Псальма 78
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Bíblia Portuguesa Mundial (Brazilian Portuguese)
1Наука Асафа. Слухай, народе мій, науки моєї! Прихилїть ухо ваше до слів уст моїх!
1Ouçam o meu ensino, meu povo. Inclinem os seus ouvidos às palavras da minha boca.
2Вітворю уста до приповістї, роскажу загадки з перед віків давних;
2Abrirei a minha boca em uma parábola. Proferirei enigmas do passado,
3Про котрих ми чули і знаємо, і що їх розсказували нам батьки наші.
3que ouvimos e conhecemos, e que nossos pais nos contaram.
4Не втаїмо перед синами їх, будучим родам, звіщаючи хвалу Господа, і його потугу, і чудеса, котрі він сотворив.
4Não os esconderemos dos seus filhos, contando à geração futura os louvores do SENHOR, a sua força e as maravilhas que ele fez.
5Він бо поставив сьвідченнє своє в Якові, і положив закон в Ізраїлї, заповідаючи батькам нашим, щоб синам своїм переказали.
5Pois ele estabeleceu uma aliança em Jacó, e instituiu um ensino em Israel, o qual ordenou aos nossos pais, que o fizessem conhecido aos seus filhos;
6Щоб знав їх рід будучий, сини, що народитись мають, щоб і вони встали і синам своїм росказали,
6para que a geração futura o soubesse, até mesmo os filhos que ainda nasceriam; os quais se levantariam e o contariam aos seus filhos,
7Щоб на Бога вповали, і про дїла Божі не забували, і заповідї його сповняли,
7para que pusessem a sua esperança em Deus, e não se esquecessem das obras de Deus, mas guardassem os seus mandamentos,
8І не були, як батьки їх, рід непокірний і ворохобливий, рід, що не статкував серцем, котрого дух не був вірний Богу.
8e não fossem como seus pais— uma geração teimosa e rebelde, uma geração que não manteve o seu coração leal, cujo espírito não foi fiel a Deus.
9Сини Ефремові, оружні сагайдачні, кинулись назад в день бою.
9Os filhos de Efraim, armados e carregando arcos, recuaram no dia da batalha.
10Не сповнили завіту Божого, і не схотїли ходити в законї його.
10Eles não guardaram a aliança de Deus, e se recusaram a andar na sua lei.
11Забули дїла його і чудеса його, котрі явив їм.
11Eles se esqueceram dos seus feitos, das suas maravilhas que ele lhes havia mostrado.
12Він сотворив чудеса перед батьками їх, в землї Египецькій, на полї Зоан.
12Ele fez coisas maravilhosas à vista de seus pais, na terra do Egito, no campo de Zoã.
13Він роздїлив море, і дав їм перейти, звелївши водам загатою, як ті вали, стояти.
13Ele dividiu o mar, e os fez passar por ele. Ele fez as águas se erguerem como um monte.
14І провадив їх в день під хмарою, і цїлу ніч при сьвітлї огня.
14De dia ele também os guiou com uma nuvem, e a noite toda com uma luz de fogo.
15Пробивав скелю в пустинї, і щедро, як з глибинї, напував їх.
15Ele fendeu rochas no deserto, e lhes deu de beber abundantemente, como das profundezas.
16Велїв потокам із скелї плисти, і водї річками збігати.
16Ele também tirou correntes da rocha, e fez as águas descerem como rios.
17Вони ж не покидали проти його грішити, і Всевишнього в пустинї гнївити.
17Contudo, eles continuaram a pecar contra ele, a se rebelar contra o Altíssimo no deserto.
18І скушали Бога в серцях своїх, просячи поживи для похотї своєї.
18Eles tentaram a Deus em seu coração, pedindo comida de acordo com o seu desejo.
19І говорили вони проти Бога, кажучи: Чи може Бог приготовити стіл у пустинї?
19Sim, eles falaram contra Deus. Eles disseram: “Pode Deus preparar uma mesa no deserto?
20Бач, скелю пробив він, і бризнула вода, і заклекотїли потоки; чи зможе він дати хлїба? Або чи дасть мяса народові свому?
20Eis que ele feriu a rocha, de modo que as águas jorraram, e as correntes transbordaram. Pode ele também dar pão? Fornecerá ele carne para o seu povo?”
21Тим то, як почув Господь, розгнївився і поломя запалало проти синів Якова, і гнїв піднявся проти Ізраїля.
21Portanto, o SENHOR ouviu, e ficou irado. Um fogo se acendeu contra Jacó, e a ira também subiu contra Israel,
22Бо не вірили вони Богові, і не вповали на спасеннє його.
22porque eles não creram em Deus, e não confiaram na sua salvação.
