Псальма 22
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Old Persian Version (ترجمه قدیم)
1Проводиреві хора: Після „Досьвітна ланя‟; псальма Давидова. Боже мій, Боже! Чому опустив єси мене — став оддалеки від ратунку мого, від слів мого стогнання.
1ای خدای من، ای خدای من، چرا مراترک کردهای و از نجات من و سخنان فریادم دور هستی؟
2Боже мій! Кличу в день, а ти не озвешся, і вночі, та й нема менї впокою.
2ای خدای من در روز می خوانم و مرا اجابت نمی کنی. در شب نیز و مراخاموشی نیست.
3Ти ж сьвятий живеш, прославлений від Ізраїля.
3و اما تو قدوس هستی، ای که بر تسبیحات اسرائیل نشستهای.
4На тебе вповали батьки наші; вони вповали, і ти заступив їх.
4پدران ما بر توتوکل داشتند. بر تو توکل داشتند و ایشان راخلاصی دادی.
5До тебе кликали вони, і спаслися; на тебе вповали, і не посоромлено їх.
5نزد تو فریاد برآوردند و رهایی یافتند. بر تو توکل داشتند، پس خجل نشدند.
6Але ж я червяк, не чоловік, людям посьміховиско і народові погорда.
6و اما من کرم هستم و انسان نی. عار آدمیان هستم و حقیر شمرده شده قوم.
7Всї, що дивляться на мене, кепкують; щирять зуби, покивуючи головами.
7هرکه مرا بیند به من استهزا میکند. لبهای خود را باز میکنند وسرهای خود را میجنبانند (و میگویند):
8Він вповає на Господа! Нехай же спасе його та визволить, коли він вподобав його.
8«برخداوند توکل کن پس او را خلاصی بدهد. او رابرهاند چونکه به وی رغبت میدارد.»
9Ти бо визволив мене з лона матері, і при грудях матері моєї дав менї спочивати.
9زیرا که تومرا از شکم بیرون آوردی؛ وقتی که بر آغوش مادر خود بودم مرا مطمئن ساختی.
10Для тебе я призначений, як тілько вродився; від матернього лона почавши, ти єси Бог мій.
10از رحم برتو انداخته شدم. از شکم مادرم خدای من توهستی.
11Не відступай далеко від мене! Бо нещастє близько, а нема заступника в мене.
11از من دور مباش زیرا تنگی نزدیک است. و کسی نیست که مدد کند.
12Обгорнула мене дика гущавина; бугаї Базанські обступили мене.
12گاوان نربسیار دور مرا گرفتهاند. زورمندان باشان مرااحاطه کردهاند.
13Роззявили ротища свої, як лев рикаючий, що здобич шматує.
13دهان خود را بر من باز کردند، مثل شیر درنده غران.
14І став я, як вода розлита, всї сустави мої розвязались; серце моє, як той віск, у внутрі моїм розтопилось.
14مثل آب ریخته شدهام. وهمه استخوانهایم از هم گسیخته. دلم مثل موم گردیده، در میان احشایم گداخته شده است.
15Сила моя висохла, мов череповина, і язик мій присох до піднебіння; ти кинув мене між порохи смертні.
15قوت من مثل سفال خشک شده و زبانم به کامم چسبیده. و مرا به خاک موت نهادهای.
16Бо собаки обсїли мене, голота злюків облягла мене; перекопали руки і ноги мої;
16زیراسگان دور مرا گرفتهاند. جماعت اشرار مرا احاطه کرده، دستها و پایهای مرا سفتهاند.
17Всї ребра мої міг би я полїчити; вони дивляться на мене, і не надивляться;
17همه استخوانهای خود را میشمارم. ایشان به من چشم دوخته، مینگرند.
18Вони розпаювали між себе одїж мою, і на кожну одежину кидали жереб.
18رخت مرا در میان خود تقسیم کردند. و بر لباس من قرعه انداختند.
19Але ти, Господи, зостанься не далеко! моя сило, прийди менї в поміч!
19اما توای خداوند دور مباش. ای قوت من برای نصرت من شتاب کن.
20Сохрани від меча душу мою вбогу, від лаб собачих;
20جان مرا از شمشیرخلاص کن. و یگانه مرا از دست سگان.
21Спаси мене із пельки львиної! Так, ти вислухав мене, почувши буйволові роги.
21مرا ازدهان شیر خلاصی ده. ای که از میان شاخهای گاووحشی مرا اجابت کردهای.
22Звіщати му імя твоє братам моїм; хвалити му тебе серед громади.
22نام تو را به برادران خود اعلام خواهم کرد. در میان جماعت تو راتسبیح خواهم خواند.
23Ви, що боїтесь Господа, вихваляйте його; всї роди Якова, прославляйте його, і майте страх перед ним, всї поколїння Ізраїлеві!
23ای ترسندگان خداوند او را حمد گویید. تمام ذریت یعقوب او را تمجید نمایید. و جمیع ذریت اسرائیل از وی بترسید.
24Він бо не мерзиться і не гордує бідним у злиднях, і не одвертає лиця свого від него; і молитву його він вислухає.
24زیرا مسکنت مسکین را حقیر و خوار نشمرده، و روی خود رااز او نپوشانیده است. و چون نزد وی فریاد برآورداو را اجابت فرمود.
25Від тебе хвала моя у великому зборі; обітницї мої сповню перед тими, що бояться його.
25تسبیح من در جماعت بزرگ از تو است. نذرهای خود را به حضورترسندگانت ادا خواهم نمود.
26Покірні їстимуть і наситяться; хвалити муть Господа ті, що його шукають, серце ваше жити ме по віки.
26حلیمان غذاخورده، سیر خواهند شد. و طالبان خداوند او راتسبیح خواهند خواند. و دلهای شما زیست خواهد کرد تا ابدالاباد.
27Схаменуться і навернуться до Господа всї кінцї землї; і перед тобою поклоняться всї поколїння народів.
27جمیع کرانه های زمین متذکر شده، بسوی خداوند بازگشت خواهندنمود. و همه قبایل امتها به حضور تو سجده خواهند کرد.
28Бо Господнє є царство, і він царює над народами.
28زیرا سلطنت از آن خداونداست. و او بر امتها مسلط است.
29Живляться і падають ниць всї тучні землї; перед ним поклоняться всї, що в порох повертаються, і хто не вдержить душі своєї живою.
29همه متمولان زمین غذا خورده، سجده خواهند کرد. وبه حضور وی هرکه به خاک فرو میرود رکوع خواهد نمود. و کسی جان خود را زنده نخواهدساخت.
30Одно насїннє буде служити йому; буде залїчене Господеві, як рід.
30ذریتی او را عبادت خواهند کرد ودرباره خداوند طبقه بعد را اخبار خواهند نمود.
31Вони прийдуть і звістять людям, що народяться, правоту його, що так устроїв.
31ایشان خواهند آمد و از عدالت او خبرخواهند داد، قومی را که متولد خواهند شد که اواین کار کرده است.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.