Псальма 109
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
King James Version with Apocrypha
1Проводиреві; псальма Давидова. Боже, хвало моя, не мовчи!
1Hold not thy peace, O God of my praise;
2Бо губи грішника і губи зрадливі проти мене відчинились; брехливими язиками говорять проти мене.
2For the mouth of the wicked and the mouth of the deceitful are opened against me: they have spoken against me with a lying tongue.
3Ненависними словами мене обступили, і безвинно напали на мене.
3They compassed me about also with words of hatred; and fought against me without a cause.
4За любов мою ворогують на мене; а я все молюся.
4For my love they are my adversaries: but I give myself unto prayer.
5А вони менї злом за добро, за любов ненавистю відплатили.
5And they have rewarded me evil for good, and hatred for my love.
6Пусти на него беззаконника, і сатана нехай стоїть праворуч у него.
6Set thou a wicked man over him: and let Satan stand at his right hand.
7Коли на судї стане, нехай вийде виноватий, і благаннє його нехай за гріх полїчиться.
7When he shall be judged, let him be condemned: and let his prayer become sin.
8Нехай віку свого не звікує, а уряд його возьме инший!
8Let his days be few; and let another take his office.
9Сини його будуть сиротами, а жінка його вдовою!
9Let his children be fatherless, and his wife a widow.
10Нехай сини його, блукаючи, на жебри розійдуться, і покинувши пустки свої, хлїба просять!
10Let his children be continually vagabonds, and beg: let them seek their bread also out of their desolate places.
11Лихварь нехай все, що він має, загорне, й чужі люде працю його розхоплять!
11Let the extortioner catch all that he hath; and let the strangers spoil his labour.
12Нехай нїкого не має, хто постояв би в добротї до його, і нехай не буде нїкого, хто б сиріт його помилував!
12Let there be none to extend mercy unto him: neither let there be any to favour his fatherless children.
13Потомство його нехай згине, в другому поколїнню нехай імя його буде затерте!
13Let his posterity be cut off; and in the generation following let their name be blotted out.
14Нехай згадаються перед Господом несправедливостї батьків його, і гріх матері його нехай не затреться!
14Let the iniquity of his fathers be remembered with the LORD ; and let not the sin of his mother be blotted out.
15Нехай гріхи їх все будуть перед Господом, а він знищить память їх на землї!
15Let them be before the LORD continually, that he may cut off the memory of them from the earth.
16Тому, що не було на думцї в його, творити милість, що до смерти гнобив чоловіка нужденного і бідного і засмученого в серцї.
16Because that he remembered not to shew mercy, but persecuted the poor and needy man, that he might even slay the broken in heart.
17Любив він проклін, нехай же спаде на його! Не любив благословення, нехай же нїколи не зазнає його!
17As he loved cursing, so let it come unto him: as he delighted not in blessing, so let it be far from him.
18Прокляттєм, як одежою, зодягався, нехай же як вода просякне внутро його, і, як олїй, костї його проникне!
18As he clothed himself with cursing like as with his garment, so let it come into his bowels like water, and like oil into his bones.
19Нехай буде йому одежою, котрою зодягається, і поясом, котрим все підперезується!
19Let it be unto him as the garment which covereth him, and for a girdle wherewith he is girded continually.
20Така доля від Господа нехай буде ворогам моїм, і тим, що проти душі моєї зло говорять.
20Let this be the reward of mine adversaries from the LORD , and of them that speak evil against my soul.
21Ти ж, Господи, Боже, заступи мене задля імені твого! Блага бо милість твоя; спаси мене!
21But do thou for me, O GOD the Lord, for thy name’s sake: because thy mercy is good, deliver thou me.
22Я бо нужденний і бідний, і серце моє зранене в мене.
22For I am poor and needy, and my heart is wounded within me.
23Як тїнь, що простирається, я зникаю, як сарана полохаюсь.
23I am gone like the shadow when it declineth: I am tossed up and down as the locust.
24Колїна мої від посту охляли, і тїло моє змарнїло.
24My knees are weak through fasting; and my flesh faileth of fatness.
25І став я сьміховиском для них; побачивши мене, головами своїми покивують.
25I became also a reproach unto them: when they looked upon me they shaked their heads.
26Поможи менї, Господи, Боже мій! Спаси мене по милостї твоїй!
26Help me, O LORD my God: O save me according to thy mercy:
27Щоб люде знали, що се рука твоя, Господи, і твоє дїло.
27That they may know that this is thy hand; that thou, LORD , hast done it.
28Нехай вони проклинають мене, а ти благослови! Встануть вони, то допусти сором на них, і дай зрадуватись слузї твому!
28Let them curse, but bless thou: when they arise, let them be ashamed; but let thy servant rejoice.
29Вороги мої нехай соромом покриються і ганьбою своєю, як плащом, обгорнуться.
29Let mine adversaries be clothed with shame, and let them cover themselves with their own confusion, as with a mantle.
30Буду щиро прославляти Господа устами моїми, і серед збору хвалити його.
30I will greatly praise the LORD with my mouth; yea, I will praise him among the multitude.
31Бо він стоїть по правицї бідного, щоб спасти його від тих, що душу його судять.
31For he shall stand at the right hand of the poor, to save him from those that condemn his soul.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.