Псальма
Chapter 10
Kulish and Puluj Bible (…
vs Cornilescu Bible (…
Aa
Text size
Line width
Verse numbers

Псальма 10

Kulish and Puluj Bible (1905)
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
1Чому, Господи, стоїш оддалеки, ховаєшся у час тїсноти?
1Пентру че стай аша де департе, Доамне? Пентру че Те аскунзь ла време де неказ?
2Бутою своєю лякає безбожник бідолашного; зловляться вони у підступах, що придумали їх.
2Чел рэу, ын мындрия луй, урмэреште пе чей ненорочиць ши ей кад жертфэ курселор урзите де ел.
3Бо чваниться безбожник ласощами душі своєї; і благословляє чоловіка захланного, він зневажає Господа.
3Кэч чел рэу се фэлеште ку пофта луй, яр рэпиторул батжокореште ши несокотеште пе Домнул.
4В гордостї каже безбожник: Бог не буде слїдити; в него усе думка: нема Бога!
4Чел рэу зиче ку труфие: „Ну педепсеште Домнул! Ну есте Думнезеу!” Ятэ тоате гындуриле луй.
5Всякого часу стелиться йому дорога; суди твої далеко від него; всїх ворогів своїх він сьміхом збуває.
5Требуриле ый мерг бине ын орьче време; жудекэциле Тале сунт пря ыналте пентру ел, ка сэ ле поатэ ведя, ши суфлэ ку диспрец ымпотрива тутурор потривничилор луй.
6Каже він в серцї своїм: не подамся; з роду в рід не буде для мене лиха.
6Ел зиче ын инима луй: „Ну мэ клатин, ын вечь сунт скутит де ненорочире!”
7Уста його повні проклону, зради і знущання; під його язиком мука і погибель.
7Гура ый есте плинэ де блестеме, де ыншелэторий ши де виклешугурь ши суб лимбэ аре рэутате ши фэрэделеӂе.
8Він ійде на засїдки край осель; у сховисках вбиває він невинного; він пасе очима за нещасним,
8Стэ ла пындэ лынгэ сате ши учиде пе чел невиноват ын локурь досниче; окий луй пындеск пе чел ненорочит.
9Чигає по закутках, як лев в гущавинї; чигає, щоб нужденного запопасти; хапає нещасного, й тягне в сїти свої.
9Стэ ла пындэ ын аскунзэтоаря луй, ка леул ын визуинэ: стэ ла пындэ сэ приндэ пе чел ненорочит. Ыл принде ши-л траӂе ын лацул луй;
10Він припадає ниць до землї, притаюється, і нещасні гинуть від когтїв його.
10се ындоае, се плякэ ши-й кад сэрачий ын гяре!
11Говорить в серцї своїм: Бог забуває, закриває лице своє, не побачить нїколи!
11Ел зиче ын инима луй: „Думнезеу уйтэ! Ышь аскунде Фаца ши ын вяк ну ва ведя!”
12Встань, Господи Боже, піднеси руку твою, не забудь нужденних!
12Скоалэ-Те, Доамне Думнезеуле, ридикэ мына! Ну уйта пе чей ненорочиць!
13Чому зневажає Бога безбожник, кажучи в серцї своїм: ти не будеш доходити?
13Пентру че сэ хуляскэ чел рэу пе Думнезеу? Пентру че сэ зикэ ын инима луй кэ Ту ну педепсешть?
14Ти бачив, бо ти поглядаєш на тїсноту й муку, щоб віддати рукою твоєю; на тебе вповає нещасний, ти єси поміч сиротинї.
14Дар Ту везь; кэч Ту привешть неказул ши суферинца, ка сэ ей ын мынэ причина лор. Ын нэдеждя Та се ласэ чел ненорочит ши Ту вий ын ажутор орфанулуй.
15Переломи руку безбожникові, а за ледачими вчинками злюки слїди, аж поки вже нїчого не знайдеш.
15Здробеште брацул челуй рэу, педепсеште-й фэрэделеӂиле, ка сэ пярэ дин окий Тэй!
16Господь царь на віки вічні; народи щезають із землї його.
16Домнул есте Ымпэрат ын вечь де вечь; нямуриле сунт нимичите дин цара Луй.
17Господи! Ти почув бажання смиренних; покріпив серце їх, і прихилив ухо твоє,
17Ту аузь ругэчуниле челор че суферэ, Доамне! Ле ынтэрешть инима, Ыць плечь урекя спре ей,
18Щоб судити правду сиротинї і пригнобленому, щоб чоловік, що із землї взявся, не лякав більше.
18ка сэ фачь дрептате орфанулуй ши челуй асуприт ши ка сэ ну май инсуфле гроаза омул чел луат дин пэмынт.

Tip: use the ← and → keys to turn chapters.