Псальма
Chapter 78
Kulish and Puluj Bible (…
vs Old Persian Versio…
Aa
Text size
Line width
Verse numbers

Псальма 78

Kulish and Puluj Bible (1905)
Old Persian Version (ترجمه قدیم)
1Наука Асафа. Слухай, народе мій, науки моєї! Прихилїть ухо ваше до слів уст моїх!
1ای قوم من شریعت مرا بشنوید! گوشهای خود را به سخنان دهانم فراگیرید!
2Вітворю уста до приповістї, роскажу загадки з перед віків давних;
2دهان خود را به مثل باز خواهم کرد به چیزهایی که از بنای عالم مخفی بود تنطق خواهم نمود.
3Про котрих ми чули і знаємо, і що їх розсказували нам батьки наші.
3که آنها را شنیده و دانسته‌ایم و پدران مابرای ما بیان کرده‌اند.
4Не втаїмо перед синами їх, будучим родам, звіщаючи хвалу Господа, і його потугу, і чудеса, котрі він сотворив.
4از فرزندان ایشان آنها راپنهان نخواهیم کرد. تسبیحات خداوند را برای نسل آینده بیان می‌کنیم و قوت او و اعمال عجیبی را که او کرده است.
5Він бо поставив сьвідченнє своє в Якові, і положив закон в Ізраїлї, заповідаючи батькам нашим, щоб синам своїм переказали.
5زیرا که شهادتی دریعقوب برپا داشت و شریعتی در اسرائیل قرار دادو پدران ما را امر فرمود که آنها را به فرزندان خودتعلیم دهند؛
6Щоб знав їх рід будучий, сини, що народитись мають, щоб і вони встали і синам своїм росказали,
6تا نسل آینده آنها را بدانند وفرزندانی که می‌بایست مولود شوند تا ایشان برخیزند و آنها را به فرزندان خود بیان نمایند؛
7Щоб на Бога вповали, і про дїла Божі не забували, і заповідї його сповняли,
7و ایشان به خدا توکل نمایند و اعمال خدا رافراموش نکنند بلکه احکام او را نگاه دارند.
8І не були, як батьки їх, рід непокірний і ворохобливий, рід, що не статкував серцем, котрого дух не був вірний Богу.
8ومثل پدران خود نسلی گردن کش و فتنه انگیزنشوند، نسلی که دل خود را راست نساختند وروح ایشان بسوی خدا امین نبود.
9Сини Ефремові, оружні сагайдачні, кинулись назад в день бою.
9بنی افرایم که مسلح و کمان کش بودند، درروز جنگ رو برتافتند.
10Не сповнили завіту Божого, і не схотїли ходити в законї його.
10عهد خدا را نگاه نداشتند و از سلوک به شریعت او ابا نمودند،
11Забули дїла його і чудеса його, котрі явив їм.
11واعمال و عجایب او را فراموش کردند که آنها رابدیشان ظاهر کرده بود،
12Він сотворив чудеса перед батьками їх, в землї Египецькій, на полї Зоан.
12و در نظر پدران ایشان اعمال عجیب کرده بود، در زمین مصر و در دیارصوعن.
13Він роздїлив море, і дав їм перейти, звелївши водам загатою, як ті вали, стояти.
13دریا را منشق ساخته، ایشان را عبورداد و آبها را مثل توده برپا نمود.
14І провадив їх в день під хмарою, і цїлу ніч при сьвітлї огня.
14و ایشان را درروز به ابر راهنمایی کرد و تمامی شب به نورآتش.
15Пробивав скелю в пустинї, і щедро, як з глибинї, напував їх.
15در صحرا صخره‌ها را بشکافت و ایشان را گویا از لجه های عظیم نوشانید.
16Велїв потокам із скелї плисти, і водї річками збігати.
16پس سیلها رااز صخره بیرون آورد و آب را مثل نهرها جاری ساخت.
17Вони ж не покидали проти його грішити, і Всевишнього в пустинї гнївити.
17و بار دیگر بر او گناه ورزیدند و برحضرت اعلی در صحرا فتنه انگیختند،
18І скушали Бога в серцях своїх, просячи поживи для похотї своєї.
18و دردلهای خود خدا را امتحان کردند، چونکه برای شهوات خود غذا خواستند.
19І говорили вони проти Бога, кажучи: Чи може Бог приготовити стіл у пустинї?
19و بر‌ضد خداتکلم کرده، گفتند: «آیا خدا می‌تواند در صحراسفره‌ای حاضر کند؟
20Бач, скелю пробив він, і бризнула вода, і заклекотїли потоки; чи зможе він дати хлїба? Або чи дасть мяса народові свому?
20اینک صخره را زد و آبهاروان شد و وادیها جاری گشت. آیا می‌تواند نان رانیز بدهد. و گوشت را برای قوم خود حاضرسازد؟»
21Тим то, як почув Господь, розгнївився і поломя запалало проти синів Якова, і гнїв піднявся проти Ізраїля.
21پس خدا این را شنیده، غضبناک شد و آتش در یعقوب افروخته گشت و خشم بر اسرائیل مشتعل گردید.