23А все ж таки повелїв він в горі хмарам, і відчинив двері небесні,
23Ainda assim, ele deu ordens aos céus acima, e abriu as portas do céu.
24І велївши, щоб падала манна на поживу їм, дав їм хлїба небесного.
24Ele fez chover maná sobre eles para comerem, e lhes deu o alimento do céu.
25Хлїбом сильних живився чоловік, страви післав їм подостатком.
25O homem comeu o pão dos anjos. Ele lhes enviou comida até se fartarem.
26Післав від сходу вітра з неба, і силою своєю пригнав вітра з полудня.
26Ele fez o vento leste soprar no céu. Pelo seu poder, ele guiou o vento sul.
27І велїв, щоб падало мясо між них, як порошня, і птаство піряте, як пісок морський,
27Ele também fez chover carne sobre eles como o pó, aves aladas como a areia dos mares.
28І велїв падати серед табору їх, кругом домівок їх.
28Ele as deixou cair no meio do seu acampamento, ao redor de suas habitações.
29І їли до сита дуже, і доставив їм, чого забаглося.
29Então eles comeram e se fartaram bem. Ele lhes deu o que eles mesmos desejavam.
30Та ще не одвернулись від забаганок своїх, ще була страва їх в губах їх,
30Eles não se afastaram dos seus desejos. A comida ainda estava em suas bocas,
31Як піднявся гнїв Бога на них, і став він губити зміж сильних їх, і повалив вибраних Ізраїлевих.
31quando a ira de Deus subiu contra eles, matou alguns dos seus mais fortes, e derrubou os jovens de Israel.
32Та ще й тодї вони грішити не переставали, і в чудеса його не вірували.
32Apesar de tudo isso, eles ainda pecaram, e não creram nas suas obras maravilhosas.
33І дав їм коротати днї свої в марнотї, і лїта свої в страху.
33Portanto, ele consumiu os seus dias em vaidade, e os seus anos em terror.
34Коли вбивав їх, то шукали його і навертались, і благали Бога пильно.
34Quando ele os matava, então eles o buscavam. Eles voltavam e buscavam a Deus com fervor.
35І спогадали вони, що Бог скеля їх, і Бог всевишнїй — спаситель їх.
35Eles se lembravam de que Deus era a sua rocha, o Deus Altíssimo, o seu redentor.
36І притворялись перед ним устами своїми, і брехали язиком своїм.
36Mas eles o lisonjeavam com a sua boca, e mentiam para ele com a sua língua.
37Серце бо їх не статкувало перед ним, завіту його вірно вони не сповняли.
37Pois o coração deles não era reto para com ele, nem foram fiéis na sua aliança.
38Але він змилосердився, він простив неправоту, і не запропастив їх; і часто одвертав гнїв свій, не дав попусту яростї своїй.
38Mas ele, sendo misericordioso, perdoou a iniquidade, e não os destruiu. Sim, muitas vezes ele desviou a sua ira, e não despertou todo o seu furor.
39І спогадав, що вони тїло, вітер, що проходить, і не вертає.
39Ele se lembrou de que eles eram apenas carne, um vento que passa e não volta mais.
40Скілько то разів сердили вони його в пустинї, приводили в степах до смутку.
40Quantas vezes eles se rebelaram contra ele no deserto, e o entristeceram no ermo!
41І знов, скушаючи Бога, завдали жалю сьвятому Ізраїля.
41Eles voltaram a tentar a Deus, e provocaram o Santo de Israel.
42Не спогадали вони руки його, дня того, як вислобонив їх від гнобителя.
42Eles não se lembraram da sua mão, nem do dia em que ele os redimiu do adversário;
43Як явив знаки свої в Египтї і чудеса свої на полях Зоан:
43de como ele estabeleceu os seus sinais no Egito, as suas maravilhas no campo de Zoã,
44Він перемінив у кров ріки їх, так що не змогли пити води текучої.
44ele transformou os seus rios em sangue, e as suas correntes, para que não pudessem beber.
45Допустив на них собачі мухи, щоб кусали їх, і жаби, щоб губили їх.
45Ele enviou entre eles enxames de moscas, que os devoraram; e rãs, que os destruíram.
46Плоди їх віддав гусеницям, і працю їх саранї.
46Ele também entregou as suas colheitas à lagarta, e o seu trabalho ao gafanhoto.
47Виногради їх побив градом, а садовину-морву ожеледдю.
47Ele destruiu as suas videiras com granizo, as suas figueiras bravas com geada.
48І віддав скотину їх градові, а отарі їх блискавкам.
48Ele também entregou o seu gado ao granizo, e os seus rebanhos aos raios ardentes.
