Псальма 119
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
1Алеф. Блаженний, в кого дорога чесна, хто в законї Господа ходить!
1Фериче де чей фэрэ приханэ ын каля лор, каре умблэ ынтотдяуна дупэ Леӂя Домнулуй!
2Блаженний, хто сьвідчення його хоронить, хто цїлим серцем його шукає,
2Фериче де чей че пэзеск порунчиле Луй, каре-Л каутэ дин тоатэ инима лор,
3Хто кривди не робить, його дорогами ходить!
3каре ну сэвыршеск ничо нелеӂюире ши умблэ ын кэиле Луй!
4Ти велїв заповідї твої пильно повнити.
4Ту ай дат порунчиле Тале ка сэ фие пэзите ку сфинцение.
5Ой коли б дороги мої та вели мене, щоб устави твої хоронити!
5О, де ар цинти кэиле меле ла пэзиря орындуирилор Тале!
6Тодї б я не посоромився, на всї заповідї твої зважаючи.
6Атунч ну вой роши де рушине ла ведеря тутурор порунчилор Тале!
7Буду прославляти тебе, навчаючись законів справедливостї твоєї.
7Те вой лэуда ку инимэ неприхэнитэ кынд вой ынвэца леӂиле дрептэций Тале.
8Повнити му твої устави; не опусти мене зовсїм. Бет.
8Вряу сэ пэзеск орындуириле Тале: ну мэ пэрэси де тот!
9Як держати ме чисто парень стежку свою? Коли дбати ме про неї після слів твоїх.
9Кум ышь ва цине тынэрул куратэ кэраря? Ындрептынду-се дупэ Кувынтул Тэу.
10Цїлим серцем моїм шукав я тебе; не дай менї відхилитись від заповідей твоїх!
10Те каут дин тоатэ инима мя; ну мэ лэса сэ мэ абат де ла порунчиле Тале.
11Слово твоє заховав я в серцї моїм, щоб не согрішити проти тебе.
11Стрынг Кувынтул Тэу ын инима мя, ка сэ ну пэкэтуеск ымпотрива Та!
12Благословен будь, Господи! Навчи мене уставів твоїх!
12Бинекувынтат сэ фий Ту, Доамне! Ынвацэ-мэ орындуириле Тале!
13Устами моїми звіщав я присуди уст твоїх.
13Ку бузеле меле вестеск тоате хотэрыриле гурий Тале.
14Дорогами сьвідчень твоїх я більш любувався, як найбільшим багацтвом.
14Кынд урмез ынвэцэтуриле Тале, мэ букур де парк-аш авя тоате комориле.
15Про заповідї твої буду промишляти, і стежок твоїх пильнувати.
15Мэ гындеск адынк ла порунчиле Тале ши кэрэриле Тале ле ам суб окь.
16В уставах твоїх моє милуваннє; не забуду слова твого. Гімель.
16Мэ десфэтез ын орындуириле Тале ши ну уйт Кувынтул Тэу.
17Твори милість слузї твому, і буду жити і слово твоє хоринити!
17Фэ бине робулуй Тэу, ка сэ трэеск ши сэ пэзеск Кувынтул Тэу!
18Отвори очі мої, і побачу дива закону твого!
18Дескиде-мь окий, ка сэ вэд лукруриле минунате але Леӂий Тале!
19Я стороннїй на землї, не крий від мене заповідей твоїх!
19Сунт ун стрэин пе пэмынт: ну-мь аскунде порунчиле Тале!
20Втомилась душа моя від щоденного бажання за присудами твоїми.
20Тотдяуна ми се топеште суфлетул де дор дупэ Леӂиле Тале.
21Ти погрозив бутним, проклятим, що відступають від заповідей твоїх.
21Ту мустри пе чей ынгымфаць, пе блестемаций ачештя каре се рэтэческ де ла порунчиле Тале.
22Одверни від мене сором і зневагу! Бо я хоронив сьвідчення твої.
22Ридикэ де пе мине окара ши диспрецул, кэч пэзеск ынвэцэтуриле Тале!
23І князї засїдають, змовляються проти мене; слуга ж твій про устави твої промишляє.
23Сэ тот стя воевозий ши сэ ворбяскэ ымпотрива мя: робул Тэу куӂетэ адынк ла орындуириле Тале.
24Сьвідчення твої моя роскіш, моя рада. Далет.