22Бо не вірили вони Богові, і не вповали на спасеннє його.
22زیرا به خدا ایمان نیاوردند و به نجات او اعتماد ننمودند.
23А все ж таки повелїв він в горі хмарам, і відчинив двері небесні,
23پس ابرها را از بالاامر فرمود و درهای آسمان را گشود
24І велївши, щоб падала манна на поживу їм, дав їм хлїба небесного.
24و من را برایشان بارانید تا بخورند و غله آسمان را بدیشان بخشید.
25Хлїбом сильних живився чоловік, страви післав їм подостатком.
25مردمان، نان زورآوران را خوردند وآذوقه‌ای برای ایشان فرستاد تا سیر شوند.
26Післав від сходу вітра з неба, і силою своєю пригнав вітра з полудня.
26بادشرقی را در آسمان وزانید و به قوت خود، بادجنوبی را آورد،
27І велїв, щоб падало мясо між них, як порошня, і птаство піряте, як пісок морський,
27و گوشت را برای ایشان مثل غبار بارانید و مرغان بالدار را مثل ریگ دریا.
28І велїв падати серед табору їх, кругом домівок їх.
28وآن را در میان اردوی ایشان فرود آورد، گرداگردمسکن های ایشان.
29І їли до сита дуже, і доставив їм, чого забаглося.
29پس خوردند و نیکو سیرشدند و موافق شهوات ایشان بدیشان داد.
30Та ще не одвернулись від забаганок своїх, ще була страва їх в губах їх,
30ایشان از شهوت خود دست نکشیدند. و غذاهنوز در دهان ایشان بود
31Як піднявся гнїв Бога на них, і став він губити зміж сильних їх, і повалив вибраних Ізраїлевих.
31که غضب خدا برایشان افروخته شده؛ تنومندان ایشان را بکشت وجوانان اسرائیل را هلاک ساخت.
32Та ще й тодї вони грішити не переставали, і в чудеса його не вірували.
32با وجود این همه، باز گناه ورزیدند و به اعمال عجیب او ایمان نیاوردند.
33І дав їм коротати днї свої в марнотї, і лїта свої в страху.
33بنابراین، روزهای ایشان را در بطالت تمام کرد و سالهای ایشان را درترس.
34Коли вбивав їх, то шукали його і навертались, і благали Бога пильно.
34هنگامی که ایشان را کشت اورا طلبیدند و بازگشت کرده، درباره خدا تفحص نمودند،
35І спогадали вони, що Бог скеля їх, і Бог всевишнїй — спаситель їх.
35و به یاد آوردند که خدا صخره ایشان، و خدای تعالی ولی ایشان است.
36І притворялись перед ним устами своїми, і брехали язиком своїм.
36اما به دهان خود او را تملق نمودند و به زبان خویش به اودروغ گفتند.
37Серце бо їх не статкувало перед ним, завіту його вірно вони не сповняли.
37زیرا که دل ایشان با او راست نبودو به عهد وی موتمن نبودند.
38Але він змилосердився, він простив неправоту, і не запропастив їх; і часто одвертав гнїв свій, не дав попусту яростї своїй.
38اما او به حسب رحمانیتش گناه ایشان راعفو نموده، ایشان را هلاک نساخت بلکه بارهاغضب خود را برگردانیده، تمامی خشم خویش را برنینگیخت.
39І спогадав, що вони тїло, вітер, що проходить, і не вертає.
39و به یاد آورد که ایشان بشرند، بادی که می‌رود و بر نمی گردد.
40Скілько то разів сердили вони його в пустинї, приводили в степах до смутку.
40چند مرتبه درصحرا بدو فتنه انگیختند و او را در بادیه رنجانیدند.
41І знов, скушаючи Бога, завдали жалю сьвятому Ізраїля.
41و برگشته، خدا را امتحان کردند وقدوس اسرائیل را اهانت نمودند،
42Не спогадали вони руки його, дня того, як вислобонив їх від гнобителя.
42و قوت او رابه‌خاطر نداشتند، روزی که ایشان را از دشمن رهانیده بود.
43Як явив знаки свої в Египтї і чудеса свої на полях Зоан:
43که چگونه آیات خود را در مصرظاهر ساخت و معجزات خود را در دیار صوعن.
44Він перемінив у кров ріки їх, так що не змогли пити води текучої.
44و نهرهای ایشان را به خون مبدل نمود ورودهای ایشان را تا نتوانستند نوشید.
45Допустив на них собачі мухи, щоб кусали їх, і жаби, щоб губили їх.
45انواع پشه‌ها در میان ایشان فرستاد که ایشان را گزیدند وغوکهایی که ایشان را تباه نمودند؛
46Плоди їх віддав гусеницям, і працю їх саранї.
46و محصول ایشان را به کرم صد پا سپرد و عمل ایشان را به ملخ داد.
47Виногради їх побив градом, а садовину-морву ожеледдю.
47تاکستان ایشان را به تگرگ خراب کردو درختان جمیز ایشان را به تگرگهای درشت.
48І віддав скотину їх градові, а отарі їх блискавкам.