49Післав на них жар гнїву свого, лютість і ярість і горе, юрбу ангелів нещастя.
49Ele lançou sobre eles o furor da sua ira, fúria, indignação e angústia, e um bando de anjos do mal.
50Дав попуст гнїву свому, не зберіг душі їх від смертї, і життя їх віддав чумі.
50Ele abriu um caminho para a sua ira. Ele não poupou a alma deles da morte, mas entregou a vida deles à pestilência,
51І побив всїх первороднїв в Египтї, первенцїв сили у Хамових шатрах.
51e feriu todos os primogênitos no Egito, as primícias da sua força nas tendas de Cam.
52І велїв народові свому, як вівцї, пускатись в дорогу, і вів їх, як стадо, в пустинї.
52Mas ele conduziu o seu próprio povo como ovelhas, e os guiou no deserto como um rebanho.
53І провадив їх безпечно, нїчого було їм боятись; а ворогів їх море покрило.
53Ele os guiou em segurança, de modo que não tiveram medo, mas o mar encobriu os seus inimigos.
54І привів їх до гряницї сьвятинї своєї, до гори тої, котру здобула правиця його.
54Ele os trouxe até a fronteira do seu santuário, a este monte, que a sua mão direita havia conquistado.
55І порозганяв народи перед ними, жеребом розпаював наслїддє, і поселив у шатрах їх поколїння Ізраїлеві.
55Ele também expulsou as nações de diante deles, distribuiu-lhes uma herança por medida, e fez as tribos de Israel habitarem em suas tendas.
56Але вони скушали і сердили Бога всевишнього, і сьвідчень його не додержували.
56Contudo, eles tentaram e se rebelaram contra o Deus Altíssimo, e não guardaram os seus testemunhos,
57Відступили і спроневірились, як батьки їх, вивернулись, як лук зрадливий.
57mas voltaram atrás, e agiram traiçoeiramente como os seus pais. Eles se desviaram como um arco enganoso.
58Розсердили його горбищами своїми, образами своїми вразили його.
58Pois eles o provocaram à ira com os seus altos, e o moveram a ciúmes com as suas imagens esculpidas.
59Бог почув і розлютився, і зовсїм відкинув Ізраїля.
59Quando Deus ouviu isso, ele ficou irado, e abominou grandemente a Israel,
60І покинув домівку Силомську, намет, що між людьми поставив його.
60de modo que ele abandonou a tenda de Siló, a tenda que ele armou entre os homens,
61І віддав в неволю силу свою, і славу свою в руки напасників.
61e entregou a sua força ao cativeiro, a sua glória nas mãos do adversário.
62І віддав під меча нарід свій, і розлютився на наслїддє своє.
62Ele também entregou o seu povo à espada, e ficou irado com a sua herança.
63Огонь пожер молодцїв їх, а дївчатам їх не сьпівали весїльних;
63O fogo devorou os seus jovens. As suas virgens não tiveram canção de casamento.
64Сьвященники їх полягли під мечем, а вдовицям їх нїколи було заплакати.
64Os seus sacerdotes caíram à espada, e as suas viúvas não puderam chorar.
65Тодї пробудився Господь, мов би спячий, як лицарь, що вином покріпившись, гукає.
65Então o Senhor despertou como quem sai do sono, como um valente que grita por causa do vinho.
66І побив ворогів своїх на стрімголов, завдав їм вічний сором.
66Ele feriu os seus adversários, fazendo-os recuar. Ele os submeteu a uma vergonha perpétua.
67І погордував шатром Йосифа, і не вибрав поколїння Ефремового;
67Além disso, ele rejeitou a tenda de José, e não escolheu a tribo de Efraim,
68Тілько вибрав Юдин рід, гору Сион, що полюбив її.
68Mas escolheu a tribo de Judá, o monte Sião, o qual ele amava.
69І збудував він сьвятиню, як гора високу, як земля, що на віки утвердив її.
69Ele construiu o seu santuário como as alturas, como a terra que ele estabeleceu para sempre.
70І вибрав Давида, слугу свого, і взяв його від отар овечих;
70Ele também escolheu Davi, seu servo, e o tirou dos apriscos das ovelhas;
71Із за кормлящих овець покликав його, пасти Якова, свій народ, і Ізраїля, наслїддє своє.
71de seguir as ovelhas que amamentam as suas crias, ele o trouxe para ser o pastor de Jacó, seu povo, e de Israel, sua herança.
72І він пас їх в чистотї серця свого, і розумними руками провадив їх.
72Assim, ele foi o pastor deles segundo a integridade do seu coração, e os guiou com a habilidade das suas mãos.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.