24Ынвэцэтуриле Тале сунт десфэтаря мя ши сфэтуиторий мей.
25До пороху пристала душа моя; оживи мене по слову твому.
25Суфлетул меу есте липит де цэрынэ: ынвиорязэ-мэ дупэ фэгэдуинца Та!
26Про дороги мої росказав я, і ти вислухав мене; навчи мене уставів твоїх!
26Еу ымь историсеск кэиле ши Ту мэ аскулць: ынвацэ-мэ орындуириле Тале!
27Дай зрозуміти дорогу росказів твоїх, і буду промишляти про дивні дїла твої.
27Фэ-мэ сэ причеп каля порунчилор Тале ши вой куӂета ла лукруриле Тале челе минунате!
28Ниє душа моя від смутку; піддвигни мене, по слову твому!
28Ымь плынӂе суфлетул де дурере: ридикэ-мэ, дупэ Кувынтул Тэу!
29Одверни від мене дорогу льживу, і закон твій даруй менї!
29Депэртязэ-мэ де каля некрединчошией кэтре Тине ши дэ-мь ындураря Та, ка сэ урмез Леӂя Та!
30Вибрав я дорогу вірностї, твої присуди поставив перед собою.
30Алег каля адевэрулуй, пун леӂиле Тале суб окий мей.
31Я пристав до сьвідчень твоїх; Господи, не дай осоромитись менї!
31Мэ цин де ынвэцэтуриле Тале, Доамне, ну мэ лэса де рушине!
32Пійду дорогою твоїх заповідей, коли зробиш простір серцю мому. Ге.
32Алерг пе каля порунчилор Тале, кэч ымь скоць инима ла ларг.
33Навчи мене, Господи, дороги уставів твоїх, і додержу її до кінця життя.
33Ынвацэ-мэ, Доамне, каля орындуирилор Тале, ка с-о цин пынэ ла сфыршит!
34Дай менї розум, і буду хоронити закон твій, і повнити з цїлого серця.
34Дэ-мь причепере, ка сэ пэзеск Леӂя Та ши с-о цин дин тоатэ инима мя!
35Дай ходити стежкою заповідей твоїх! Бо в тому радість моя.
35Повэцуеште-мэ пе кэраря порунчилор Тале, кэч ымь плаче де еа!
36Нахиляй серце моє до сьвідчень твоїх, а не до користї.
36Плякэ-мь инима спре ынвэцэтуриле Тале, ши ну спре кыштиг!
37Одверни очі мої, щоб марноти не бачили! Оживи мене в дорозї твоїй.
37Абате-мь окий де ла ведеря лукрурилор дешарте, ынвиорязэ-мэ ын каля Та!
38Сповни слово твоє слузї твому, що благовіє перед тобою.
38Ымплинеште-Ць фэгэдуинца фацэ де робул Тэу, фэгэдуинца фэкутэ пентру чей че се тем де Тине!
39Одверни від мене сором, котрого я боюся! Твої бо присуди благі.
39Депэртязэ де ла мине окара де каре мэ тем! Кэч жудекэциле Тале сунт плине де бунэтате.
40Глянь, я бажаю росказів твоїх; оживи мене правдою твоєю. Вав.
40Ятэ, дореск сэ ымплинеск порунчиле Тале: фэ-мэ сэ трэеск ын неприхэниря черутэ де Тине!
41І пошли менї милість твою, Господи, твоє спасеннє після слова твого!
41Сэ винэ, Доамне, ындураря Та песте мине, мынтуиря Та, дупэ фэгэдуинца Та!
42Тодї дам відповідь кепкуючим з мене, бо я вповаю на слово твоє.
42Ши атунч вой путя рэспунде челуй че мэ батжокореште, кэч мэ ынкред ын Кувынтул Тэу.
43І не відбери зовсїм слова правди від уст моїх! Бо я вповаю на присуди твої.
43Ну луа де тот дин гура мя кувынтул адевэрулуй! Кэч нэдэждуеск ын жудекэциле Тале.
44І хоронити му закон твій, без устанку, все і по віки.
44Вой пэзи Леӂя Та некурмат, тотдяуна ши пе вечие.
45І буду ходити по широкому просторі; бо я шукав заповідей твоїх.
45Вой умбла ын лок ларг, кэч каут порунчиле Тале.
46І перед царями говорити му про сьвідчення твої і не посоромлюсь.
