Псальма 104
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Diodati Bibbia 1885
1Благослови Господа, душе моя! Господи, Боже мій, дивно ти великий, ти зодягнувся величчєм і красою;
1BENEDICI, anima mia, il Signore; O Signore Iddio mio, tu sei sommamente grande; Tu sei vestito di gloria e di magnificenza.
2Ти сьвітлом, як шатою, покрився, розіпняв небеса, як плахту наметну;
2Egli si ammanta di luce come di una vesta; Egli tende il cielo come una cortina.
3Поставив двори свої над водами, обертаєш хмари на колесницю для себе, ти несешся на крилах вітру;
3Egli fa i palchi delle sue sale nelle acque; Egli pone le nuvole per suo carro: Egli passeggia sopra le ale del vento.
4Ангели твої в тебе послами, слуги твої — огонь пожираючий.
4Egli fa i venti suoi Angeli, E il fuoco divampante suoi ministri.
5Він утвердив землю на підвалинах її; вона не захитається по віки;
5Egli ha fondata la terra sulle sue basi; Giammai in perpetuo non sarà smossa.
6Безоднями покрив її, як одежою, води стояли понад горами.
6Tu l'avevi già coperta dell'abisso, come d'una vesta; Le acque si erano fermate sopra i monti.
7Перед грозою твоєю погнались, перед голосом грому твого помчались далеко.
7Esse fuggirono per lo tuo sgridare; Si affrettarono per la voce del tuo tuono;
8Гори піднялися, долини спустились до місця, котре призначив для них.
8Erano salite sopra i monti; ma discesero nelle valli, Al luogo che tu hai loro costituito.
9Визначив їм гряницю, і не перейдуть її; не вернуться назад, покрити землю.
9Tu hai loro posto un termine, il qual non trapasseranno; E non torneranno a coprir la terra.
10Із жерел посилаєш у долини потоки: шумлять вони проміж горами;
10Egli è quel che manda le fonti per le valli, Onde esse corrono fra i monti;
11Напувають всю зьвірину з поля; дикі ослята гасять смагу свою;
11Abbeverano tutte le bestie della campagna; Gli asini salvatichi spengono la lor sete con esse .
12Над ними кублиться небесне птаство, між віттєм голос їх роздається.
12Presso a quelle si riparano gli uccelli del cielo; Fanno sentir di mezzo alle frondi le lor voci.
13Ти напуваєш гори з висоти твоєї; земля насичується плодом творива твого.
13Egli adacqua i monti dalle sue stanze sovrane; La terra è saziata del frutto delle sue opere.
14Ти кажеш рости траві для скота і зеленинї на вжиток людям: щоб хлїба достачити із землї,
14Egli fa germogliar l'erba per le bestie; E l'erbaggio per lo servigio dell'uomo, Facendo uscire della terra il pane.
15І вино, щоб веселило серце чоловіка; щоб міг оливою лице намастити, і щоб хлїб покріпив серце чоловіка.
15Egli rallegra il cuor dell'uomo col vino, Egli fa risplender la faccia coll'olio, E sostenta il cuor dell'uomo col pane.
16Насичаються дерева Божі, кедри Ливанські, що посадив їх,
16Gli alberi del Signore ne son saziati; I cedri del Libano ch'egli ha piantati;
17На них гнїздиться птаство; на кипарисах бузько знайшов собі домівку.
17Dove gli uccelli si annidano; Gli abeti, che son la stanza della cicogna.
18Високі гори для козлів диких, скелї — сховиско лисицям.
18Gli alti monti sono per li cavriuoli; Le rocce sono il ricetto de' conigli.
19Він сотворив місяць, щоб часи значити; сонце знає, коли заходити.
19Egli ha fatta la luna per le stagioni; Il sole conosce il suo occaso.
20Ти розкинеш темряву, і ніч настала; тодї ворушиться вся зьвірина лїсна;
20Tu mandi le tenebre, ed e' si fa notte, Nella quale tutte le fiere delle selve vanno attorno.
21Молоді леви ричать за здобичею, і щоб жадати поживи для себе від Бога.
21I leoncelli rugghiano dietro alla preda, E per chiedere a Dio il lor pasto.
22Зійде сонце, вони вертають назад і в своїх норах лягають.
22Ma, tosto ch 'è levato il sole, si raccolgono, E giacciono ne' lor ricetti.
23Чоловік виходить до свого дїла, і до своєї працї аж до вечора.
23Allora l'uomo esce alla sua opera, Ed al suo lavoro, infino alla sera.
24Як багато, Господи, творива твого! Все премудростю сотворив єси, земля повна багацтва твого.
24Quanto grandi sono, o Signore, le tue opere! Tu le hai tutte fatte con sapienza; La terra è piena de' tuoi beni.
25Те море, велике і на всї сторони широке: там ворушиться безлїч зьвірини, малої і великої.
25Ecco, il mar grande ed ampio: Quivi son rettili senza numero, Amimali piccoli e grandi.
26Там судна дорогу верстають, за ними кит, котрого сотворив єси, щоб там побивався.
26Quivi nuotano le navi, E il Leviatan che tu hai formato per ischerzare in esso.
27Всї вони тебе дожидають, щоб їжу їх у свій час дав їм.
27Tutti gli animali sperano in te, Che tu dii loro il lor cibo al suo tempo.
28Ти даєш їм, вони збирають; ти відчиняєш руку твою, вони добром насичаються.
28Se tu lo dài loro, lo ricolgono; Se tu apri la tua mano, son saziati di beni.
29Ти одвертаєш лице твоє, вони лякаються; возьмеш духи їх, вони, визївнувши, у порох повертаються.
29Se tu nascondi la tua faccia, sono smarriti; Se tu ritiri il fiato loro, trapassano, E ritornano nella lor polvere.
30Пішлеш твого духа, будуть сотворені, та й обновиш лице землї.
30Se tu rimandi il tuo spirito son creati; E tu rinnuovi la faccia della terra.
31Слава Господня буде по віки, Господь буде радїти творивом своїм;
31Sia la gloria del Signore in eterno; Rallegrisi il Signore nelle sue opere;
32Він погляне на землю, і вона тремтить; доторкнеться гір, і вони димують.
32Il quale se riguarda verso la terra, ella trema; Se tocca i monti, essi fumano.
33Сьпівати му Господеві, поки життя мого, сьпівати му псальми Богові мому, як довго життя стане.
33Io canterò al Signore, mentre viverò; Io salmeggerò all'Iddio mio, tanto che io durerò.
34Нехай буде люба йому думка моя, і звеселюся в Господї.
34Il mio ragionamento gli sarà piacevole, Io mi rallegrerò nel Signore.
35Нехай счезнуть грішники із землї, і беззаконних нехай не буде. Благослови, душе моя, Господа! Аллилуя!
35Vengano meno i peccatori d'in su la terra, E gli empi non sieno più. Anima mia, benedici il Signore. Alleluia.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.