Псальма 78
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
1Наука Асафа. Слухай, народе мій, науки моєї! Прихилїть ухо ваше до слів уст моїх!
1Аскултэ, попорул меу, ынвэцэтуриле меле! Луаць аминте ла кувинтеле гурий меле!
2Вітворю уста до приповістї, роскажу загадки з перед віків давних;
2Ымь дескид гура ши ворбеск ын пилде, вестеск ынцелепчуня времурилор стрэвекь.
3Про котрих ми чули і знаємо, і що їх розсказували нам батьки наші.
3Че ам аузит, че штим, че не-ау повестит пэринций ноштри,
4Не втаїмо перед синами їх, будучим родам, звіщаючи хвалу Господа, і його потугу, і чудеса, котрі він сотворив.
4ну вом аскунде де копиий лор, чи вом вести нямулуй де оамень каре ва вени лауделе Домнулуй, путеря Луй ши минуниле пе каре ле-а фэкут.
5Він бо поставив сьвідченнє своє в Якові, і положив закон в Ізраїлї, заповідаючи батькам нашим, щоб синам своїм переказали.
5Ел а пус о мэртурие ын Иаков, а дат о Леӂе ын Исраел ши а порунчит пэринцилор ноштри сэ-шь ынвеце ын еа копиий,
6Щоб знав їх рід будучий, сини, що народитись мають, щоб і вони встали і синам своїм росказали,
6ка сэ фие куноскутэ де чей че вор вени дупэ ей, де копиий каре се вор наште ши каре, кынд се вор фаче марь, сэ ворбяскэ деспре еа копиилор лор,
7Щоб на Бога вповали, і про дїла Божі не забували, і заповідї його сповняли,
7пентру ка ачештя сэ-шь пунэ ынкредеря ын Думнезеу, сэ ну уйте лукрэриле луй Думнезеу ши сэ пэзяскэ порунчиле Луй.
8І не були, як батьки їх, рід непокірний і ворохобливий, рід, що не статкував серцем, котрого дух не був вірний Богу.
8Сэ ну фие ка пэринций лор, ун ням неаскултэтор ши рэзврэтит, ун ням каре н-авя о инимэ таре ши ал кэруй дух ну ера крединчос луй Думнезеу!
9Сини Ефремові, оружні сагайдачні, кинулись назад в день бою.
9Фиий луй Ефраим, ынармаць ши трэгынд ку аркул, ау дат досул ын зиуа луптей,
10Не сповнили завіту Божого, і не схотїли ходити в законї його.
10пентру кэ н-ау цинут легэмынтул луй Думнезеу ши н-ау воит сэ умбле ынтокмай дупэ Леӂя Луй.
11Забули дїла його і чудеса його, котрі явив їм.
11Ау дат уйтэрий лукрэриле Луй, минуниле Луй пе каре ли ле арэтасе.
12Він сотворив чудеса перед батьками їх, в землї Египецькій, на полї Зоан.
12Ынаинтя пэринцилор лор, Ел фэкусе минунь ын цара Еӂиптулуй, ын кымпия Цоан.
13Він роздїлив море, і дав їм перейти, звелївши водам загатою, як ті вали, стояти.
13А деспэрцит маря ши ле-а дескис ун друм прин еа, ридикынд апеле ка ун зид.
14І провадив їх в день під хмарою, і цїлу ніч при сьвітлї огня.
14Й-а кэлэузит зиуа ку ун нор ши тоатэ ноаптя ку лумина унуй фок стрэлучитор.
15Пробивав скелю в пустинї, і щедро, як з глибинї, напував їх.
15А деспикат стынчь ын пустиу ши ле-а дат сэ бя ка дин ниште валурь ку апе мулте.
16Велїв потокам із скелї плисти, і водї річками збігати.
16А фэкут сэ цышняскэ извоаре дин стынчь ши сэ кургэ апе ка ниште рыурь.
17Вони ж не покидали проти його грішити, і Всевишнього в пустинї гнївити.