46Вой ворби деспре ынвэцэтуриле Тале ынаинтя ымпэрацилор ши ну-мь ва роши образул.
47І мати му роскоші у заповідях твоїх, любих менї.
47Мэ десфэтез ын порунчиле Тале, кэч ле юбеск.
48І простирати му руки мої до заповідей твоїх, любих менї; і про встанови твої промишляти му. Заїн.
48Ымь ынтинд мыниле спре порунчиле Тале, пе каре ле юбеск, ши вряу сэ мэ гындеск адынк ла орындуириле Тале.
49Спогадай слова до слуги твого, на котре казав менї вповати!
49Аду-Ць аминте де фэгэдуинца датэ робулуй Тэу, ын каре м-ай фэкут сэ-мь пун нэдеждя!
50Се ж одрада для мене в горю моїм, що слово твоє оживляло мене.
50Ачаста есте мынгыеря мя ын неказул меу: кэ фэгэдуинца Та ымь дэ ярэшь вяцэ.
51Бутні над міру посьміялись з мене; та я не відхилився від закону твого.
51Ниште ынгымфаць мь-арункэ батжокурь, тотушь еу ну мэ абат де ла Леӂя Та.
52Споминаю, Господи, суди твої одвічні, і даю серцю обраду.
52Мэ гындеск ла жудекэциле Тале де одиниоарэ, Доамне, ши мэ мынгый.
53Обгорнув мене гнїв великий на беззаконних, що закон твій покинули.
53М-апукэ о мыние апринсэ ла ведеря челор рэй, каре пэрэсеск Леӂя Та.
54Устави твої були пїснями для мене в стороннїй оселї моїй.
54Орындуириле Тале сунт прилежул кынтэрилор меле ын каса прибеӂией меле.
55Ночами згадував я імя твоє, Господи, і повнив закон твій.
55Ноаптя ымь адук аминте де Нумеле Тэу, Доамне, ши пэзеск Леӂя Та.
56Сталось се зо мною, бо я хоронив прикази твої. Хет.
56Аша ми се кувине, кэч пэзеск порунчиле Тале.
57Сказав я, Господи, доля моя, повнити слова твої.
57Партя мя, Доамне, о спун, есте сэ пэзеск кувинтеле Тале.
58З цїлого серця благав я тебе; будь милостивий для мене, по слову твому!
58Те рог дин тоатэ инима мя: ай милэ де мине, дупэ фэгэдуинца Та!
59Про дороги мої промишляв я, і ноги мої повернулись до сьвідчень твоїх.
59Мэ гындеск ла кэиле меле ши ымь ындрепт пичоареле спре ынвэцэтуриле Тале.
60Я спішився і не гаявся, заповідї твої повнити.
60Мэ грэбеск ши ну преӂет сэ пэзеск порунчиле Тале.
61Сїти беззаконних обгорнули мене; та не забув я закону твого.
61Курселе челор рэй мэ ынконжоарэ, дар ну уйт Леӂя Та.
62О півночі встаю, щоб прославляти тебе за праведні суди твої.
62Мэ скол ла мезул нопций сэ Те лауд пентру жудекэциле Тале челе дрепте.
63Товариш я всїм, що бояться тебе, і тим, що прикази твої шанують.
63Сунт приетен ку тоць чей че се тем де Тине ши ку чей че пэзеск порунчиле Тале.
64Милосердя твого, Господи, повна земля; навчи мене уставів твоїх. Тет.
64Пэмынтул, Доамне, есте плин де бунэтатя Та; ынвацэ-мэ орындуириле Тале!
65Добро вчинив єси, Господи, слузї твому, по слову твому.
65Ту фачь бине робулуй Тэу, Доамне, дупэ фэгэдуинца Та.
66Настав мене на розум добрий і пізнаннє! Бо я вірив заповідям твоїм.
66Ынвацэ-мэ сэ ам ынцелеӂере ши причепере, кэч кред ын порунчиле Тале!
67Як ще не був я впокорений, блукав я; тепер же сповняю слово твоє.
67Пынэ че ам фост смерит, рэтэчям; дар акум пэзеск Кувынтул Тэу.
68Ти благий і благотворящий; навчи мене твоїх уставів!
68Ту ешть бун ши бинефэкэтор: ынвацэ-мэ орындуириле Тале!
69Бутні зновили брехню проти мене; я сповняю твої велїння.
