Псальма 44
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Old Persian Version (ترجمه قدیم)
1Проводиреві хора: Синам Корея в науку. Боже, ми чули слухами нашими, батьки наші розказували нам про велике дїло, що зробив єси за часів їх, в давні давна.
1ای خدا به گوشهای خود شنیدهایم وپدران ما، ما را خبر دادهاند، از کاری که در روزهای ایشان و در ایام سلف کردهای.
2Ти вигнав народи рукою твоєю, а їх осадив; знищив народи, а їх розмножив.
2تو بهدست خود امتها را بیرون کردی، اماایشان را غرس نمودی. قومها را تباه کردی، اما ایشان را منتشر ساختی.
3Не мечем бо своїм вони землю забрали, і не їх рука спасла їх, а твоя правиця і твоє рамя, і сьвітло лиця твого; ти бо вподобав їх.
3زیرا که به شمشیر خود زمین را تسخیر نکردند و بازوی ایشان ایشان را نجات نداد. بلکه دست راست تو وبازو و نور روی تو. زیرا از ایشان خرسندبودی.
4Ти сам єси царь мій, о Боже; звели спасеннє Якова!
4ای خدا تو پادشاه من هستی. پس برنجات یعقوب امر فرما.
5Через тебе побьємо гнобителїв наших; через імя твоє розтопчемо тих, що проти нас встали.
5به مدد تو دشمنان خود راخواهیم افکند و به نام تو مخالفان خویش راپایمال خواهیم ساخت.
6Не вповаю бо на лука мого, і не спасе мене меч мій.
6زیرا بر کمان خودتوکل نخواهم داشت و شمشیرم مرا خلاصی نخواهد داد.
7Ти бо спасаєш нас від гнобителїв наших і посоромляєш ненавидників наших.
7بلکه تو ما را از دشمنان ما خلاصی دادی و مبغضان ما را خجل ساختی.
8Богом хвалимося цїлий день, і імя твоє будем прославляти по віки.
8تمامی روزبر خدا فخر خواهیم کرد و نام تو را تا به ابد تسبیح خواهیم خواند، سلاه.
9А тепер ти нас відкинув і засоромив, і не виступив з військами нашими.
9لیکن الان تو ما را دورانداخته و رسوا ساختهای و با لشکرهای ما بیرون نمی آیی.
10Ти допустив, щоб ми назад ступали перед гонительом, а ненавидники наші щоб нас для себе рабували.
10و ما را از پیش دشمن روگردان ساختهای و خصمان ما برای خویشتن تاراج میکنند.
11Віддав єси нас, неначе вівцї на жир, і розсипав нас між народи.
11ما را مثل گوسفندان برای خوراک تسلیم کردهای و ما را در میان امتها پراکنده ساختهای.
12Продав єси народ твій без користї, не поставивши за його цїни високої.
12قوم خود را بیبها فروختی و ازقیمت ایشان نفع نبردی.
13Ти віддав нас на погорду сусїдам нашим, на сьміховиско і наругу тим, що кругом нас.
13ما را نزد همسایگان ماعار گردانیدی. اهانت و سخریه نزد آنانی که گرداگرد مایند.
14Зробив нас поговоркою між народами, щоб люде хитали головами.
14ما را در میان امت هاضربالمثل ساختهای. جنبانیدن سر در میان قومها.
15Цїлий день передо мною мій сором, і встид лиця мого покрив мене,
15و رسوایی من همه روزه در نظر من است. و خجالت رویم مرا پوشانیده است،
16Задля голосу ругателя і хулителя, задля ворога і мстителя.
16ازآواز ملامت گو و فحاش، از روی دشمن و انتقام گیرنده.
17Се все впало на нас, та ми не забули тебе, і не спроневірились завіту твому.
17این همه بر ما واقع شد. اما تو را فراموش نکردیم و در عهد تو خیانت نورزیدیم.
18Не відвернулось серце наше, і не зійшли стопи наші з дороги твоєї;
18دل مابه عقب برنگردید و پایهای ما از طریق تو انحراف نورزید.
19Хоч ти розтер нас на місцї людожерів, і покрив нас тїнню смертї.
19هرچند ما را در مکان اژدرها کوبیدی و ما را به سایه موت پوشانیدی.
20Коли б ми забули імя Бога нашого і простягли руки наші до бога чужого.
20نام خدای خود را هرگز فراموش نکردیم و دست خود را به خدای غیر برنیفراشتیم.
21То чи не провідав би се Бог? Знає бо він тайни серця.
21آیا خدا این راغوررسی نخواهد کرد؟ زیرا او خفایای قلب رامی داند.
22Але ж задля тебе вбивають нас цїлий день, вважають нас, як овечок на зарізь.
22هر آینه بهخاطر تو تمامی روز کشته میشویم و مثل گوسفندان ذبح شمرده میشویم.
23Пробудися! Чого спиш, Господи? Встань, не відкидай нас на віки.
23ای خداوند بیدار شو چراخوابیدهای؟ برخیز و ما را تا به ابد دور مینداز.
24Чого закриваєш лице твоє, забуваєш за горе наше і тїсноту нашу.
24چرا روی خود را پوشانیدی و ذلت و تنگی مارا فراموش کردی؟
25Бо душа наша кинута між порохи а черево наше до землї прилипло.
25زیرا که جان ما به خاک خم شده است و شکم ما به زمین چسبیده.
26Встань на поміч нам, і спаси нас задля милосердя твого!
26به جهت اعانت ما برخیز و بخاطر رحمانیت خود ما رافدیه ده.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.