17Дар ей тот н-ау ынчетат сэ пэкэтуяскэ ымпотрива Луй, н-ау ынчетат сэ се рэзврэтяскэ ымпотрива Челуй Пряыналт ын пустиу.
18І скушали Бога в серцях своїх, просячи поживи для похотї своєї.
18Ау испитит пе Думнезеу ын инима лор, черынд мынкаре дупэ пофтеле лор.
19І говорили вони проти Бога, кажучи: Чи може Бог приготовити стіл у пустинї?
19Ау ворбит ымпотрива луй Думнезеу ши ау зис: „Оаре ва путя Думнезеу сэ пунэ о масэ ын пустиу?
20Бач, скелю пробив він, і бризнула вода, і заклекотїли потоки; чи зможе він дати хлїба? Або чи дасть мяса народові свому?
20Ятэ кэ Ел а ловит стынка де ау курс апе ши с-ау вэрсат широае. Дар ва путя Ел сэ дя ши пыне сау сэ факэ рост де карне попорулуй Сэу?”
21Тим то, як почув Господь, розгнївився і поломя запалало проти синів Якова, і гнїв піднявся проти Ізраїля.
21Домнул а аузит ши С-а мыният. Ун фок с-а апринс ымпотрива луй Иаков ши с-а стырнит ымпотрива луй Исраел мыния Луй,
22Бо не вірили вони Богові, і не вповали на спасеннє його.
22пентру кэ н-ау крезут ын Думнезеу, пентру кэ н-ау авут ынкредере ын ажуторул Луй.
23А все ж таки повелїв він в горі хмарам, і відчинив двері небесні,
23Ел а порунчит норилор де сус ши а дескис порциле черурилор:
24І велївши, щоб падала манна на поживу їм, дав їм хлїба небесного.
24а плоуат песте ей манэ де мынкаре ши ле-а дат грыу дин чер.
25Хлїбом сильних живився чоловік, страви післав їм подостатком.
25Ау мынкат ку тоций пыня челор марь ши ле-а тримис мынкаре сэ се сатуре.
26Післав від сходу вітра з неба, і силою своєю пригнав вітра з полудня.
26А пус сэ суфле ын черурь вынтул де рэсэрит ши а адус, прин путеря Луй, вынтул де мязэзи.
27І велїв, щоб падало мясо між них, як порошня, і птаство піряте, як пісок морський,
27А плоуат песте ей карне ка пулберя ши пэсэрь ынарипате кыт нисипул мэрий;
28І велїв падати серед табору їх, кругом домівок їх.
28ле-а фэкут сэ кадэ ын мижлокул таберей лор, де жур ымпрежурул локуинцелор лор.
29І їли до сита дуже, і доставив їм, чого забаглося.
29Ей ау мынкат ши с-ау сэтурат дин дестул: Думнезеу ле-а дат че дорисерэ.
30Та ще не одвернулись від забаганок своїх, ще була страва їх в губах їх,
30Дар н-апукасерэ сэ-шь астымпере бине пофта, мынкаря ле ера ынкэ ын гурэ,
31Як піднявся гнїв Бога на них, і став він губити зміж сильних їх, і повалив вибраних Ізраїлевих.
31кынд с-а стырнит мыния луй Думнезеу ымпотрива лор, а ловит де моарте пе чей май тарь динтре ей ши а доборыт пе тинерий луй Исраел.
32Та ще й тодї вони грішити не переставали, і в чудеса його не вірували.
32Ку тоате ачестя, ей н-ау ынчетат сэ пэкэтуяскэ ши н-ау крезут ын минуниле Луй.
33І дав їм коротати днї свої в марнотї, і лїта свої в страху.
33Де ачея, Ел ле-а курмат зилеле ка о суфларе, ле-а курмат аний принтр-ун сфыршит нэпрасник.
34Коли вбивав їх, то шукали його і навертались, і благали Бога пильно.
34Кынд ый ловя де моарте, ей Ыл кэутау, се ынторчяу ши се ындрептау спре Думнезеу;
35І спогадали вони, що Бог скеля їх, і Бог всевишнїй — спаситель їх.