69Ниште ынгымфаць урзеск неадевэрурь ымпотрива мя; дар еу пэзеск дин тоатэ инима мя порунчиле Тале.
70Серце їх, мов від товщі потовстїло; моя роскіш в законї твому.
70Инима лор есте несимцитоаре ка грэсимя, дар еу мэ десфэтез ын Леӂя Та.
71Благо менї, що був я впокорений, щоб уставів твоїх навчитись.
71Есте спре бинеле меу кэ м-ай смерит, ка сэ ынвэц орындуириле Тале.
72Луччий для мене закон уст твоїх, як тисячі золота і срібла. Йод.
72Май мулт прецуеште пентру мине леӂя гурий Тале декыт о мие де лукрурь де аур ши де арӂинт.
73Руки твої сотворили і приготовили мене; дай менї розум і навчусь заповідей твоїх.
73Мыниле Тале м-ау фэкут ши м-ау ынтокмит; дэ-мь причепере, ка сэ ынвэц порунчиле Тале!
74Боящіся тебе побачать мене і звеселяться, що я вповав на слово твоє.
74Чей че се тем де Тине мэ вэд ши се букурэ, кэч нэдэждуеск ын фэгэдуинцеле Тале.
75Знаю, Господи, що суди твої справедливі, і що по правдї ти покарав мене.
75Штиу, Доамне, кэ жудекэциле Тале сунт дрепте: дин крединчошие м-ай смерит.
76Милість твоя нехай буде обрадою для мене, по слову твому до слуги твого!
76Фэ ка бунэтатя Та сэ-мь фие мынгыере, кум ай фэгэдуит робулуй Тэу!
77Змилосердися надо мною, то буду жити! Бо закон твій моя роскіш.
77Сэ винэ песте мине ындурэриле Тале, ка сэ трэеск, кэч Леӂя Та есте десфэтаря мя.
78Допусти сором на бутних! Вони бо понижили мене безвинно; я промишляю про велїння твої.
78Сэ фие ынфрунтаць ынгымфаций каре мэ асупреск фэрэ темей! Кэч еу мэ гындеск адынк ла порунчиле Тале.
79Нехай обернуться до мене, хто сьвідчення твої знає.
79Сэ се ынтоаркэ ла мине чей че се тем де Тине ши чей че куноск ынвэцэтуриле Тале!
80Серце моє нехай буде без докору в уставах твоїх, щоб не осоромитись менї. Каф.
80Инима сэ-мь фие неымпэрцитэ ын орындуириле Тале, ка сэ ну фиу дат де рушине!
81Душа моя тужить за спасеннєм твоїм, я вповаю на слово твоє.
81Ымь тынжеште суфлетул дупэ мынтуиря Та: нэдэждуеск ын фэгэдуинца Та.
82Очі мої виглядають слова твого, я кажу: коли потїшиш мене?
82Ми се топеск окий дупэ фэгэдуинца Та ши зик: „Кынд мэ вей мынгыя?”
83Я бо став, мов шкурлат у димі; уставів твоїх я не забув.
83Кэч ам ажунс ка ун бурдуф пус ын фум, тотушь ну уйт орындуириле Тале.
84Чи довгий ще вік слузї твому? Коли зробиш суд над гонителями моїми?
84Каре есте нумэрул зилелор робулуй Тэу? Кынд вей педепси пе чей че мэ пригонеск?
85Бутні люде копали яму для мене, вони, що не ходять по закону твому.
85Ниште ынгымфаць сапэ гропь ынаинтя мя; ну лукрязэ дупэ Леӂя Та.
86Всї заповідї твої правда. Вони безвинно нападають на мене; допоможи менї!
86Тоате порунчиле Тале ну сунт декыт крединчошие; ей мэ пригонеск фэрэ темей: ажутэ-мэ!
87Мало, що не знищили мене на землї; я ж не покинув заповідей твоїх.
87Гата, гата сэ мэ добоаре ши сэ мэ прэпэдяскэ, дар еу ну пэрэсеск порунчиле Тале.
88Оживи мене по милостї твоїй, і буду хоронити сьвідченнє уст твоїх! Ламед.
88Ынвиорязэ-мэ дупэ бунэтатя Та, ка сэ пэзеск ынвэцэтуриле гурий Тале!
89На віки, Господи, слово твоє стоїть твердо на небесах.
89Кувынтул Тэу, Доамне, дэйнуеште ын вечь ын черурь.
