Псальма 18
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Diodati Bibbia 1885
1Проводиреві хора: Від раба Господнього Давида, котрий сьпівав слово піснї сієї до Господа, як Господь ізбавив його з рук ворогів його і з рук Саула. І сказав він: Люблю тебе, Господи, сило моя!
1O SIGNORE, mia forza, io ti amerò affettuosamente. Il Signore è la mia rocca, e la mia fortezza, e il mio liberatore, Il mio Dio, la mia rupe; io spererò in lui; Il mio scudo, e il corno della mia salute, il mio alto ricetto.
2Господь скеля моя, і ізбавленнє моє; мій Бог, моє прибіжище, на него вповати му. Він щит мій і ріг мого спасення, башта моя високая.
2Io invocai il Signore, a cui si deve ogni lode; E fui salvato da' miei nemici.
3Покличу Господа, котрому належиться слава, і від ворогів моїх спасуся.
3Doglie di morte mi avevano circondato, E torrenti di scellerati mi avevano spaventato.
4Обгорнули мене муки смертні, злякали мене потоки погибелї.
4Legami di sepolcro mi avevano intorniato, Lacci di morte mi avevano incontrato.
5Пута пекольні обняли мене, сїти смертні обхопили мене.
5Nella mia distretta io invocai il Signore, E gridai all'Iddio mio; Ed egli udì la mia voce dal suo Tempio, E il mio grido pervenne davanti a lui a' suoi orecchi.
6В тїснотї моїй заквилив я до Господа, і благав Бога мого; він почув з храму свого голос мій, і благаннє моє дійшло до слуху його.
6Allora la terra fu scossa, e tremò; E i fondamenti de' monti furono smossi E scrollati; perciocchè egli era acceso nell'ira.
7Захиталась тодї і задрожала земля, тремтїли підвалини гір і хитались, бо запалав він гнївом.
7Un fumo gli saliva per le nari, Ed un fuoco consumante per la bocca; Da lui procedevano brace accese.
8Бухнув дим із нїздер його, і вогонь пожираючий посипався із уст його, углє паляще бурхало з него.
8Ed egli abbassò i cieli, e discese; E vi era una caligine sotto a' suoi piedi.
9Нахилив небеса, і спустився на землю, і стала чорна хмара під ногами його.
9E cavalcava sopra Cherubini, e volava; Ed era portato a volo sopra l'ale del vento.
10І возсївши на херувима, прилетїв, і вознїсся на крилах вітряних.
10Egli aveva poste delle tenebre per suo nascondimento; Egli avea d'intorno a sè il suo padiglione, Oscurità d'acque, nubi dell'aria.
11Темряву зробив своїм покровом, наметом кругом себе — темряву вод, густі воздушні хмари.
11Le sue nubi si dileguarono per lo splendore che scoppiava davanti a lui, Con gragnuola e brace accese.
12При сяєві блискавок його пересунулась перед ним густа його хмара, і посипались гряд і углє огнисте.
12E il Signore tuonò nel cielo, E l'Altissimo diede fuori la sua voce, Con gragnuola e brace accese.
13І загремів Господь на небесах, і Всевишнїй підняв свій голос — гряд і углє паляще.
13Ed avventò le sue saette, e disperse coloro; Egli lanciò folgori, e li mise in rotta.
14Пустив стріли свої, і розігнав їх, і метнув блискавками, і заколотив їх.
14E per lo tuo sgridare, o Signore, E per lo soffiar del vento delle tue nari, I canali delle acque apparvero, E i fondamenti del mondo furono scoperti.
15І зявились зливні потоки, і підвалини сьвіта розкрились від грізного голосу твого, Господи, від лютування гнїва твого.
15Egli da alto distese la mano e mi prese, E mi trasse, fuori di grandi acque.
16Він простер руку з високостї, і, вхопивши, витяг мене з поводї великої.
16Egli mi riscosse dal mio potente nemico, E da quelli che mi odiavano; perciocchè erano più forti di me .
17Він вирятував мене від сильного ворога мого і від ненависників моїх, були бо вони дужші від мене.
17Essi erano venuti incontro a me nel giorno della mia calamità; Ma il Signore fu il mio sostegno;
18Вони запопали мене в день нещастя мого, та Господь був підпорою моєю.
18E mi trasse fuori al largo; Egli mi liberò, perciocchè egli mi gradisce.
19Випровадив мене на простір, і визволив, бо вподобав мене.
19Il Signore mi ha fatta retribuzione secondo la mia giustizia; Egli mi ha renduto secondo la purità delle mie mani;
20Віддав менї Господь по правдї моїй, по чистотї рук моїх нагородив мене.
20Perciocchè io ho osservate le vie del Signore, E non mi sono empiamente rivolto dall'Iddio mio;
21Бо державсь я на дорозї Господнїй, і не відступив, як безбожний, від Бога мого.
21Perciocchè io ho tenute davanti a me tutte le sue leggi, E non ho rimossi d'innanzi a me i suoi statuti.
22Бо всї заповідї його були передо мною, і від приказів його я не відхилився.
22E sono stato intiero inverso lui, E mi son guardato dalla mia iniquità.
23Я був правий перед ним, і стеріг ся робити кому кривду.
23E il Signore mi ha renduto secondo la mia giustizia, Secondo la purità delle mie mani nel suo cospetto.
24І Господь віддав менї по правдї моїй, по чистотї рук моїх перед очима його.
