртуна, каре а ридикат валуриле мэрий.
26Кидає ними під небо, провалює їх в безодню, в бідї душа їх млїє.
26Се суяу спре черурь, се коборау ын адынк; суфлетул ле ера пердут ын фаца примеждией.
27Мотаються, хиляються, як чоловік пяний, поникла вся мудрість їх.
27Апукаць де амецялэ, се клэтинау ка ун ом бят ши задарникэ ле ера тоатэ искусинца.
28Тодї до Господа вони у своїй тїснотї взивають, і він виводить їх з біди їх.
28Атунч, ын стрымтораря лор, ау стригат кэтре Домнул, ши Ел й-а избэвит дин неказуриле лор.
29Він переміняє хуртовину на тишину, і филї втихомирились.
29А оприт фуртуна, а адус лиништя ши валуриле с-ау потолит.
30І вони радїють, що стає тихо, і до бажаної пристанї він їх приводить.
30Ей с-ау букурат кэ валуриле с-ау лиништит ши Домнул й-а дус ын лиманул дорит.
31Нехай прославляють Господа за милість його і за чудеса його для синів людських,
31О, де ар лэуда оамений пе Домнул пентру бунэтатя Луй ши пентру минуниле Луй фацэ де фиий оаменилор!
32І возносять його в зборі людей, і в радї старших хвалять його!
32Сэ-Л ыналце ын адунаря попорулуй ши сэ-Л лауде ын адунаря бэтрынилор!
33Він обертає ріки в пустиню, і жерела водні в суходіл,
33Ел префаче рыуриле ын пустиу ши извоареле де апэ, ын пэмынт ускат,
34Плодовиту землю — в соляний степ, за злобу живущих там.
34цара родитоаре, ын царэ сэратэ, дин причина рэутэций локуиторилор ей.
35Він обертає й пустиню в озера водисті, і суходіл в жерела водні;
35Тот Ел префаче пустиул ын яз ши пэмынтул ускат, ын извоаре де апе.
36І поселяє там голодних, і закладають оселю.
36Ашазэ аколо пе чей флэмынзь, ши ей ынтемеязэ о четате ка сэ локуяскэ ын еа;
37Засївають поля, насаджують виноградники, котрі видають овочі і плоди.
37ынсэмынцязэ огоаре, сэдеск вий ши ле кулег роаделе.
38Він благословить їх, і вони вельми розмножуються; і скота дає їм не мало.
38Ел ый бинекувынтязэ ши се ынмулцеск неспус ши ну ле ымпуцинязэ вителе.
39Часами стає їх меньше, і вони хиляються від неволї, горя і нещастя.
39Дакэ сунт ымпуцинаць ши апэсаць прин асуприре, ненорочире ши суферинцэ,
40Він кидає сором на князїв, і велить їм блукати в безлюддї і в безвіддї;
40Ел варсэ диспрецул песте чей марь ши-й фаче сэ прибеӂяскэ прин пустиурь фэрэ друм,
41Бідного він з нужди видвигає, і роди його, як стадо, розмножує.
41дар ридикэ пе чел липсит, избэвеште пе чел невояш ши ынмулцеште фамилииле ка пе ниште турме.
42Щирі серцем побачать се і звеселяться, і всяка несправедливість зацїпить уста свої.
42Оамений фэрэ приханэ вэд лукрул ачеста ши се букурэ, ши орьче нелеӂюире ышь ынкиде гура!
43Хто мудрий, той замітить ті речі, і нехай зрозуміють милостї Господнї.
43Чине есте ынцелепт, сэ я сяма ла ачесте лукрурь ши сэ фие ку луаре аминте ла бунэтэциле Домнулуй.

Tip: use the ← and → keys to turn chapters.