90З роду в рід правда твоя; ти утвердив землю, і вона стоїть твердо.
90Крединчошия Та цине дин ням ын ням; Ту ай ынтемеят пэмынтул, ши ел рэмыне таре.
91По твоїй волї стоїть все до днешного дня, всї бо речі тобі служять.
91Дупэ леӂиле Тале стэ ын пичоаре тотул астэзь, кэч тоате лукруриле Ыць сунт супусе.
92Як би не закон твій, моя роскіш, я в бідї моїй пропав би.
92Дакэ н-ар фи фост Леӂя Та десфэтаря мя, аш фи перит ын тикэлошия мя.
93Нїколи не забуду приказів твоїх; ти бо ними оживив мене.
93Ничодатэ ну вой уйта порунчиле Тале, кэч прин еле мэ ынвиорезь.
94Я твій, спаси мене! Бо я сповняв повелїння твої.
94Ал Тэу сунт: мынтуеште-мэ, кэч каут порунчиле Тале!
95Засїли на мене беззаконники, щоб погубити мене; я ж на сьвідчення твої зважаю.
95Ниште рэй мэ аштяптэ ка сэ мэ пярдэ, дар еу яу аминте ла ынвэцэтуриле Тале.
96У всякої звершеної речі бачив я конець; заповідь же твоя вельми далеко сягає. Мем.
96Вэд кэ тот че есте десэвыршит аре марӂинь, порунчиле Тале ынсэ сунт фэрэ марӂинь.
97Як же любий менї закон твій! Цїлий день думка моя про його.
97Кыт де мулт юбеск Леӂя Та! Тоатэ зиуа мэ гындеск ла еа.
98Мудрійшим став я над ворогів моїх через заповідї твої, вони бо все зо мною.
98Порунчиле Тале мэ фак май ынцелепт декыт врэжмаший мей, кэч тотдяуна ле ам ку мине.
99Понад усїх учителїв моїх став я розумнїйшим, бо сьвідчення твої на думцї в мене.
99Сунт май ынвэцат декыт тоць ынвэцэторий мей, кэч мэ гындеск ла ынвэцэтуриле Тале.
100Більше розуму в мене, як в старцїв, бо я хоронив прикази твої.
100Ам май мултэ причепере декыт бэтрыний, кэч пэзеск порунчиле Тале.
101Від всякої лихої стежки спиняю стопи мої, щоб хоронити слово твоє.
101Ымь цин пичорул департе де орьче друм рэу, ка сэ пэзеск Кувынтул Тэу.
102Від присудів твоїх я не відхилявся, бо ти, Боже, вчив мене.
102Ну мэ депэртез де леӂиле Тале, кэч Ту мэ ынвець.
103Як солодкі слова твої для уст моїх, вони понад мід губам моїм!
103Че дулчь сунт кувинтеле Тале пентру черул гурий меле! Май дулчь декыт мьеря ын гура мя!
104Заповідьми твоїми розумним став я, тому ненавиджу всяку стежку льживу. Нун.
104Прин порунчиле Тале мэ фак май причепут, де ачея урэск орьче кале а минчуний.
105Слово твоє сьвітильник перед ногами моїми, і сьвітло на стежцї моїй.
105Кувынтул Тэу есте о канделэ пентру пичоареле меле ши о луминэ пе кэраря мя.
106Я клявся хоронити присуди справедливостї твоєї, і встою в слові моїм.
106Жур, ши мэ вой цине де журэмынт, кэ вой пэзи леӂиле Тале челе дрепте.
107Над міру я похилився, Господи, оживи мене по слову твому!
107Сунт фоарте амэрыт: ынвиорязэ-мэ, Доамне, дупэ Кувынтул Тэу!
108Прийми ласкаво, Господи, добровільну жертву уст моїх, і навчи мене присудїв твоїх.
108Примеште, Доамне, симцэминтеле пе каре ле спуне гура мя ши ынвацэ-мэ леӂиле Тале!
109Життє моє безустанно в небезпеці, та не забув я закону твого.
109Вяца ымь есте некурмат ын примеждие, ши тотушь ну уйт Леӂя Та.
110Заставили безбожні клїтку на мене, та я від приказів твоїх не відхилився.
110Ниште рэй ымь ынтинд курсе, дар еу ну мэ рэтэческ де ла порунчиле Тале.
111Сьвідчення твої як спадьщину вічну взяв я, вони бо радість серця мого.