24Tu ti mostri pietoso inverso l' uomo pio, Intiero inverso l'uomo intiero.
25Для милосердного ти являєшся милосердним; для чоловіка звершеного — звершеним.
25Tu ti mostri puro col puro, E procedi ritrosamente col perverso;
26Для чистого являєшся чистим, а від лукавого — ти одвертаєшся.
26Perciocchè tu sei quel che salvi la gente afflitta, Ed abbassi gli occhi altieri;
27Ти бо спасаєш народ бідолашний, і принизуєш очі гордих.
27Perciocchè tu sei quel che fai risplendere la mia lampana; Il Signore Iddio mio allumina le mie tenebre;
28Бо ти запалюєш сьвітильника мого; Господь, Бог мій, просьвітить темряву мою.
28Perciocchè per la tua virtù io rompo tutta una schiera; E per la virtù dell'Iddio mio salgo sopra il muro.
29Бо з тобою піду на роту, з Богом моїм проберуся через мури.
29La via di Dio è intiera; La parola del Signore è purgata col fuoco; Egli è lo scudo di tutti coloro che sperano in lui.
30Дороги Божі праві; слова Господнї чисті; він щит для всїх уповаючих на него.
30Perciocchè chi è Dio, fuor che il Signore? E chi è Rocca, fuor che l'Iddio nostro?
31Бо хто Бог, кромі Господа, і хто скеля, як тілько Бог наш.
31Iddio è quel che mi cinge di prodezza, E che ha appianata la mia via.
32Бог, що підперезує мене силою, і рівняє для мене дорогу.
32Egli rende i miei piedi simili a quelli delle cerve, E mi fa star ritto in su i miei alti luoghi.
33Робить мої ноги, як в ланї, і ставить мене на висотах моїх.
33Egli ammaestra le mie mani alla battaglia; E colle mie braccia un arco di rame è rotto.
34Навчає руки мої до бою, і напинати зелїзного лука.
34Tu mi hai ancora dato lo scudo della tua salvezza; E la tua destra mi ha sostenuto, E la tua benignità mi ha accresciuto.
35Ти дав менї щит спасення твого, і правиця твоя піддержувала мене, і милість твоя зробила мене великим.
35Tu hai allargati i miei passi sotto di me; E le mie calcagna non son vacillate.
36Ти дав простір стопам моїм, і ноги мої не спотикнулись.
36Io ho perseguitati i miei nemici, e li ho aggiunti; E non me ne son tornato indietro , finchè non li abbia distrutti.
37Погнався я за ворогами, і здогонив їх, і не вернувся, доки не знищив їх.
37Io li ho rotti, e non son potuti risorgere; Mi son caduti sotto i piedi.
38Розбив їх, і не змогли встати; полягли під ногами моїми.
38E tu mi hai cinto di prodezza per la guerra; Ed hai abbattuti sotto di me quelli che si levavano contro a me.
39І ти підперезав мене силою до бою, кинув під ноги мої тих, що проти мене встали.
39Ed hai fatto voltar le spalle a' miei nemici davanti a me; Ed io ho distrutti quelli che mi odiavano.
40І ти віддав менї хребти ворогів моїх, і тих, що ненавидять мене, я знищу.
40Essi gridarono, ma non vi fu chi li salvasse; Gridarono al Signore, ma egli non rispose loro.
41Підняли вони зойк, — та не було кому рятувати їх, — до Господа, а він не вислухав їх.
41Ed io li ho tritati, come polvere esposta al vento; Io li ho spazzati via, come il fango delle strade.
42І я розбиваю їх як порох перед вітром; як сьміттє з улицї, викинув їх.
42Tu mi hai scampato dalle brighe del popolo; Tu mi hai costituito capo di nazioni; Il popolo che io non conosceva mi è stato sottoposto.
43Ти спас мене від бунту людей, ти поставив мене головою над народами, менї служить народ, котрого не знав я перше.
43Al solo udir degli orecchi si son ridotti sotto la mia ubbidienza; Gli stranieri si sono infinti inverso me.
44Почувши тілько, вже стали послушними менї; сини чужоземні піддались менї, піддобруючись.
44Gli stranieri son divenuti fiacchi, Ed hanno tremato di paura, fin dentro a' lor ripari.
45Сини чужоземні злякались, і тремтїли в замках своїх.
45Viva il Signore, e benedetta sia la mia Rocca; E sia esaltato l'Iddio della mia salute;
46Господь жиє, і благословенна будь моя скеля, і нехай буде прославлений Бог мого спасення!
46Iddio che mi dà il modo di far le mie vendette, E che mi sottomette i popoli.
47Бог, що дав менї помститись, і покорив менї народи,
47Che mi scampa da' miei nemici, Ed anche mi solleva d'infra quelli che mi assaltano, E mi riscuote dall'uomo violento.
48Що спас мене від ворогів моїх; ба й піднїс мене над ними, що встали проти мене; від чоловіка розбишаки збавив мене.
48Perciò, o Signore, io ti celebrerò fra le genti, E salmeggerò al tuo Nome;
49За се, Господи, воздам хвалу тобі між народами, і сьпівати му псальми імени твоєму.
49Il quale rende magnifiche le vittorie del suo re, Ed usa benignità inverso Davide suo unto, E inverso la sua progenie in perpetuo.
50Ти бо дав велику підмогу і спасеннє цареві, і надїлив милостю помазаньця свого Давида і рід його по віки.
no verse 50 in this text
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.