Псальма 102
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
King James Version with Apocrypha
1Молитва нужденного, що, униваючи серцем, виливає жаль свій перед Господом. Господи, почуй молитву мою, і прийми жаль мій!
1Hear my prayer, O LORD , and let my cry come unto thee.
2Не ховай лиця твого в день тїсноти моєї; прихили ухо до мене; в день, коли призиваю тебе, не гайся, вислухай мене.
2Hide not thy face from me in the day when I am in trouble; incline thine ear unto me: in the day when I call answer me speedily.
3Бо днї мої, як дим, улїтають, і костї мої, як у жарі, тлїють.
3For my days are consumed like smoke, and my bones are burned as an hearth.
4Як билина, серце моє обгоріло та ізсохло, вже забув я хлїб мій їсти.
4My heart is smitten, and withered like grass; so that I forget to eat my bread.
5Від голосу мого стогнання пристали костї мої до тїла.
5By reason of the voice of my groaning my bones cleave to my skin.
6Я, мов пеликан в пустинї, мов сова на руїнах.
6I am like a pelican of the wilderness: I am like an owl of the desert.
7Не сплю і став, як одинока пташина на криші.
7I watch, and am as a sparrow alone upon the house top.
8Цїлий день кепкують з мене вороги мої; кленуться мною ті, що проти мене лютують.
8Mine enemies reproach me all the day; and they that are mad against me are sworn against me.
9Попіл став для мене хлїбом, а напиток мій з сльозами мішаю,
9For I have eaten ashes like bread, and mingled my drink with weeping,
10Задля гнїву твого і яростї твоєї; ти бо підняв мене, і кинув мене.
10Because of thine indignation and thy wrath: for thou hast lifted me up, and cast me down.
11Днї мої, як тїнь зникають, і як трава я сохну.
11My days are like a shadow that declineth; and I am withered like grass.
12Ти ж, Господи, будеш по віки, і память твоя з роду в рід.
12But thou, O LORD , shalt endure for ever; and thy remembrance unto all generations.
13Ти встанеш, змилосердишся над Сионом; час бо вже, помилувати їх, прийшов бо визначений час.
13Thou shalt arise, and have mercy upon Zion: for the time to favour her, yea, the set time, is come.
14Твої бо слуги полюбили каміння його, і жаль їм розвалин його.
14For thy servants take pleasure in her stones, and favour the dust thereof.
15І побояться народи імені Господа, і слави твоєї всї царі землї.
15So the heathen shall fear the name of the LORD , and all the kings of the earth thy glory.
16Коли Господь відбудує, явиться в славі своїй.
16When the LORD shall build up Zion, he shall appear in his glory.
17Він прихилиться до молитви понижених, і молитвою їх не погордує.
17He will regard the prayer of the destitute, and not despise their prayer.
18Буде се написано для будучих потомків; і нарід наново сотворений буде Господа хвалити.
18This shall be written for the generation to come: and the people which shall be created shall praise the LORD .
19Він бо глянув з висоти сьвятинї своєї, Господь споглянув з неба на землю,
19For he hath looked down from the height of his sanctuary; from heaven did the LORD behold the earth;
20Щоб почути стогнаннє невільника, щоб розкувати дїтей смертї.
20To hear the groaning of the prisoner; to loose those that are appointed to death;
21Щоб звіщали імя його на Сионї і хвалу його в Ерусалимі,
21To declare the name of the LORD in Zion, and his praise in Jerusalem;
22Коли разом зберуться народи і царства, щоб Господеві служити.
22When the people are gathered together, and the kingdoms, to serve the LORD .
23Він змучив в дорозї силу мою; вкоротив днї мої.
23He weakened my strength in the way; he shortened my days.
24Я сказав: Боже мій, не возьми мене в половинї днїв моїх! Від роду до роду лїта твої!
24I said, O my God, take me not away in the midst of my days: thy years are throughout all generations.
25З нащаду сьвіта ти утвердив землю, і небеса — твориво рук твоїх.
25Of old hast thou laid the foundation of the earth: and the heavens are the work of thy hands.
26Вони перейдуть, ти ж останешся, вони всї, як одежа, зостаріються; як шати переміниш їх, і вони переміняться.
26They shall perish, but thou shalt endure: yea, all of them shall wax old like a garment; as a vesture shalt thou change them, and they shall be changed:
27Ти ж все той самий, і лїтам твоїм нема кінця.
27But thou art the same, and thy years shall have no end.
28Сини слугів твоїх будуть жити, і насїннє їх не загине перед тобою.
28The children of thy servants shall continue, and their seed shall be established before thee.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.