111Ынвэцэтуриле Тале сунт моштениря мя де вечь, кэч еле сунт букурия инимий меле.
112Я наклонив серце моє, повнити устави твої вічно аж до кінця. Самех.
112Ымь плек инима сэ ымплинеск орындуириле Тале, тотдяуна ши пынэ ла сфыршит.
113В кого серце подвійне, ненавиджу, і закон твій люблю.
113Урэск пе оамений нехотэрыць, дар юбеск Леӂя Та.
114Ти єси мій притулок і щит мій; на слово твоє вповаю.
114Ту ешть адэпостул ши скутул меу; еу нэдэждуеск ын фэгэдуинца Та.
115Ідїть геть від мене, ви беззаконні, а я хоронити му заповідї Бога мого.
115Депэртаци-вэ де мине, рэилор, ка сэ пэзеск порунчиле Думнезеулуй меу!
116Допоможи менї по слову твому, щоб жити менї, і не дай осоромитись в надїї моїй!
116Сприжинэ-мэ, дупэ фэгэдуинца Та, ка сэ трэеск ши ну мэ лэса де рушине ын нэдеждя мя!
117Підопри мене, і я спасуся, і буду все пильнувати устави твої.
117Фий сприжинул меу, ка сэ фиу скэпат ши сэ мэ веселеск неынчетат де орындуириле Тале!
118Ти всїх відкинув, що від уставів твоїх відхилились, бо мантїйства їх льживі.
118Ту диспрецуешть пе тоць чей че се депэртязэ де орындуириле Тале, кэч ыншелэтория лор есте задарникэ.
119Як жужлї, так відгорнув ти всїх беззаконників землї, тому люблю я сьвідчення твої.
119Ка спума ей пе тоць чей рэй де пе пэмынт, де ачея еу юбеск ынвэцэтуриле Тале.
120Від страху перед тобою жахається тїло моє, і судів твоїх я боюся. Аїн.
120Ми се ынфиоарэ карня де фрика Та ши мэ тем де жудекэциле Тале.
121Творив я суд і справедливість; не віддай мене ворогам у руки!
121Пэзеск леӂя ши дрептатя: ну мэ лэса ын воя асуприторилор мей!
122Слузї твому будь порукою до доброго; не дай бутним пригнїчувати мене!
122Я суб окротиря Та бинеле робулуй Тэу ши ну мэ лэса апэсат де ниште ынгымфаць!
123Очі мої нетерплячо визирають спасення твого, і слова справедливостї твоєї.
123Ми се топеск окий дупэ мынтуиря Та ши дупэ фэгэдуинца Та чя дряптэ.
124Яви ласку твою слузї твому, і навчи мене уставів твоїх.
124Поартэ-Те ку робул Тэу дупэ бунэтатя Та ши ынвацэ-мэ орындуириле Тале!
125Я твій слуга, дай менї зрозуміннє, і пізнаю сьвідчення твої.
125Еу сунт робул Тэу; дэ-мь причепере, ка сэ куноск ынвэцэтуриле Тале!
126Пора Господеві до дїла; вони закон твій зломили.
126Есте время ка Домнул сэ лукрезе, кэч ей калкэ Леӂя Та.
127Тому люблю заповідї твої над золото і над щире золото.
127Де ачея, еу юбеск порунчиле Тале май мулт декыт аурул, да, май мулт декыт аурул курат.
128Тому всї прикази твої вважаю зовсїм правими; ненавиджу кожну стежку льживу. Пе.
128Де ачея, гэсеск дрепте тоате порунчиле Тале ши урэск орьче кале а минчуний.
129Дивні сьвідчення твої, тому хоронить їх душа моя.
129Ынвэцэтуриле Тале сунт минунате, де ачея ле пэзеште суфлетул меу.
130Обявлене слово твоє просьвічує, дає зрозуміннє людям простодушним.
130Дескопериря кувинтелор Тале дэ луминэ, дэ причепере челор фэрэ рэутате.
131Устами отвертими лакнув я, бо заповідей твоїх бажав.
131Дескид гура ши офтез, кэч сунт лаком дупэ порунчиле Тале.
132Повернися до мене і помилуй мене, як милуєш тих, що імя твоє люблять.
132Ынтоарче-Ць Фаца спре мине ши ай милэ де мине, дупэ обичеюл Тэу фацэ де чей че юбеск Нумеле Тэу!