35ышь адучяу аминте кэ Думнезеу есте Стынка лор ши кэ Думнезеул Атотпутерник есте Избэвиторул лор.
36І притворялись перед ним устами своїми, і брехали язиком своїм.
36Дар Ыл ыншелау ку гура ши-Л минцяу ку лимба.
37Серце бо їх не статкувало перед ним, завіту його вірно вони не сповняли.
37Инима ну ле ера таре фацэ де Ел ши ну ерау крединчошь легэмынтулуй Сэу.
38Але він змилосердився, він простив неправоту, і не запропастив їх; і часто одвертав гнїв свій, не дав попусту яростї своїй.
38Тотушь, ын ындураря Луй, Ел яртэ нелеӂюиря ши ну нимичеште; Ышь опреште де мулте орь мыния ши ну дэ друмул ынтреӂий Луй урӂий.
39І спогадав, що вони тїло, вітер, що проходить, і не вертає.
39Ел Шь-а адус деч аминте кэ ей ну ерау декыт карне, о суфларе каре трече ши ну се май ынтоарче.
40Скілько то разів сердили вони його в пустинї, приводили в степах до смутку.
40Де кыте орь с-ау рэзврэтит ей ымпотрива Луй ын пустиу! Де кыте орь Л-ау мыният ей ын пустиетате!
41І знов, скушаючи Бога, завдали жалю сьвятому Ізраїля.
41Да, н-ау ынчетат сэ испитяскэ пе Думнезеу ши сэ ынтэрыте пе Сфынтул луй Исраел.
42Не спогадали вони руки його, дня того, як вислобонив їх від гнобителя.
42Ну шь-ау май адус аминте де путеря Луй, де зиуа кынд й-а избэвит де врэжмаш,
43Як явив знаки свої в Египтї і чудеса свої на полях Зоан:
43де минуниле пе каре ле-а фэкут ын Еӂипт ши де семнеле Луй минунате дин кымпия Цоан.
44Він перемінив у кров ріки їх, так що не змогли пити води текучої.
44Кум ле-а префэкут рыуриле ын сынӂе ши н-ау путут сэ бя дин апеле лор.
45Допустив на них собачі мухи, щоб кусали їх, і жаби, щоб губили їх.
45Кум а тримис ымпотрива лор ниште муште отрэвитоаре каре й-ау мынкат ши броаште каре й-ау нимичит.
46Плоди їх віддав гусеницям, і працю їх саранї.
46Кум ле-а дат холделе прадэ омизилор, родул мунчий лор, прадэ лэкустелор.
47Виногради їх побив градом, а садовину-морву ожеледдю.
47Кум ле-а прэпэдит вииле, бэтынду-ле ку пятрэ, ши смокиний дин Еӂипт ку гриндинэ.
48І віддав скотину їх градові, а отарі їх блискавкам.
48Кум ле-а лэсат вителе прадэ гриндиней ши турмеле, прадэ фокулуй черулуй.
49Післав на них жар гнїву свого, лютість і ярість і горе, юрбу ангелів нещастя.
49Ел Шь-а арункат ымпотрива лор мыния Луй апринсэ, урӂия, юцимя ши неказул: о дроайе де ынӂерь адукэторь де ненорочирь.
50Дав попуст гнїву свому, не зберіг душі їх від смертї, і життя їх віддав чумі.
50Кум Шь-а дат друм слобод мынией, ну ле-а скэпат суфлетул де ла моарте ши ле-а дат вяца прадэ молимей;
51І побив всїх первороднїв в Египтї, первенцїв сили у Хамових шатрах.
51кум а ловит пе тоць ынтыий нэскуць дин Еӂипт, пырга путерий ын кортуриле луй Хам.
52І велїв народові свому, як вівцї, пускатись в дорогу, і вів їх, як стадо, в пустинї.
52Кум а порнит пе попорул Сэу ка пе ниште ой ши й-а повэцуит ка пе о турмэ ын пустиу.
53І провадив їх безпечно, нїчого було їм боятись; а ворогів їх море покрило.
53Кум й-а дус фэрэ ничо грижэ, ка сэ ну ле фие фрикэ, яр маря а акоперит пе врэжмаший лор.
