Псальма 17
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Old Persian Version (ترجمه قدیم)
1Молитва Давидова. Вислухай, Господи, правду, почуй голосїннє моє; почуй молитву мою з уст нельживих.
1ای خداوند، عدالت را بشنو و به فریادمن توجه فرما! و دعای مرا که از لب بیریا میآید، گوش بگیر!
2Від лиця твого нехай вийде правда моя; очи твої нехай споглянуть на правоту.
2داد من از حضور توصادر شود؛ چشمان تو راستی را ببیند.
3Ти випробував серце моє, вислїдив мене вночі; ти переглянув — і не знайшов нїчого; думки мої не розходяться з устами моїми.
3دل مراآزمودهای، شبانگاه از آن تفقد کردهای. مرا قال گذاشتهای و هیچ نیافتهای، زیرا عزیمت کردم که زبانم تجاوز نکند.
4В дїлах людських, по слову уст твоїх, я сохранив себе від дороги гнобителя.
4و اما کارهای آدمیان به کلام لبهای تو؛ خود را از راههای ظالم نگاه داشتم.
5Держи шаги мої на дорогах твоїх, щоб не спотикнулись ноги мої.
5قدمهایم به آثار تو قائم است، پس پایهایم نخواهد لغزید.
6До тебе взиваю, бо ти вислухаєш мене, о Боже; нахили ухо твоє до мене, почуй слова мої.
6ای خدا تو را خواندهام زیرا که مرا اجابت خواهی نمود. گوش خود را به من فراگیر و سخن مرا بشنو.
7Яви дивную милість твою, ти бо спасаєш правицею твоєю від противників уповаючих на тебе.
7رحمت های خود را امتیاز ده، ای که متوکلان خویش را بهدست راست خود ازمخالفان ایشان میرهانی.
8Сохрани мене, як зїницю ока; в тїни крил твоїх стережи мене
8مرا مثل مردمک چشم نگاه دار؛ مرا زیر سایه بال خود پنهان کن،
9Від безбожників нападаючих на мене, від ворогів душі моєї, що кругом обступили мене.
9از روی شریرانی که مرا خراب میسازند، ازدشمنان جانم که مرا احاطه میکنند.
10Серце їх в товщі їх сховалось, устами своїми згорда промовляють.
10دل فربه خود را بستهاند. به زبان خویش سخنان تکبرآمیزمی گویند.
11Де не ступиш, всюди нас обступили; витріщили очі свої на нас, щоб повалити нас на землю.
11الان قدمهای ما را احاطه کردهاند، وچشمان خود را دوختهاند تا ما را به زمین بیندازند.
12Вони, як лев той, що добичі шукає, і як левчук, що в закутку притаївся.
12مثل او مثل شیری است که در دریدن حریص باشد، و مثل شیر ژیان که در بیشه خود درکمین است.
13Встань, Господи, попереди їх, кинь їх на землю! Спаси душу мою від нечестивого мечем твоїм,
13ای خداوند برخیز و پیش روی وی درآمده، او را بینداز و جانم را از شریر به شمشیر خود برهان،
14Від людей рукою твоєю, Господи, від людей сьвіта сього. Доля їх у сьому життю, черево їх ти скарбом твоїм сповняєш; сини їх ситі, а наддостаток свій лишать дїтям своїм.
14از آدمیان، ای خداوند، بهدست خویش، از اهل جهان که نصیب ایشان در زندگانی است. که شکم ایشان را به ذخایرخود پرساختهای و از اولاد سیر شده، زیادی مال خود را برای اطفال خویش ترک میکنند.
15А я в правдї дивити мусь на лице твоє: пробудившись, буду образом твоїм насищатись.
15و اما من روی تو را در عدالت خواهم دید و چون بیدار شوم از صورت تو سیر خواهم شد.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.