Псальма 88
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Lutherbibel 1912
1Пісня, псальма, для синів Корея; проводиреві хора, під Махалят Леанот; на науку; від Емана Езрагітського. Господи, Боже мій спасителю! В день і в ночі благаю тебе.
1Ein Psalmlied der Kinder Korah, vorzusingen, von der Schwachheit der Elenden. Eine Unterweisung Hemans, des Esrahiten. HERR, Gott, mein Heiland, ich schreie Tag und Nacht vor dir.
2Нехай дійде до тебе молитва моя! Приклони ухо твоє до мого благання!
2Laß mein Gebet vor dich kommen; neige deine Ohren zu meinem Geschrei.
3Бо душа моя сита від муки, і життє моє близько коло пропастї підземної.
3Denn meine Seele ist voll Jammers, und mein Leben ist nahe dem Tode.
4Залїчено мене до тих, що йти мають в домовину; я став як чоловік, що сили не має;
4Ich bin geachtet gleich denen, die in die Grube fahren; ich bin ein Mann, der keine Hilfe hat.
5Моє місце між мерцями, я наче ті вбиті, що лежать в домовинї, про котрих ти не згадуєш більше, і котрі далеко від руки твоєї.
5Ich liege unter den Toten verlassen wie die Erschlagenen, die im Grabe liegen, deren du nicht mehr gedenkst und die von deiner Hand abgesondert sind.
6Ти кинув мене в глибоку яму, в тьму, в безодню.
6Du hast mich in die Grube hinuntergelegt, in die Finsternis und in die Tiefe.
7Гнїв твій лежить тягарем на менї, всїма филями твоїми ти звалив мене.
7Dein Grimm drückt mich; du drängst mich mit allen deinen Fluten. (Sela.)
8Ти віддалив знакомих моїх від мене, зробив мене огидою для них; я в неволї і не можу вийти з неї.
8Meine Freunde hast du ferne von mir getan; du hast mich ihnen zum Greuel gemacht. Ich liege gefangen und kann nicht herauskommen.
9Очі мої знемоглись від горя; до тебе, Господи, кликав я що дня, до тебе простирав руки мої.
9Meine Gestalt ist jämmerlich vor Elend. HERR, ich rufe dich an täglich; ich breite meine Hände aus zu dir.
10Хиба на мерцях сотвориш чудо? Хиба померші встануть і прославлять тебе?
10Wirst du denn unter den Toten Wunder tun, oder werden die Verstorbenen aufstehen und dir danken? (Sela.)
11Хиба звіщати муть милість твою в могилї, в місцї зотлїння вірність твою?
11Wird man in Gräbern erzählen deine Güte, und deine Treue im Verderben?
12Хиба пізнають в темряві чудеса твої і справедливість твою в землї забуття?
12Mögen denn deine Wunder in der Finsternis erkannt werden oder deine Gerechtigkeit in dem Lande, da man nichts gedenkt?
13Я ж, Господи, благаю тебе, і вранцї зустрічає тебе молитва моя.
13Aber ich schreie zu dir, HERR, und mein Gebet kommt frühe vor dich.
14Чого, Господи, покидаєш душу мою, одвертаєш лице твоє від мене?
14Warum verstößest du, HERR, meine Seele und verbirgst dein Antlitz vor mir?
15Почавши з малку, горюю я й занепадаю; переносючи страшні допусти твої, вже здеревенїв я.
15Ich bin elend und ohnmächtig, daß ich so verstoßen bin; ich leide deine Schrecken, daß ich fast verzage.
16Поломя гнїву твого пронеслось надо мною, страшні допусти твої знищили мене.
16Dein Grimm geht über mich; dein Schrecken drückt mich.
17Обгортали мене, як води, цїлий день, всї вони обступили мене.
17Sie umgeben mich täglich wie Wasser und umringen mich miteinander.
18Віддалив єси від мене друга й товариша; моїх знакомих. — Темрява.
18Du machst, daß meine Freunde und Nächsten und meine Verwandten sich ferne von mir halten um solches Elends willen.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.