Псальма 103
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Lutherbibel 1912
1Псальма Давидова. Благослови, душе моя, Господа, і все внутро моє — сьвяте імя його!
1Ein Psalm Davids. Lobe den HERRN, meine Seele, und was in mir ist, seinen heiligen Namen!
2Прославляй, душе моя, Господа, і не забудь усї добродїйства його!
2Lobe den HERRN, meine Seele, und vergiß nicht, was er dir Gutes getan hat:
3Він прощає всї несправедливостї твої, сцїляє всї недуги твої;
3der dir alle deine Sünden vergibt und heilet alle deine Gebrechen,
4Він вибавляє тебе із могили, вінчає тебе ласкою і милосердєм;
4der dein Leben vom Verderben erlöst, der dich krönt mit Gnade und Barmherzigkeit,
5Твою старість добром ситить, молодість твою, як у орла, відновляє.
5der deinen Mund fröhlich macht, und du wieder jung wirst wie ein Adler.
6Господь творить справедливість і суд усїм поневоленим.
6Der HERR schafft Gerechtigkeit und Gericht allen, die Unrecht leiden.
7Він показав дороги свої Мойсейові, а дїла синам Ізраїлевим.
7Er hat seine Wege Mose wissen lassen, die Kinder Israel sein Tun.
8Господь милосердний і благий, до гнїву повільний, а добротою великий.
8Barmherzig und gnädig ist der HERR, geduldig und von großer Güte.
9Не буде вічно карати і по віки памятати.
9Er wird nicht immer hadern noch ewiglich Zorn halten.
10Не по гріхам нашим дав нам, анї по несправедливостї нашій відплатив нам.
10Er handelt nicht mit uns nach unsern Sünden und vergilt uns nicht nach unsrer Missetat.
11Бо як високо небо над землею, така велика милість його над тими, що бояться його.
11Denn so hoch der Himmel über der Erde ist, läßt er seine Gnade walten über die, so ihn fürchten.
12Як далеко схід від заходу, так віддалив від нас переступи наші.
12So ferne der Morgen ist vom Abend, läßt er unsre Übertretungen von uns sein.
13Як батько милосердується над дїтьми, так милосердується Господь над тими, що бояться його.
13Wie sich ein Vater über Kinder erbarmt, so erbarmt sich der HERR über die, so ihn fürchten.
14Він бо знає постать нашу, памятає, що ми з пороху взялися.
14Denn er kennt, was für ein Gemächte wir sind; er gedenkt daran, daß wir Staub sind.
15Чоловік, — як трава днї його, як квітка в полі, так він цвите, відцвитає;
15Ein Mensch ist in seinem Leben wie Gras, er blüht wie eine Blume auf dem Feld;
16Понесеться вітер над нею, і вже не стало її, і не знайти більш місця її.
16wenn der Wind darüber geht, so ist sie nimmer da, und ihre Stätte kennt sie nicht mehr.
17Милість Господа од віку до віку над тими, що бояться його, і справедливість його над дїтьми дїтей їх,
17Die Gnade aber des HERRN währet von Ewigkeit zu Ewigkeit über die, so ihn fürchten, und seine Gerechtigkeit auf Kindeskind
18Над тими, що заповіт його хоронять, і про заповідї його памятають, щоб сповняти їх.
18bei denen, die seinen Bund halten und gedenken an seine Gebote, daß sie darnach tun.
19Господь утвердив престіл свій на небесах, і над усїм володїє царство його.
19Der HERR hat seinen Stuhl im Himmel bereitet, und sein Reich herrscht über alles.
20Благословіть Господа, ви ангели його, силою потужні, сповнителї слова його, покірні голосові слова його!
20Lobet den HERRN, ihr seine Engel, ihr starken Helden, die ihr seine Befehle ausrichtet, daß man höre auf die Stimme seines Wortes!
21Благословіть Господа, всї сили його небесні, ви слуги його, сповнителї його благоволення!
21Lobet den HERRN, alle seine Heerscharen, seine Diener, die ihr seinen Willen tut!
22Благословіть Господа, всї творива його, по всїх місцях володїння його! Благослови Господа, душе моя!
22Lobet den HERRN, alle seine Werke, an allen Orten seiner Herrschaft! Lobe den HERRN, meine Seele!
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.