Псальма 109
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
1Проводиреві; псальма Давидова. Боже, хвало моя, не мовчи!
1Думнезеул лаудей меле, ну тэчя!
2Бо губи грішника і губи зрадливі проти мене відчинились; брехливими язиками говорять проти мене.
2Кэч потривничий ау дескис ымпотрива мя о гурэ ря ши ыншелэтоаре, ымь ворбеск ку о лимбэ минчиноасэ,
3Ненависними словами мене обступили, і безвинно напали на мене.
3мэ ынконжоарэ ку кувынтэрь плине де урэ ши се рэзбоеск ку мине фэрэ темей.
4За любов мою ворогують на мене; а я все молюся.
4Пе кынд еу ый юбеск, ей ымь сунт потривничь, дар еу алерг ла ругэчуне.
5А вони менї злом за добро, за любов ненавистю відплатили.
5Ей ымь ынторк рэу пентру бине ши урэ пентру драгостя мя.
6Пусти на него беззаконника, і сатана нехай стоїть праворуч у него.
6Пе врэжмашул меу пуне-л суб стэпыниря унуй ом рэу ши ун пырыш сэ стя ла дряпта луй!
7Коли на судї стане, нехай вийде виноватий, і благаннє його нехай за гріх полїчиться.
7Кынд ва фи жудекат, сэ фие гэсит виноват ши ругэчуня луй сэ трякэ дрепт ун пэкат!
8Нехай віку свого не звікує, а уряд його возьме инший!
8Пуцине сэ-й фие зилеле ла нумэр ши служба сэ й-о я алтул!
9Сини його будуть сиротами, а жінка його вдовою!
9Сэ-й рэмынэ копиий орфань ши невастэ-са вэдувэ!
10Нехай сини його, блукаючи, на жебри розійдуться, і покинувши пустки свої, хлїба просять!
10Копиий луй сэ умбле фэрэ ничун кэпэтый ши сэ чершяскэ, сэ-шь кауте пыня департе де локуинца лор дэрыматэ!
11Лихварь нехай все, що він має, загорне, й чужі люде працю його розхоплять!
11Чел че л-а ымпрумутат сэ-й пунэ мына пе тот че аре ши стрэиний сэ-й жефуяскэ родул мунчий луй!
12Нехай нїкого не має, хто постояв би в добротї до його, і нехай не буде нїкого, хто б сиріт його помилував!
12Нимень сэ ну май цинэ ла ел ши нимень сэ н-айбэ милэ де орфаний луй!
13Потомство його нехай згине, в другому поколїнню нехай імя його буде затерте!
13Урмаший луй сэ фие нимичиць ши сэ ли се стингэ нумеле ын нямул урмэтор!
14Нехай згадаються перед Господом несправедливостї батьків його, і гріх матері його нехай не затреться!
14Нелеӂюиря пэринцилор сэй сэ рэмынэ ка адучере аминте ынаинтя Домнулуй ши сэ ну се штяргэ пэкатул мамей луй!
15Нехай гріхи їх все будуть перед Господом, а він знищить память їх на землї!
15Домнул сэ-й айбэ тотдяуна ынаинтя окилор, ка сэ ле штяргэ помениря де пе пэмынт,
16Тому, що не було на думцї в його, творити милість, що до смерти гнобив чоловіка нужденного і бідного і засмученого в серцї.
16пентру кэ ну шь-а адус аминте сэ факэ ындураре, пентру кэ а пригонит пе чел ненорочит ши пе чел липсит, пынэ аколо ынкыт сэ омоаре пе омул ку инима здробитэ!
17Любив він проклін, нехай же спаде на його! Не любив благословення, нехай же нїколи не зазнає його!
17Ый плэчя блестемул: сэ кадэ асупра луй! Ну-й плэчя бинекувынтаря: сэ се депэртезе де ел!
18Прокляттєм, як одежою, зодягався, нехай же як вода просякне внутро його, і, як олїй, костї його проникне!
18Се ымбракэ ку блестемул кум се ымбракэ ку хайна луй, ый пэтрунде ка апа ынэунтрул луй, ка унтделемнул ын оасе!
19Нехай буде йому одежою, котрою зодягається, і поясом, котрим все підперезується!
19Де ачея, сэ-й служяскэ де вешмынт ка сэ се акопере, де чингэтоаре ку каре сэ фие тотдяуна ынчинс!
20Така доля від Господа нехай буде ворогам моїм, і тим, що проти душі моєї зло говорять.
20Ачаста сэ фие, дин партя Домнулуй, плата врэжмашилор мей ши а челор че ворбеск ку рэутате де мине!
21Ти ж, Господи, Боже, заступи мене задля імені твого! Блага бо милість твоя; спаси мене!
21Яр Ту, Доамне Думнезеуле, лукрязэ пентру мине дин причина Нумелуй Тэу, кэч маре есте бунэтатя Та; избэвеште-мэ!
22Я бо нужденний і бідний, і серце моє зранене в мене.
22Сунт ненорочит ши липсит ши ымь е рэнитэ инима ынэунтрул меу.
23Як тїнь, що простирається, я зникаю, як сарана полохаюсь.
23Пер ка умбра гата сэ трякэ, сунт изгонит ка о лэкустэ.
24Колїна мої від посту охляли, і тїло моє змарнїло.
24Мь-ау слэбит ӂенункий де пост ши ми с-а слеит трупул де слэбичуне.
25І став я сьміховиском для них; побачивши мене, головами своїми покивують.
25Ам ажунс де окара лор; кынд мэ привеск ей, дау дин кап.
26Поможи менї, Господи, Боже мій! Спаси мене по милостї твоїй!
26Ажутэ-мь, Доамне, Думнезеул меу! Скапэ-мэ прин бунэтатя Та!
27Щоб люде знали, що се рука твоя, Господи, і твоє дїло.
27Ши сэ штие кэ мына Та, кэ Ту, Доамне, ай фэкут лукрул ачеста!
28Нехай вони проклинають мене, а ти благослови! Встануть вони, то допусти сором на них, і дай зрадуватись слузї твому!
28Мэкар кэ ей блестемэ, Ту бинекувынтязэ; мэкар кэ се ридикэ ей ымпотрива мя, вор фи ынфрунтаць, яр робул Тэу се ва букура.
29Вороги мої нехай соромом покриються і ганьбою своєю, як плащом, обгорнуться.
29Потривничий мей сэ се ымбраче ку окара, сэ се акопере ку рушиня лор кум се акоперэ ку о манта!
30Буду щиро прославляти Господа устами моїми, і серед збору хвалити його.
30Вой лэуда фоарте мулт ку гура мя пе Домнул, Ыл вой мэри ын мижлокул мулцимий,
31Бо він стоїть по правицї бідного, щоб спасти його від тих, що душу його судять.
31кэч Ел стэ ла дряпта сэракулуй ка сэ-л избэвяскэ де чей че-л осындеск.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.