Псальма 71
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Petrus Canisius Bible, 1939 (De Heilige Schrift)
1На тебе, Господи, вповаю, нехай не повстидаюсь по віки.
1Tot U neem ik mijn toevlucht, o Jahweh; Laat mij toch nooit beschaamd komen staan.
2По справедливостї твоїй вислобони мене і спаси мене! Прихили до мене ухо твоє і спаси мене!
2Bevrijd en verlos mij door uw genade, Hoor mij aan, en kom mij te hulp.
3Будь менї скеля на домівку, де б менї мож було завсїди ходити! Ти звелїв спасти мене, ти бо єси моя скеля і моя твердиня.
3Wees mij een veilige, altijd toegankelijke rots; Gewaardig U, mij te helpen, want Gij zijt mijn toevlucht en schuts!
4Боже мій, спаси мене з рук беззаконника, з рук неправедника і гнобителя!
4Mijn God, red mij uit de hand van den boze, Uit de vuist van tyran en verdrukker.
5Ти бо єси моя надїя, Господи Боже! Моє впованнє від молодого віку мого.
5Want Gij, o Heer, zijt mijn hoop, Van kindsbeen af mijn vertrouwen, o Jahweh;
6Почавши від лона матернього, я на тебе покладався; від внутра матернього ти стережеш мене; тебе в піснях моїх все прославляю.
6Ik steunde op U van de moederschoot af, Reeds vóór mijn geboorte waart Gij mijn beschermer. In U heb ik altijd gejubeld,
7Многим людям чудовищем я здавався; але ти сильна моя защита.
7Zodat ik velen een voorbeeld kon zijn. Gij zijt mijn machtige toevlucht geweest,
8Уста мої повні хвали твоєї, слави твоєї цїлий день.
8Mijn mond bleef vervuld van uw lof; Zo heb ik uw glorie bezongen, Uw heerlijkheid iedere dag!
9Не відкинь мене у старостї; коли знеможу силою, не опусти мене!
9Verstoot mij niet, nu ik oud ben; Verlaat mij niet, nu de kracht mij ontzinkt.
10Мої бо вороги змовляються на мене, і ті, що чигають на мене, нараджуються.
10Want mijn vijanden houden al beraad over mij, En die mijn leven belagen, smeden samen hun plannen.
11І вони кажуть: Бог опустив його; гонїть за ним, і зловіть його, нема бо йому спасителя.
11Ze zeggen: “God heeft hem verlaten; vervolgt en grijpt hem; Want er is niemand, die hem kan redden!”
12Боже, будь не далеко від мене, поспіши менї на поміч!
12O God, blijf niet ver van mij af; Mijn God, kom mij spoedig te hulp!
13Нехай осоромляться, нехай щезнуть ті, що проти душі моєї встали! Нехай покриє сором і безчестє тих, що нещастя для мене бажають!
13Laat schaamte en schande hen treffen, Die mijn leven belagen; Hoon en smaad hen bedekken, Die mijn ongeluk zoeken.
14Я ж буду все на тебе вповати, і хвалу твою ширити.
14Maar ìk wil standvastig vertrouwen, En al uw glorie blijven verkonden:
15Уста мої будуть звіщати справедливість твою, цїлий день твоє спасеннє; я бо не знаю їм лїку.
15Mijn mond zal uw gerechtigheid melden, En altijd uw heil, want ik ken er geen maat van;
16Буду ступати силою Господа Бога, буду згадувати твою справедливість, твою тілько.
16Ik zal de machtige daden des Heren verhalen, Jahweh, uw gerechtigheid roemen, de uwe alleen!
17Боже! Ти вчив мене з малку; і досї я проповідував чудеса твої.
17Gij hebt mij van jongsaf geleid, o mijn God, En tot nu toe heb ik uw wonderen verkondigd;
18І до старостї, до пізної старостї, не опусти мене, Боже, поки не возвіщу рамя твоє будущому роду; всїм, що прийдуть, потугу твою!
18Wil mij ook thans, nu ik oud ben en grijs, Toch nimmer verlaten, o God; Dan zal ik dit geslacht uw arm doen kennen, Heel het komend geslacht uw kracht.
19І твоя справедливість, Боже, надто велика, ти Боже, що вчинив єси дїла великі, хто рівня тобі?
19Uw rechtvaardigheid reikt tot de hemel, o God; Want Gij hebt grote dingen gedaan: wie is U gelijk, o mijn God!
20Ти, що дав нам зазнати богацько біди і лиха, ти знов даєш нам життє, і добуваєш нас із пропастей землї.
20Wel liet Gij mij veel smarten en rampen verduren, Maar Gij zult mij nu doen herleven,
21Побільши потугу мою, обернись і потїши мене.
21Mij optrekken uit de diepten der aarde, Nog meer mij verhogen, en troosten.
22І я буду на псалтирі прославляти тебе, правду твою, мій Боже! Буду псальмувати при гуслях тобі, Сьвятий Ізраїля!
22Dan zal ik op harpen U danken voor uw trouw, o mijn God; U, Israëls Heilige, op de citer bezingen.
23Радуються уста мої, сьпіваючи псальми тобі, і душа моя, котру ти збавив єси;
23Mijn lippen zullen bij mijn lofzangen jubelen, Met mijn ziel, die Gij hebt verlost;
24І язик мій звіщати ме всякий день справедливість твою; ти бо допустив сором і встид на тих, що лиха менї бажали.
24Ook mijn tong zal iedere dag uw rechtvaardigheid melden, Als schaamte en schande hen treffen, die mijn ongeluk zochten!
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.