Псальма 22
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Kralice Bible (1613)
1Проводиреві хора: Після „Досьвітна ланя‟; псальма Давидова. Боже мій, Боже! Чому опустив єси мене — став оддалеки від ратунку мого, від слів мого стогнання.
1Přednímu zpěváku k času jitřnímu, žalm Davidův.
2Боже мій! Кличу в день, а ти не озвешся, і вночі, та й нема менї впокою.
2Bože můj, Bože můj, pročež jsi mne opustil? Vzdálils se od spasení mého a od slov naříkání mého.
3Ти ж сьвятий живеш, прославлений від Ізраїля.
3Bože můj, přes celý den volám, a neslyšíš, i v noci, a nemohu se utajiti.
4На тебе вповали батьки наші; вони вповали, і ти заступив їх.
4Ty zajisté jsi svatý, zůstávající vždycky k veliké chvále Izraelovi.
5До тебе кликали вони, і спаслися; на тебе вповали, і не посоромлено їх.
5V toběť doufali otcové naši, doufali, a vysvobozovals je.
6Але ж я червяк, не чоловік, людям посьміховиско і народові погорда.
6K tobě volávali, a spomáhals jim; v tobě doufali, a nebývali zahanbeni.
7Всї, що дивляться на мене, кепкують; щирять зуби, покивуючи головами.
7Já pak červ jsem, a ne člověk, útržka lidská a povrhel vůbec.
8Він вповає на Господа! Нехай же спасе його та визволить, коли він вподобав його.
8Všickni, kteříž mne vidí, posmívají se mi, ošklebují se, a hlavami potřásají, říkajíce:
9Ти бо визволив мене з лона матері, і при грудях матері моєї дав менї спочивати.
9Spustiltě se na Hospodina, nechť ho vysvobodí; nechať jej vytrhne, poněvadž se mu v něm zalíbilo.
10Для тебе я призначений, як тілько вродився; від матернього лона почавши, ти єси Бог мій.
10Ješto ty jsi, kterýž jsi mne vyvedl z života, ustaviv mne v doufání při prsích matky mé.
11Не відступай далеко від мене! Бо нещастє близько, а нема заступника в мене.
11Na tebeť jsem uvržen od narození svého, od života matky mé Bůh můj ty jsi.
12Обгорнула мене дика гущавина; бугаї Базанські обступили мене.
12Nevzdalujž se ode mne, nebo ssoužení blízké jest, a nemám spomocníka.
13Роззявили ротища свої, як лев рикаючий, що здобич шматує.
13Obkličujíť mne býkové mnozí, silní volové z Bázan obstupují mne.
14І став я, як вода розлита, всї сустави мої розвязались; серце моє, як той віск, у внутрі моїм розтопилось.
14Otvírají na mne ústa svá, jako lev rozsapávající a řvoucí.
15Сила моя висохла, мов череповина, і язик мій присох до піднебіння; ти кинув мене між порохи смертні.
15Jako voda rozplynul jsem se, a rozstoupily se všecky kosti mé, a srdce mé jako vosk rozpustilo se u prostřed vnitřností mých.
16Бо собаки обсїли мене, голота злюків облягла мене; перекопали руки і ноги мої;
16Vyprahla jako střepina síla má, a jazyk můj přilnul k dásním mým, anobrž v prachu smrti položils mne.
17Всї ребра мої міг би я полїчити; вони дивляться на мене, і не надивляться;
17Nebo psi obskočili mne, rota zlostníků oblehla mne, zprobijeli ruce mé i nohy mé.
18Вони розпаювали між себе одїж мою, і на кожну одежину кидали жереб.
18Mohl bych sčísti všecky kosti své, oni pak hledí na mne, a dívají se mi.
19Але ти, Господи, зостанься не далеко! моя сило, прийди менї в поміч!
19Dělí mezi sebou roucha má, a o můj oděv mecí los.
20Сохрани від меча душу мою вбогу, від лаб собачих;
20Ale ty, Hospodine, nevzdalujž se, sílo má, přispěj k spomožení mému.
21Спаси мене із пельки львиної! Так, ти вислухав мене, почувши буйволові роги.
21Vychvať od meče duši mou, a z moci psů jedinkou mou.
22Звіщати му імя твоє братам моїм; хвалити му тебе серед громади.
22Zachovej mne od úst lva, a od rohů jednorožcových vyprosť mne.
23Ви, що боїтесь Господа, вихваляйте його; всї роди Якова, прославляйте його, і майте страх перед ним, всї поколїння Ізраїлеві!
23I budu vypravovati bratřím svým o jménu tvém, u prostřed shromáždění chváliti tě budu, řka:
24Він бо не мерзиться і не гордує бідним у злиднях, і не одвертає лиця свого від него; і молитву його він вислухає.
24Kteříž se bojíte Hospodina, chvalte jej, všecko símě Jákobovo ctěte jej, a boj se ho všecka rodino Izraelova.
25Від тебе хвала моя у великому зборі; обітницї мої сповню перед тими, що бояться його.
25Nebo nepohrdá, ani se odvrací od trápení ztrápeného, aniž skrývá tváři své od něho, nýbrž když k němu volá, vyslýchá jej.
26Покірні їстимуть і наситяться; хвалити муть Господа ті, що його шукають, серце ваше жити ме по віки.
26O tobě chvála má v shromáždění velikém, sliby své plniti budu před těmi, kteříž se bojí tebe.
27Схаменуться і навернуться до Господа всї кінцї землї; і перед тобою поклоняться всї поколїння народів.
27Jísti budou tiší a nasyceni budou, chváliti budou Hospodina ti, kteříž ho hledají, živo bude srdce vaše na věky.
28Бо Господнє є царство, і він царює над народами.
28Rozpomenou a obrátí se k Hospodinu všecky končiny země, a skláněti se budou před ním všecky čeledi národů.
29Живляться і падають ниць всї тучні землї; перед ним поклоняться всї, що в порох повертаються, і хто не вдержить душі своєї живою.
29Nebo Hospodinovo jest království, a onť panuje nad národy.
30Одно насїннє буде служити йому; буде залїчене Господеві, як рід.
30Jísti budou a skláněti se před ním všickni tuční země, jemu se klaněti budou všickni sstupující do prachu, a kteříž duše své nemohou při životu zachovati.
31Вони прийдуть і звістять людям, що народяться, правоту його, що так устроїв.
31Símě jejich sloužiti mu bude, a přičteno bude ku Pánu v každém věku.
no verse 32 in this text
32Přijdouť, a lidu, kterýž z nich vyjde, vypravovati budou spravedlnost jeho; nebo ji skutkem vykonal.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.