133Утверди шаги мої в слові твоїм, і не дай неправотї запанувати надо мною!
133Ынтэреште-мь паший ын Кувынтул Тэу ши ну лэса ничо нелеӂюире сэ стэпыняскэ песте мине!
134Вибави мене з неволї людської, то буду сповняти велїння твої.
134Избэвеште-мэ де асуприря оаменилор, ка сэ пэзеск порунчиле Тале!
135Засьвіти лицем твоїм над слугою твоїм, і навчи уставів твоїх!
135Фэ сэ стрэлучяскэ Фаца Та песте робул Тэу ши ынвацэ-мэ орындуириле Тале!
136Потоком плинуть сльози з очей моїх, бо люде не хоронять закону твого. Цаде.
136Окий ымь варсэ широае де апе, пентру кэ Леӂя Та ну есте пэзитэ.
137Справедлив єси, Господи, і праві суди твої.
137Ту ешть дрепт, Доамне, ши жудекэциле Тале сунт фэрэ приханэ.
138Ти заповідав сьвідчення твої в справедливостї і в повній вірностї.
138Ту Ыць ынтемеезь ынвэцэтуриле пе дрептате ши пе чя май маре крединчошие.
139Ревність моя сушить мене, напасники бо мої забули слова твої.
139Рывна мя мэ мэнынкэ, пентру кэ потривничий мей уйтэ кувинтеле Тале.
140Слово твоє випробоване, і любе слузї твому.
140Кувынтул Тэу есте ку тотул ынчеркат, ши робул Тэу ыл юбеште.
141Малий я і мізерний; та не забув приказів твоїх.
141Сунт мик ши диспрецуит, дар ну уйт порунчиле Тале.
142Справедливість твоя, вічна справедливість, і закон твій правда.
142Дрептатя Та есте о дрептате вешникэ ши Леӂя Та есте адевэрул.
143Скорбота і горе постигли мене; та заповідї твої роскіш моя.
143Неказул ши стрымтораря мэ ажунг, дар порунчиле Тале сунт десфэтаря мя.
144Справедливість сьвідчень твоїх вічна; дай менї зрозуміннє, і жити му! Коф.
144Ынвэцэтуриле Тале сунт дрепте пе вечие: дэ-мь причепере, ка сэ трэеск!
145З цїлого серця кликав я; вислухай мене, Господи! Устави твої хоронити му.
145Те кем дин тоатэ инима мя: аскултэ-мэ, Доамне, ка сэ пэзеск орындуириле Тале!
146До тебе кликав я; спаси мене і сьвідчення твої сповняти му.
146Те кем: мынтуеште-мэ, ка сэ пэзеск ынвэцэтуриле Тале!
147Перед досьвітом вставши, благав я; вповав на слово твоє.
147О яу ынаинтя зорилор ши стриг; нэдэждуеск ын фэгэдуинцеле Тале.
148Очі мої випереджували сторожу нічню, щоб над словом твоїм промишляти.
148О яу ынаинтя стрэжилор де ноапте ши дескид окий, ка сэ мэ гындеск адынк ла Кувынтул Тэу.
149Почуй голос мій по милостї твоїй; Господи, по суду твому оживи мене.
149Аскултэ-мь гласул, дупэ бунэтатя Та, ынвиорязэ-мэ, Доамне, дупэ жудеката Та!
150Приближились ті, що задумали лихо; від закону твого вони далеко стали.
150Се апропие чей че урмэреск мишелия ши се депэртязэ де Леӂя Та.
151Близько єси, Господи, і всї заповідї твої правда.
151Дар Ту ешть апроапе, Доамне, ши тоате порунчиле Тале сунт адевэрул.
152Від давна знаю із сьвідчень твоїх, що ти утвердив їх на віки. Реш.
152Де мултэ време штиу, дин ынвэцэтуриле Тале, кэ ле-ай ашезат пентру тотдяуна.
153Споглянь на горе моє і вибави мене! Я бо не забув закону твого.
153Вези-мь тикэлошия ши избэвеште-мэ, кэч ну уйт Леӂя Та!
154Заступи справу мою і визволи мене! Оживи мене по слову твому!
154Апэрэ-мь причина ши рэскумпэрэ-мэ, ынвиорязэ-мэ, дупэ фэгэдуинца Та!
155Далеко від беззаконних спасеннє, вони бо не дбають про устави твої.
155Мынтуиря есте департе де чей рэй, кэч ей ну каутэ орындуириле Тале.