54І привів їх до гряницї сьвятинї своєї, до гори тої, котру здобула правиця його.
54Кум й-а адус спре хотарул Луй чел сфынт, спре мунтеле ачеста, пе каре дряпта Луй л-а кыштигат.
55І порозганяв народи перед ними, жеребом розпаював наслїддє, і поселив у шатрах їх поколїння Ізраїлеві.
55Кум а изгонит нямуриле динаинтя лор, ле-а ымпэрцит цара ын пэрць де моштенире ши а пус семинцииле луй Исраел сэ локуяскэ ын кортуриле лор.
56Але вони скушали і сердили Бога всевишнього, і сьвідчень його не додержували.
56Дар ей ау испитит пе Думнезеул Пряыналт, с-ау рэзврэтит ымпотрива Луй ши н-ау цинут порунчиле Луй,
57Відступили і спроневірились, як батьки їх, вивернулись, як лук зрадливий.
57чи с-ау депэртат ши ау фост некрединчошь, ка ши пэринций лор, с-ау абэтут ла о парте, ка ун арк ыншелэтор,
58Розсердили його горбищами своїми, образами своїми вразили його.
58Л-ау супэрат прин ынэлцимиле лор ши Й-ау стырнит ӂелозия ку идолий лор.
59Бог почув і розлютився, і зовсїм відкинув Ізраїля.
59Думнезеу а аузит ши С-а мыният ши а урӂисит рэу де тот пе Исраел.
60І покинув домівку Силомську, намет, що між людьми поставив його.
60А пэрэсит локуинца Луй дин Сило, кортул ын каре локуя ынтре оамень.
61І віддав в неволю силу свою, і славу свою в руки напасників.
61Шь-а дат слава прадэ робией ши мэреция Луй, ын мыниле врэжмашулуй.
62І віддав під меча нарід свій, і розлютився на наслїддє своє.
62А дат прадэ сабией пе попорул Луй ши С-а мыният пе моштениря Луй.
63Огонь пожер молодцїв їх, а дївчатам їх не сьпівали весїльних;
63Пе тинерий луй й-а арс фокул ши фечоареле луй н-ау май фост сэрбэторите ку кынтэрь де нунтэ.
64Сьвященники їх полягли під мечем, а вдовицям їх нїколи було заплакати.
64Преоций сэй ау кэзут учишь де сабие, ши вэдувеле луй ну с-ау бочит.
65Тодї пробудився Господь, мов би спячий, як лицарь, що вином покріпившись, гукає.
65Атунч, Домнул С-а трезит, ка унул каре а дормит, ка ун витяз ымбэрбэтат де вин,
66І побив ворогів своїх на стрімголов, завдав їм вічний сором.
66ши а ловит пе потривничий Луй каре фуӂяу, акоперинду-й ку вешникэ окарэ.
67І погордував шатром Йосифа, і не вибрав поколїння Ефремового;
67Ынсэ а лепэдат кортул луй Иосиф ши н-а алес семинция луй Ефраим,
68Тілько вибрав Юдин рід, гору Сион, що полюбив її.
68чи а алес семинция луй Иуда, мунтеле Сионулуй, пе каре-л юбеште.
69І збудував він сьвятиню, як гора високу, як земля, що на віки утвердив її.
69Шь-а зидит Сфынтул Локаш ка черуриле де ыналт ши таре ка пэмынтул пе каре л-а ынтемеят пе вечь.
70І вибрав Давида, слугу свого, і взяв його від отар овечих;
70А алес пе робул Сэу Давид ши л-а луат де ла стаулеле де ой.
71Із за кормлящих овець покликав його, пасти Якова, свій народ, і Ізраїля, наслїддє своє.
71Л-а луат диндэрэтул оилор каре алэптау, ка сэ паскэ пе попорул Сэу Иаков ши пе моштениря Са Исраел.
72І він пас їх в чистотї серця свого, і розумними руками провадив їх.
72Ши Давид й-а кырмуит ку о инимэ неприхэнитэ ши й-а повэцуит ку мынь причепуте.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.