Псальма 88
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Diodati Bibbia 1885
1Пісня, псальма, для синів Корея; проводиреві хора, під Махалят Леанот; на науку; від Емана Езрагітського. Господи, Боже мій спасителю! В день і в ночі благаю тебе.
1O SIGNORE Iddio della mia salute, Io grido di giorno e di notte, nel tuo cospetto.
2Нехай дійде до тебе молитва моя! Приклони ухо твоє до мого благання!
2Venga la mia orazione in tua presenza; Inchina il tuo orecchio al mio grido.
3Бо душа моя сита від муки, і життє моє близько коло пропастї підземної.
3Perciocchè l'anima mia è sazia di mali; E la mia vita è giunta infino al sepolcro.
4Залїчено мене до тих, що йти мають в домовину; я став як чоловік, що сили не має;
4Io son reputato del numero di quelli che scendono nella fossa; Io son simile ad un uomo che non ha più forza alcuna.
5Моє місце між мерцями, я наче ті вбиті, що лежать в домовинї, про котрих ти не згадуєш більше, і котрі далеко від руки твоєї.
5Io sono spacciato fra i morti, Come gli uccisi che giacciono nella sepoltura, De' quali tu non ti ricordi più; E che son ricisi dalla tua mano.
6Ти кинув мене в глибоку яму, в тьму, в безодню.
6Tu mi hai posto in una fossa bassissima, In tenebre, in luoghi profondi.
7Гнїв твій лежить тягарем на менї, всїма филями твоїми ти звалив мене.
7L'ira tua si è posata sopra me, E tu mi hai abbattuto con tutti i tuoi flutti. (Sela.)
8Ти віддалив знакомих моїх від мене, зробив мене огидою для них; я в неволї і не можу вийти з неї.
8Tu hai allontanati da me i miei conoscenti, Tu mi hai renduto loro grandemente abbominevole; Io son serrato, e non posso uscire.
9Очі мої знемоглись від горя; до тебе, Господи, кликав я що дня, до тебе простирав руки мої.
9L'occhio mio è doglioso d'afflizione; O Signore, io grido a te tuttodì, Io spiego a te le palme delle mie mani.
10Хиба на мерцях сотвориш чудо? Хиба померші встануть і прославлять тебе?
10Opererai tu alcuna maraviglia inverso i morti? I trapassati risorgeranno essi, per celebrarti? (Sela.)
11Хиба звіщати муть милість твою в могилї, в місцї зотлїння вірність твою?
11La tua benignità si narrerà ella nel sepolcro? E la tua verità nel luogo del la perdizione?
12Хиба пізнають в темряві чудеса твої і справедливість твою в землї забуття?
12Le tue maraviglie si conosceranno esse nelle tenebre? E la tua giustizia nella terra dell'obblio?
13Я ж, Господи, благаю тебе, і вранцї зустрічає тебе молитва моя.
13Ora quant'è a me, o Signore, io grido a te; E la mia orazione ti si fa incontro la mattina.
14Чого, Господи, покидаєш душу мою, одвертаєш лице твоє від мене?
14Perchè scacci, o Signore, l'anima mia? Perchè nascondi il tuo volto da me?
15Почавши з малку, горюю я й занепадаю; переносючи страшні допусти твої, вже здеревенїв я.
15Io son povero, e vengo meno fin dalla mia giovanezza; Io porto i tuoi spaventi, e ne sto in forse.
16Поломя гнїву твого пронеслось надо мною, страшні допусти твої знищили мене.
16Le tue ire mi son passate addosso; I tuoi terrori mi hanno deserto;
17Обгортали мене, як води, цїлий день, всї вони обступили мене.
17Mi han circondato come acque tuttodì; Tutti quanti mi hanno intorniato.
18Віддалив єси від мене друга й товариша; моїх знакомих. — Темрява.
18Tu hai allontanati da me amici e compagni; I miei conoscenti son nascosti nelle tenebre.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.