156Велика милість твоя, Господи; оживи мене по правосуддю твому.
156Марь сунт ындурэриле Тале, Доамне! Ынвиорязэ-мэ дупэ жудекэциле Тале!
157Багацько в мене напасників і гнобителїв моїх; від сьвідчень твоїх я не відхилився.
157Мулць сунт пригониторий ши потривничий мей, дар ну мэ депэртез де ынвэцэтуриле Тале.
158Бачив я невірних, і вони були огидою для мене, бо не хоронили слова твого.
158Вэд ку скырбэ пе чей некрединчошь Цие, каре ну пэзеск Кувынтул Тэу.
159Дивись, як я люблю велїння твої; по милостї твоїй, Господи, оживи мене!
159Везь кыт де мулт юбеск еу порунчиле Тале: ынвиорязэ-мэ, Доамне, дупэ бунэтатя Та!
160Основа слова твого правда, і всякий присуд справедливостї твоєї вічній. Шін.
160Темелия Кувынтулуй Тэу есте адевэрул ши тоате леӂиле Тале челе дрепте сунт вешниче.
161Безвинного гонили мене дуки; та слова твого боїться серце моє.
161Ниште воевозь мэ пригонеск фэрэ темей, дар инима мя ну тремурэ декыт де кувинтеле Тале.
162Радїю словом твоїм, як той, хто здобич велику находить.
162Мэ букур де Кувынтул Тэу ка чел че гэсеште о маре прадэ.
163Брехню ненавиджу й гидую нею; закон твій люблю я.
163Урэск ши ну пот суфери минчуна, дар юбеск Леӂя Та.
164Сїм раз у день хвалю тебе за присуди справедливостї твоєї.
164Де шапте орь пе зи Те лауд дин причина леӂилор Тале челор дрепте.
165Великим спокоєм радуються ті, що люблять закон твій і нема для них спотикання.
165Мултэ паче ау чей че юбеск Леӂя Та ши ну ли се ынтымплэ ничо ненорочире.
166Я вповав на спасеннє твоє, Господи, і сповняв заповідї твої.
166Еу нэдэждуеск ын мынтуиря Та, Доамне, ши ымплинеск порунчиле Тале.
167Душа моя хоронила сьвідчення твої, і вони менї вельми любі.
167Суфлетул меу цине ынвэцэтуриле Тале ши ле юбеск мулт де тот!
168Твої велїння і сьвідчення сповняв я, всї бо дороги мої перед тобою. Тав.
168Пэзеск порунчиле ши ынвэцэтуриле Тале, кэч тоате кэиле меле сунт ынаинтя Та.
169Моє благаннє нехай прийде близько до тебе, Господи! Дай менї зрозуміннє, по слову твому.
169Сэ ажунгэ стригэтул меу пынэ ла Тине, Доамне! Дэ-мь причепере, дупэ фэгэдуинца Та!
170Моє моленнє нехай дійде до тебе! Вирятуй мене, по слову твому.
170Сэ ажунгэ череря мя пынэ ла Тине! Избэвеште-мэ, дупэ фэгэдуинца Та!
171Уста мої віддадуть хвалу тобі, коли навчиш мене уставів твоїх.
171Бузеле меле сэ вестяскэ лауда Та, кэч Ту мэ ынвець орындуириле Тале!
172Язик мій грімко промовить слово твоє, всї бо заповідї твої справедливість.
172Сэ кынте лимба мя Кувынтул Тэу, кэч тоате порунчиле Тале сунт дрепте!
173Простягни руку твою на поміч менї! Твої бо велїння вибрав я.
173Мына Та сэ-мь фие ынтр-ажутор, кэч ам алес порунчиле Тале!
174Тужив я за спасеннєм твоїм, Господи, і закон твій роскіш моя.
174Суспин дупэ мынтуиря Та, Доамне, ши Леӂя Та есте десфэтаря мя.
175Дай жити душі моїй, і буде тебе хвалити, і присуди твої нехай поможуть менї!
175Сэ-мь трэяскэ суфлетул ши сэ Те лауде, ши жудекэциле Тале сэ мэ сприжине!
176Блукаю, мов вівця заблудивша; шукай слугу твого! Я бо не забув заповідей твоїх.
176Рэтэческ ка о оае пердутэ: каутэ пе робул Тэу, кэч ну уйт порунчиле Тале!
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.