Псальма 71
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Lutherbibel 1912
1На тебе, Господи, вповаю, нехай не повстидаюсь по віки.
1HERR, ich traue auf dich; laß mich nimmermehr zu Schanden werden.
2По справедливостї твоїй вислобони мене і спаси мене! Прихили до мене ухо твоє і спаси мене!
2Errette mich durch deine Gerechtigkeit und hilf mir aus; neige deine Ohren zu mir und hilf mir!
3Будь менї скеля на домівку, де б менї мож було завсїди ходити! Ти звелїв спасти мене, ти бо єси моя скеля і моя твердиня.
3Sei mir ein starker Hort, dahin ich immer fliehen möge, der du zugesagt hast mir zu helfen; denn du bist mein Fels und meine Burg.
4Боже мій, спаси мене з рук беззаконника, з рук неправедника і гнобителя!
4Mein Gott, hilf mir aus der Hand der Gottlosen, aus der Hand des Ungerechten und Tyrannen.
5Ти бо єси моя надїя, Господи Боже! Моє впованнє від молодого віку мого.
5Denn du bist meine Zuversicht, Herr HERR, meine Hoffnung von meiner Jugend an.
6Почавши від лона матернього, я на тебе покладався; від внутра матернього ти стережеш мене; тебе в піснях моїх все прославляю.
6Auf dich habe ich mich verlassen von Mutterleibe an; du hast mich aus meiner Mutter Leib gezogen. Mein Ruhm ist immer von dir.
7Многим людям чудовищем я здавався; але ти сильна моя защита.
7Ich bin vor vielen wie ein Wunder; aber du bist meine starke Zuversicht.
8Уста мої повні хвали твоєї, слави твоєї цїлий день.
8Laß meinen Mund deines Ruhmes und deines Preises voll sein täglich.
9Не відкинь мене у старостї; коли знеможу силою, не опусти мене!
9Verwirf mich nicht in meinem Alter; verlaß mich nicht, wenn ich schwach werde.
10Мої бо вороги змовляються на мене, і ті, що чигають на мене, нараджуються.
10Denn meine Feinde reden wider mich, und die auf meine Seele lauern, beraten sich miteinander
11І вони кажуть: Бог опустив його; гонїть за ним, і зловіть його, нема бо йому спасителя.
11und sprechen: “Gott hat ihn verlassen; jaget nach und ergreifet ihn, denn da ist kein Erretter.”
12Боже, будь не далеко від мене, поспіши менї на поміч!
12Gott, sei nicht ferne von mir; mein Gott, eile, mir zu helfen!
13Нехай осоромляться, нехай щезнуть ті, що проти душі моєї встали! Нехай покриє сором і безчестє тих, що нещастя для мене бажають!
13Schämen müssen sich und umkommen, die meiner Seele zuwider sind; mit Schande und Hohn müssen sie überschüttet werden, die mein Unglück suchen.
14Я ж буду все на тебе вповати, і хвалу твою ширити.
14Ich aber will immer harren und will immer deines Ruhmes mehr machen.
15Уста мої будуть звіщати справедливість твою, цїлий день твоє спасеннє; я бо не знаю їм лїку.
15Mein Mund soll verkündigen deine Gerechtigkeit, täglich deine Wohltaten, die ich nicht alle zählen kann.
16Буду ступати силою Господа Бога, буду згадувати твою справедливість, твою тілько.
16Ich gehe einher in der Kraft des Herrn HERRN; ich preise deine Gerechtigkeit allein.
17Боже! Ти вчив мене з малку; і досї я проповідував чудеса твої.
17Gott, du hast mich von Jugend auf gelehrt, und bis hierher verkündige ich deine Wunder.
18І до старостї, до пізної старостї, не опусти мене, Боже, поки не возвіщу рамя твоє будущому роду; всїм, що прийдуть, потугу твою!
18Auch verlaß mich nicht, Gott, im Alter, wenn ich grau werde, bis ich deinen Arm verkündige Kindeskindern und deine Kraft allen, die noch kommen sollen.
19І твоя справедливість, Боже, надто велика, ти Боже, що вчинив єси дїла великі, хто рівня тобі?
19Gott, deine Gerechtigkeit ist hoch, der du große Dinge tust. Gott, wer ist dir gleich?
20Ти, що дав нам зазнати богацько біди і лиха, ти знов даєш нам життє, і добуваєш нас із пропастей землї.
20Denn du lässest mich erfahren viele und große Angst und machst mich wieder lebendig und holst mich wieder aus der Tiefe der Erde herauf.
21Побільши потугу мою, обернись і потїши мене.
21Du machst mich sehr groß und tröstest mich wieder.
22І я буду на псалтирі прославляти тебе, правду твою, мій Боже! Буду псальмувати при гуслях тобі, Сьвятий Ізраїля!
22So danke ich auch dir mit Psalterspiel für deine Treue, mein Gott; ich lobsinge dir auf der Harfe, du Heiliger in Israel.
23Радуються уста мої, сьпіваючи псальми тобі, і душа моя, котру ти збавив єси;
23Meine Lippen und meine Seele, die du erlöst hast, sind fröhlich und lobsingen dir.
24І язик мій звіщати ме всякий день справедливість твою; ти бо допустив сором і встид на тих, що лиха менї бажали.
24Auch dichtet meine Zunge täglich von deiner Gerechtigkeit; denn schämen müssen sich und zu Schanden werden, die mein Unglück suchen.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.