Псальма 147
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Old Persian Version (ترجمه قدیم)
1Хвалїте Господа! Бо се благо; сьпівайте Богові нашому, бо се любо; пісня похвальна належить ся йому.
1هللویاه، زیرا خدای ما را سراییدن نیکو است و دل پسند، و تسبیح خواندن شایسته است!
2Господь будує Єрусалима, він збирає прогнаних людей Ізраїля.
2خداوند اورشلیم را بنامی کند و پراکندگان اسرائیل را جمع مینماید.
3Він сцїляє розбитих серцем, і завязує рани їх.
3شکسته دلان را شفا میدهد و جراحت های ایشان را میبندد.
4Він перелїчує безлїч зьвізд, і кожну імям називає.
4عدد ستارگان را میشمارد وجمیع آنها را به نام میخواند.
5Великий наш Владика, і велика його сила; розумінню його нема міри.
5خداوند ما بزرگ است و قوت او عظیم و حکمت وی غیرمتناهی.
6Господь нужденних підносить, а беззаконних принижує до землї.
6خداوند مسکینان را برمی افرازد و شریران را به زمین میاندازد.
7Засьпівайте Господеві похвальну пісню! Сьпівайте псальми Господеві нашому при гуслях!
7خداوند را با تشکر بسرایید. خدای ما را با بربط سرود بخوانید.
8Він хмарами покриває небо, і посилає дощ на землю, він ростить траву на горах;
8که آسمانهارا با ابرها میپوشاند و باران را برای زمین مهیامی نماید و گیاه را بر کوهها میرویاند.
9Дає скотинї поживу її, і молодим крукам, що квилять.
9که بهایم را آذوقه میدهد و بچه های غراب را که او رامی خوانند.
10Не в силї коня він любується, і не стегна пареня йому до вподоби.
10در قوت اسب رغبت ندارد، و ازساقهای انسان راضی نمی باشد.
11Господеві любі боячіся його, і хто вповає на милість його.
11رضامندی خداوند از ترسندگان وی است و از آنانی که به رحمت وی امیدوارند.
12Возвісти славу Господеві. Єрусалиме! Хвали, Сионе, Бога твого!
12ای اورشلیم، خداوند را تسبیح بخوان. ای صهیون، خدای خود را حمد بگو.
13Він бо укріпив засуви брам твоїх, благословить дїтей твоїх серед тебе;
13زیرا که پشت بندهای دروازه هایت را مستحکم کرده وفرزندانت را در اندرونت مبارک فرموده است.
14Ставить мир у твоїх границях, насичує тебе плодом пшеницї;
14که حدود تو را سلامتی میدهد و تو را ازمغز گندم سیر میگرداند.
15Він посилає слово твоє на землю, і скоро несуться глаголи його;
15که کلام خود را برزمین فرستاده است و قول او به زودی هرچه تمام تر میدود.
16Дає снїг, як вовну, як попіл, іней розсипає;
16که برف را مثل پشم میباراند، و ژاله را مثل خاکستر میپاشد.
17Кидає град грудками; хто встоїть перед його морозом?
17که تگرگ خودرا در قطعهها میاندازد؛ و کیست که پیش سرمای او تواند ایستاد؟
18Пошле слово своє, і все тане; подує вітром своїм, — шумять води.
18کلام خود را میفرستد وآنها را میگدازد. باد خویش را میوزاند، پس آبها جاری میشود.
19Він звіщає слово своє Якову, устави свої і присуди свої Ізраїлю.
19کلام خود را به یعقوب بیان کرده، و فرایض و داوریهای خویش را به اسرائیل.
20Жадному народові не вдїяв того, і присудів його вони не пізнали. Алилуя!
20با هیچ امتی چنین نکرده است و داوریهای او را ندانستهاند. هللویاه!
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.