48بهایم ایشان را به تگرگ سپرد و مواشی ایشان را به شعله های برق.
49Післав на них жар гнїву свого, лютість і ярість і горе, юрбу ангелів нещастя.
49و آتش خشم خود را برایشان فرستاد، غضب و غیظ و ضیق را، به فرستادن فرشتگان شریر.
50Дав попуст гнїву свому, не зберіг душі їх від смертї, і життя їх віддав чумі.
50و راهی برای غضب خود مهیا ساخته، جان ایشان را از موت نگاه نداشت، بلکه جان ایشان را به وبا تسلیم نمود.
51І побив всїх первороднїв в Египтї, первенцїв сили у Хамових шатрах.
51و همه نخست زادگان مصر را کشت، اوایل قوت ایشان را در خیمه های حام.
52І велїв народові свому, як вівцї, пускатись в дорогу, і вів їх, як стадо, в пустинї.
52و قوم خود را مثل گوسفندان کوچانید وایشان را در صحرا مثل گله راهنمایی نمود.
53І провадив їх безпечно, нїчого було їм боятись; а ворогів їх море покрило.
53وایشان را در امنیت رهبری کرد تا نترسند و دریادشمنان ایشان را پوشانید.
54І привів їх до гряницї сьвятинї своєї, до гори тої, котру здобула правиця його.
54و ایشان را به حدودمقدس خود آورد، بدین کوهی که به‌دست راست خود تحصیل کرده بود.
55І порозганяв народи перед ними, жеребом розпаював наслїддє, і поселив у шатрах їх поколїння Ізраїлеві.
55و امت‌ها را از حضورایشان راند و میراث را برای ایشان به ریسمان تقسیم کرد و اسباط اسرائیل را در خیمه های ایشان ساکن گردانید.
56Але вони скушали і сердили Бога всевишнього, і сьвідчень його не додержували.
56لیکن خدای تعالی را امتحان کرده، بدو فتنه انگیختند و شهادات او را نگاه نداشتند.
57Відступили і спроневірились, як батьки їх, вивернулись, як лук зрадливий.
57وبرگشته، مثل پدران خود خیانت ورزیدند و مثل کمان خطا کننده منحرف شدند.
58Розсердили його горбищами своїми, образами своїми вразили його.
58و به مقامهای بلند خود خشم او را به هیجان آوردند و به بتهای خویش غیرت او را جنبش دادند.
59Бог почув і розлютився, і зовсїм відкинув Ізраїля.
59چون خدااین را بشنید غضبناک گردید و اسرائیل را به شدت مکروه داشت.
60І покинув домівку Силомську, намет, що між людьми поставив його.
60پس مسکن شیلو را ترک نمود، آن خیمه‌ای را که در میان آدمیان برپاساخته بود،
61І віддав в неволю силу свою, і славу свою в руки напасників.
61و (تابوت ) قوت خود را به اسیری داد و جمال خویش را به‌دست دشمن سپرد،
62І віддав під меча нарід свій, і розлютився на наслїддє своє.
62وقوم خود را به شمشیر تسلیم نمود و با میراث خود غضبناک گردید.
63Огонь пожер молодцїв їх, а дївчатам їх не сьпівали весїльних;
63جوانان ایشان را آتش سوزانید و برای دوشیزگان ایشان سرود نکاح نشد.
64Сьвященники їх полягли під мечем, а вдовицям їх нїколи було заплакати.
64کاهنان ایشان به دم شمشیر افتادند وبیوه های ایشان نوحه گری ننمودند.
65Тодї пробудився Господь, мов би спячий, як лицарь, що вином покріпившись, гукає.
65آنگاه خداوند مثل کسی‌که خوابیده بودبیدار شد، مثل جباری که از شراب می‌خروشد،
66І побив ворогів своїх на стрімголов, завдав їм вічний сором.
66و دشمنان خود را به عقب زد و ایشان را عارابدی گردانید.
67І погордував шатром Йосифа, і не вибрав поколїння Ефремового;
67و خیمه یوسف را رد نموده، سبط افرایم را برنگزید.
68Тілько вибрав Юдин рід, гору Сион, що полюбив її.
68لیکن سبط یهودا رابرگزید و این کوه صهیون را که دوست می‌داشت.
69І збудував він сьвятиню, як гора високу, як земля, що на віки утвердив її.
69و قدس خود را مثل کوههای بلند بنا کرد، مثل جهان که آن را تا ابدالاباد بنیاد نهاد.
70І вибрав Давида, слугу свого, і взяв його від отар овечих;
70و بنده خود داود را برگزید و او را از آغلهای گوسفندان گرفت.
71Із за кормлящих овець покликав його, пасти Якова, свій народ, і Ізраїля, наслїддє своє.
71از عقب میشهای شیرده او را آورد تاقوم او یعقوب و میراث او اسرائیل را رعایت کند.
72І він пас їх в чистотї серця свого, і розумними руками провадив їх.
72پس ایشان را به حسب کمال دل خود رعایت نمود و ایشان را به مهارت دستهای خویش هدایت کرد.

Tip: use the ← and → keys to turn chapters.