Псальма 102
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
1Молитва нужденного, що, униваючи серцем, виливає жаль свій перед Господом. Господи, почуй молитву мою, і прийми жаль мій!
1Доамне, аскултэ-мь ругэчуня ши с-ажунгэ стригэтул меу пынэ ла Тине!
2Не ховай лиця твого в день тїсноти моєї; прихили ухо до мене; в день, коли призиваю тебе, не гайся, вислухай мене.
2Ну-мь аскунде Фаца Та ын зиуа неказулуй меу! Плякэ-Ць урекя спре мине кынд стриг! Аскултэ-мэ деграбэ!
3Бо днї мої, як дим, улїтають, і костї мої, як у жарі, тлїють.
3Кэч зилеле меле пер ка фумул ши оаселе ымь ард ка ун тэчуне.
4Як билина, серце моє обгоріло та ізсохло, вже забув я хлїб мій їсти.
4Инима ымь есте ловитэ ши ми се усукэ ынтокмай ка ярба; пынэ ши пыня уйт сэ мь-о мэнынк.
5Від голосу мого стогнання пристали костї мої до тїла.
5Аша де марь ымь сунт ӂеметеле, кэ ми се липеск оаселе де карне.
6Я, мов пеликан в пустинї, мов сова на руїнах.
6Семэн ку пеликанул дин пустиу, сунт ка о кукувя дин дэрымэтурь;
7Не сплю і став, як одинока пташина на криші.
7ну май пот дорми ши сунт ка пасэря сингуратикэ пе ун акопериш.
8Цїлий день кепкують з мене вороги мої; кленуться мною ті, що проти мене лютують.
8Ын фиекаре зи мэ батжокореск врэжмаший мей ши потривничий мей журэ пе мине ын мыния лор.
9Попіл став для мене хлїбом, а напиток мій з сльозами мішаю,
9Мэнынк цэрынэ ын лок де пыне ши ымь аместек лакримиле ку бэутура
10Задля гнїву твого і яростї твоєї; ти бо підняв мене, і кинув мене.
10дин причина мынией ши урӂией Тале, кэч Ту м-ай ридикат ши м-ай арункат департе.
11Днї мої, як тїнь зникають, і як трава я сохну.
11Зилеле меле сунт ка о умбрэ гата сэ трякэ ши мэ усук ка ярба.
12Ти ж, Господи, будеш по віки, і память твоя з роду в рід.
12Дар Ту, Доамне, Ту ымпэрэцешть пе вечие ши помениря Та цине дин ням ын ням.
13Ти встанеш, змилосердишся над Сионом; час бо вже, помилувати їх, прийшов бо визначений час.
13Ту Те вей скула ши вей авя милэ де Сион; кэч есте время сэ те ындурь де ел, а венит время хотэрытэ пентру ел.
14Твої бо слуги полюбили каміння його, і жаль їм розвалин його.
14Кэч робий Тэй юбеск петреле Сионулуй ши ле е милэ де цэрына луй.
15І побояться народи імені Господа, і слави твоєї всї царі землї.
15Атунч се вор теме нямуриле де Нумеле Домнулуй ши тоць ымпэраций пэмынтулуй де слава Та.
16Коли Господь відбудує, явиться в славі своїй.
16Да, Домнул ва зиди ярэшь Сионул ши Се ва арэта ын слава Са.
17Він прихилиться до молитви понижених, і молитвою їх не погордує.
17Ел я аминте ла ругэчуня невояшулуй ши ну-й несокотеште ругэчуня.
18Буде се написано для будучих потомків; і нарід наново сотворений буде Господа хвалити.
18Сэ се скрие лукрул ачеста пентру нямул де оамень каре ва вени, ши попорул каре се ва наште сэ лауде пе Домнул!
19Він бо глянув з висоти сьвятинї своєї, Господь споглянув з неба на землю,
19Кэч Ел привеште дин ынэлцимя сфинценией Луй; Домнул привеште дин черурь пе пэмынт,
20Щоб почути стогнаннє невільника, щоб розкувати дїтей смертї.
20ка сэ аудэ ӂеметеле приншилор де рэзбой ши сэ избэвяскэ пе чей че сунт пе моарте;
21Щоб звіщали імя його на Сионї і хвалу його в Ерусалимі,
21пентру ка ей сэ вестяскэ ын Сион Нумеле Домнулуй ши лауделе Луй ын Иерусалим,
22Коли разом зберуться народи і царства, щоб Господеві служити.
22кынд се вор стрынӂе тоате попоареле ши тоате ымпэрэцииле ка сэ служяскэ Домнулуй.
23Він змучив в дорозї силу мою; вкоротив днї мої.
23Ел мь-а фрынт путеря ын друм ши мь-а скуртат зилеле.
24Я сказав: Боже мій, не возьми мене в половинї днїв моїх! Від роду до роду лїта твої!
24Еу зик: „Думнезеуле, ну мэ луа ла жумэтатя зилелор меле, Ту, ай кэруй ань цин вешник!”
25З нащаду сьвіта ти утвердив землю, і небеса — твориво рук твоїх.
25Ту ай ынтемеят ын векиме пэмынтул ши черуриле сунт лукраря мынилор Тале.
26Вони перейдуть, ти ж останешся, вони всї, як одежа, зостаріються; як шати переміниш їх, і вони переміняться.
26Еле вор пери, дар Ту вей рэмыне; тоате се вор ынвеки ка о хайнэ; ле вей скимба ка пе ун вешмынт ши се вор скимба.
27Ти ж все той самий, і лїтам твоїм нема кінця.
27Дар Ту рэмый Ачелашь ши аний Тэй ну се вор сфырши.
28Сини слугів твоїх будуть жити, і насїннє їх не загине перед тобою.
28Фиий робилор Тэй ышь вор локуи цара ши сэмынца лор ва рэмыне ынаинтя Та.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.