Псальма 104
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Kralice Bible (1613)
1Благослови Господа, душе моя! Господи, Боже мій, дивно ти великий, ти зодягнувся величчєм і красою;
1Dobrořeč duše má Hospodinu. Hospodine Bože můj, velmi jsi veliký, velebnost a krásu jsi oblékl.
2Ти сьвітлом, як шатою, покрився, розіпняв небеса, як плахту наметну;
2Přioděls se světlem jako rouchem, roztáhls nebesa jako kortýnu.
3Поставив двори свої над водами, обертаєш хмари на колесницю для себе, ти несешся на крилах вітру;
3Kterýž sklenul na vodách paláce své, kterýž užívá hustých oblaků místo vozů, a vznáší se na peří větrovém.
4Ангели твої в тебе послами, слуги твої — огонь пожираючий.
4Kterýž činí posly své duchy, služebníky své oheň plápolající.
5Він утвердив землю на підвалинах її; вона не захитається по віки;
5Založil zemi na sloupích jejich, tak že se nepohne na věky věků.
6Безоднями покрив її, як одежою, води стояли понад горами.
6Propastí jako rouchem byl jsi ji přioděl, i nad horami stály vody.
7Перед грозою твоєю погнались, перед голосом грому твого помчались далеко.
7K žehrání tvému rozběhly se, před hřmotem hromu tvého pospíšily,
8Гори піднялися, долини спустились до місця, котре призначив для них.
8(Vystoupily hory, snížilo se údolí), na místo, kteréž jsi jim založil.
9Визначив їм гряницю, і не перейдуть її; не вернуться назад, покрити землю.
9Meze jsi položil, aby jich nepřestupovaly, ani se navracovaly k přikrývání země.
10Із жерел посилаєш у долини потоки: шумлять вони проміж горами;
10Kterýž vypouštíš potoky přes údolé, aby tekli mezi horami,
11Напувають всю зьвірину з поля; дикі ослята гасять смагу свою;
11A nápoj dávali všechněm živočichům polním. Tuť uhašují oslové divocí žízeň svou.
12Над ними кублиться небесне птаство, між віттєм голос їх роздається.
12Při nich hnízdí se ptactvo nebeské, a z prostřed ratolestí hlas svůj vydává.
13Ти напуваєш гори з висоти твоєї; земля насичується плодом творива твого.
13Kterýž svlažuješ hory z výsostí svých, aby ovocem činů tvých sytila se země.
14Ти кажеш рости траві для скота і зеленинї на вжиток людям: щоб хлїба достачити із землї,
14Dáváš, aby rostla tráva dobytku, a bylina ku potřebě člověku, abys tak vyvodil chléb z země,
15І вино, щоб веселило серце чоловіка; щоб міг оливою лице намастити, і щоб хлїб покріпив серце чоловіка.
15A víno, jenž obveseluje srdce člověka. Èiní, aby se stkvěla tvář od oleje, ano i pokrmem zdržuje život lidský.
16Насичаються дерева Божі, кедри Ливанські, що посадив їх,
16Nasyceno bývá i dříví Hospodinovo, cedrové Libánští, kteréž štípil.
17На них гнїздиться птаство; на кипарисах бузько знайшов собі домівку.
17Na nichž se ptáci hnízdí, i čáp příbytek svůj má na jedlí.
18Високі гори для козлів диких, скелї — сховиско лисицям.
18Hory vysoké jsou kamsíků, skály útočiště králíků.
19Він сотворив місяць, щоб часи значити; сонце знає, коли заходити.
19Učinil měsíc k jistým časům, a slunce zná západ svůj.
20Ти розкинеш темряву, і ніч настала; тодї ворушиться вся зьвірина лїсна;
20Uvodíš tmu, a bývá noc, v níž vybíhají všickni živočichové lesní:
21Молоді леви ричать за здобичею, і щоб жадати поживи для себе від Бога.
21Lvíčata řvoucí po loupeži, aby hledali od Boha silného pokrmu svého.
22Зійде сонце, вони вертають назад і в своїх норах лягають.
22Když slunce vychází, zase shromažďují se, a v doupatech svých se ukládají.
23Чоловік виходить до свого дїла, і до своєї працї аж до вечора.
23Èlověk vychází ku práci své, a k dílu svému až do večera.
24Як багато, Господи, творива твого! Все премудростю сотворив єси, земля повна багацтва твого.
24Jak mnozí a velicí jsou skutkové tvoji, Hospodine! Všeckys je moudře učinil, plná jest země bohatství tvého.
25Те море, велике і на всї сторони широке: там ворушиться безлїч зьвірини, малої і великої.
25V moři pak velikém a přeširokém, tamť jsou hmyzové nesčíslní, a živočichové malí i velicí.
26Там судна дорогу верстають, за ними кит, котрого сотворив єси, щоб там побивався.
26Tuť bárky přecházejí i velryb, kteréhož jsi stvořil, aby v něm hrál.
27Всї вони тебе дожидають, щоб їжу їх у свій час дав їм.
27Všecko to na tě očekává, abys jim dával pokrm časem svým.
28Ти даєш їм, вони збирають; ти відчиняєш руку твою, вони добром насичаються.
28Když jim dáváš, sbírají; když otvíráš ruku svou, nasyceni bývají dobrými věcmi.
29Ти одвертаєш лице твоє, вони лякаються; возьмеш духи їх, вони, визївнувши, у порох повертаються.
29Když skrýváš tvář svou, rmoutí se; když odjímáš ducha jejich, hynou, a v prach svůj se navracejí.
30Пішлеш твого духа, будуть сотворені, та й обновиш лице землї.
30Vysíláš ducha svého, a zase stvořeni bývají, a obnovuješ tvář země.
31Слава Господня буде по віки, Господь буде радїти творивом своїм;
31Budiž sláva Hospodinova na věky, rozveselujž se Hospodin v skutcích svých.
32Він погляне на землю, і вона тремтить; доторкнеться гір, і вони димують.
32On když pohledí na zemi, anať se třese; když se dotkne hor, anť se kouří.
33Сьпівати му Господеві, поки життя мого, сьпівати му псальми Богові мому, як довго життя стане.
33Zpívati budu Hospodinu, dokudž jsem živ; žalmy Bohu svému zpívati budu, pokudž mne stává.
34Нехай буде люба йому думка моя, і звеселюся в Господї.
34Libé bude přemyšlování mé o něm, jáť rozveselím se v Hospodinu.
35Нехай счезнуть грішники із землї, і беззаконних нехай не буде. Благослови, душе моя, Господа! Аллилуя!
35Ó by hříšníci vyhynuli z země, a bezbožných aby již nebylo. Dobrořeč duše má Hospodinu. Halelujah.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.