Псальма 111

Kulish and Puluj Bible (1905)

Lutherbibel 1912

1Аллилуя! Прославлю тебе, Господи, всїм серцем, в радї праведних і в зборі.

1Halleluja! Ich danke dem HERRN von ganzem Herzen im Rat der Frommen und in der Gemeinde.

2Дїла Господнї великі, явні всїм, хто любується ними.

2Groß sind die Werke des HERRN; wer ihrer achtet, der hat eitel Lust daran.

3Дїла його краса і величиє; і справедливість його по віки.

3Was er ordnet, das ist löblich und herrlich; und seine Gerechtigkeit bleibt ewiglich.

4Чудесні дїла його незабуті; благий і милосердний Господь.

4Er hat ein Gedächtnis gestiftet seiner Wunder, der gnädige und barmherzige HERR.

5Він дає поживу тим, що бояться його; памятає вічно свій заповіт.

5Er gibt Speise denen, die ihn fürchten; er gedenkt ewiglich an seinen Bund.

6Явив силу дїл своїх народові свойму, щоб дати їм наслїддє народів.

6Er läßt verkündigen seine gewaltigen Taten seinem Volk, daß er ihnen gebe das Erbe der Heiden.

7Дїла руки його правда і правосуддє; всї заповідї його вірні;

7Die Werke seiner Hände sind Wahrheit und Recht; alle seine Gebote sind rechtschaffen.

8Установлені на віки вічні; в правдї і правотї виповнені.

8Sie werden erhalten immer und ewiglich und geschehen treulich und redlich.

9Післав збавленнє народові свому, поставивши на віки заповіт свій; сьвяте і страшне імя його.

9Er sendet eine Erlösung seinem Volk; er verheizt, daß sein Bund ewiglich bleiben soll. Heilig und hehr ist sein Name.

10Страх перед Господом — початок мудростї; добрий розум у всїх, що заповідї сповняють. Хвала його по віки вічні.

10Die Furcht des HERRN ist der Weisheit Anfang. Das ist eine feine Klugheit, wer darnach tut, des Lob bleibt ewiglich.

Tip: use the ← and → keys to turn chapters.