Псальма 139
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Old Persian Version (ترجمه قدیم)
1Проводиреві хора; псальма Давидова. Господи! Ти розглянув мене, і пізнав.
1ای خداوند مرا آزموده وشناختهای.
2Ти знаєш, коли я сяду, і коли встану; ти з далека розумієш думки мої.
2تو نشستن و برخاستن مرا میدانی و فکرهای مرا از دور فهمیدهای.
3Ти бачиш стежку мою і місце відпочинку, і всї дороги мої знаєш.
3راه و خوابگاه مرا تفتیش کردهای و همه طریق های مرا دانستهای.
4Бо ще нема слова на язику в мене, а вже ти Господи, добре все знаєш.
4زیرا که سخنی بر زبان من نیست، جز اینکه توای خداوند آن را تمام دانستهای.
5З заду і з переду обступив мене! і руку свою положив на мене.
5از عقب و از پیش مرا احاطه کردهای و دست خویش را بر من نهادهای.
6Розуміннє, надто — дивне, надто високе для мене, не здолїю збагнути його.
6اینگونه معرفت برایم زیاده عجیب است. و بلند است که بدان نمی توانم رسید.
7Куди йти менї перед духом твоїм, куди втекти менї від лиця твого?
7از روح تو کجا بروم؟ و از حضور تو کجابگریزم؟
8Зійшов би я на небо, — ти там єси; спочив би я під землею, і там ти єси.
8اگر به آسمان صعود کنم، تو آنجاهستی! و اگر در هاویه بستر بگسترانم اینک توآنجا هستی!
9Взяв би я крила в зорі ранньої, та й на самому краю моря осївся,
9اگر بالهای سحر را بگیرم و دراقصای دریا ساکن شوم،
10І туди б рука твоя провела мене, і правиця твоя попала.
10در آنجا نیز دست تومرا رهبری خواهد نمود و دست راست تو مراخواهد گرفت.
11І сказав би я: Тьма таки покриє мене, то й в ночі стане сьвітло кругом мене.
11و گفتم: «یقین تاریکی مرا خواهدپوشانید.» که در حال شب گرداگرد من روشنایی گردید.
12І тьма не затьмить перед тобою, і ніч яснїє як день; тьма — одно що сьвітло.
12تاریکی نیز نزد تو تاریک نیست و شب مثل روز روشن است و تاریکی و روشنایی یکی است.
13Ти сотворив внутро моє; ти зложив мене в утробі матері моєї.
13زیرا که تو بر دل من مالک هستی؛ مرا دررحم مادرم نقش بستی.
14Прославляю тебе за те, що дав снагу менї предивну. Дїла твої чудесні, душа моя добре се знає.
14تو را حمد خواهم گفت زیرا که به طور مهیب و عجیب ساخته شدهام. کارهای تو عجیب است و جان من این رانیکو میداند.
15Не були втаєні костї мої перед тобою, коли в тайнї постав я, як тая грудка в долїшнїх місцях землї штучно зложена.
15استخوانهایم از تو پنهان نبودوقتی که در نهان ساخته میشدم و در اسفل زمین نقشبندی میگشتم.
16Очі твої бачили зародок мій, і в книзї твоїй все було записано; минали днї, як костї творились, від часу того, як ще нї одної не було.
16چشمان تو جنین مرا دیده است و در دفتر تو همه اعضای من نوشته شده، درروزهایی که ساخته میشد، وقتی که یکی از آنهاوجود نداشت.
17Як любі для мене думки твої, Боже! Як велика безлїч їх!
17ای خدا، فکرهای تو نزد من چه قدر گرامی است و جمله آنها چه عظیم است!
18Полїчив би, та більше їх, як піску. Пробуджаюсь, і я ще з тобою.
18اگر آنها رابشمارم، از ریگ زیاده است. وقتی که بیدارمی شوم هنوز نزد تو حاضر هستم.
19О коли б ти, Боже, погубив беззаконника! І ви, людожери, відступіться геть від мене!…
19یقینای خدا شریران را خواهی کشت. پسای مردمان خون ریز از من دور شوید.
20Та ворогів твоїх, що згадують тебе для беззаконня, що за марним ганяють.
20زیرا سخنان مکرآمیز درباره تو میگویند و دشمنانت نام تو رابه باطل میبرند.
21Чи не мати менї ненавистї проти тих, що тебе ненавидять, і не гидитись тими, що проти тебе встали?
21ای خداوند آیا نفرت نمی دارم از آنانی که تو را نفرت میدارند، و آیامخالفان تو را مکروه نمی شمارم؟
22Повною ненавистю ненавиджу їх; вони вороги в мене.
22ایشان را به نفرت تام نفرت میدارم. ایشان را دشمنان خویشتن میشمارم.
23Розглянь мене, Боже, і пізнай серце моє! Випробуй мене, і пізнай думки мої!
23ای خدا مرا تفتیش کن و دل مرا بشناس. مرابیازما و فکرهای مرا بدان،
24І подивись, чи йду я дорогою труду, і веди мене дорогою вічною.
24و ببین که آیا در من راه فساد است! و مرا به طریق جاودانی هدایت فرما.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.