Псальма 107
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Petrus Canisius Bible, 1939 (De Heilige Schrift)
1Хвалїте Господа! Він бо благий, бо милість його по віки.
1Brengt Jahweh dank, want Hij is goed, En zijn genade duurt eeuwig!
2Да скажуть вибавлені від Господа, котрих він вислобонив з руки ворога,
2Zo moeten getuigen, die door Jahweh verlost zijn, En door Hem uit de nood zijn gered;
3І котрих до купи зібрав з країв, зі сходу і заходу, з півночі і від моря.
3Die Hij van alle kant hierheen heeft gebracht, Van oost en west, van noord en zuid.
4Вони блукали в пустинї, по степових шляхах, не знайшли місця собі на оселю.
4Sommigen doolden in woestijn en wildernis rond, Zonder de weg naar hun woonplaats te vinden;
5Терплючи голод і смагу, вони томились душею.
5Ze leden honger en dorst, En hun leven verkwijnde.
6Тодї взивали до Господа в тїснотї своїй, і він визволяв їх з біди їх.
6Maar ze riepen Jahweh aan in hun nood, En Hij verloste hen van hun angsten:
7І він проводив їх правою дорогою, щоб прийти до людяного міста.
7Hij bracht ze weer op de veilige weg, Zodat ze hun woonplaats bereikten.
8Да славлять Господа за милість його, і чудеса його над синами людськими!
8Laat ze Jahweh voor zijn goedheid dan danken, En voor zijn wonderen voor de kinderen der mensen:
9Він бо наситив душу прагнущу, й голодуючу душу сповнив добром.
9Want den dorstige heeft Hij gelaafd, Den hongerige heeft Hij verzadigd!
10Седїли вони в тьмі і в тїнї смертї, сковані нуждою і желїзом,
10Anderen zaten in duister en donker, In ellende en boeien gekluisterd;
11Бувши впертими проти слова Божого і зневажаючи волю Всевишнього,
11Want ze hadden zich tegen Gods geboden verzet, En de vermaning van den Allerhoogste veracht;
12Тому смирив він серце їх бідою; вони падали, і не було помочі для них.
12Zo was door rampspoed de moed hun ontzonken, En reddeloos stortten ze neer.
13Тодї Господа вони благали у своїй тїснотї, і він спасав їх з біди їх.
13Maar ze riepen Jahweh aan in hun nood, En Hij verloste hen van hun angsten:
14Вивів їх з темноти і з тїнї смертної, і розбив їх кайдани.
14Hij haalde ze uit het duister en donker, En verbrak hun boeien.
15Нехай прославляють Господа за милість його і за чудеса його над синами людськими!
15Laat ze Jahweh voor zijn goedheid dan danken, En voor zijn wonderen voor de kinderen der mensen:
16Він бо розломив брами мідянї, і сокрушив засуви желїзні.
16Want metalen poorten heeft Hij verbrijzeld, Ijzeren grendels in stukken geslagen!
17Безумні — за свої переступні дороги і за свої несправедливостї караються.
17Anderen werden ziek door hun zondige wandel, Hadden smarten te lijden om hun schuld;
18Душа їх одвертається від їжи, і вони приближились до воріт смертних.
18Alle voedsel begon hun te walgen, En ze stonden al dicht bij de poorten des doods.
19Тодї благають Господа в своїй тїснотї, і він визволяє їх з біди їх.
19Maar ze riepen Jahweh aan in hun nood, En Hij verloste hen van hun angsten.
20Посилає слово своє і вертає їм здоровлє, і спасає їх від домовини їх.
20Hij sprak: en ze werden genezen, En Hij ontrukte hen weer aan het graf.
21Нехай прославляють Господа за милість його і за чудеса його над синами людськими!
21Laat ze Jahweh voor zijn goedheid dan danken, En voor zijn wonderen voor de kinderen der mensen:
22Нехай принесуть жертву хвали, і піснями прославлять дїла його!
22Laat ze dankoffers brengen, En jubelend zijn werken vermelden!
23Ті, що в суднах пускаються на море, на водах великих мають торгове дїло,
23Anderen staken op schepen in zee, Om handel te drijven op de onmetelijke wateren.
24Вони бачать дїла Господнї і чудесні творива його в глибинї;
24Ook zij hebben Jahweh’s werken aanschouwd, In de kolken zijn wonderen.
25Рече він, і буйний вітер знявся, що високо підносить филї.
25Hij sprak: en er stak een stormwind op, Die zwiepte de golven omhoog;
26Кидає ними під небо, провалює їх в безодню, в бідї душа їх млїє.
26Ze vlogen op naar de hemel, ploften neer in de diepten, En vergingen van angst;
27Мотаються, хиляються, як чоловік пяний, поникла вся мудрість їх.
27Ze rolden en tuimelden, als waren ze dronken, En al hun zeemanschap was tevergeefs.
28Тодї до Господа вони у своїй тїснотї взивають, і він виводить їх з біди їх.
28Maar ze riepen Jahweh aan in hun nood, En Hij verloste hen van hun angsten:
29Він переміняє хуртовину на тишину, і филї втихомирились.
29Hij bedaarde de storm tot een bries, En de golven legden zich neer;
30І вони радїють, що стає тихо, і до бажаної пристанї він їх приводить.
30Wat waren ze blij, toen het kalm was geworden, En Hij hen naar de verbeide haven geleidde!
31Нехай прославляють Господа за милість його і за чудеса його для синів людських,
31Laat ze Jahweh voor zijn goedheid dan danken, En voor zijn wonderen voor de kinderen der mensen:
32І возносять його в зборі людей, і в радї старших хвалять його!
32Hem in de volksgemeente roemen, Hem in de raad der oudsten prijzen!
33Він обертає ріки в пустиню, і жерела водні в суходіл,
33Rivieren maakt Hij tot steppe, Waterbronnen tot dorstige grond;
34Плодовиту землю — в соляний степ, за злобу живущих там.
34Vruchtbaar land tot zilte bodem, Om de boosheid van zijn bewoners.
35Він обертає й пустиню в озера водисті, і суходіл в жерела водні;
35Maar van de steppe maakt Hij een vijver, Waterbronnen van het dorre land;
36І поселяє там голодних, і закладають оселю.
36Daar zet Hij de hongerigen neer, Om er zich een woonplaats te stichten.
37Засївають поля, насаджують виноградники, котрі видають овочі і плоди.
37Ze bezaaien hun akkers, beplanten hun gaarden, En oogsten hun vruchten.
38Він благословить їх, і вони вельми розмножуються; і скота дає їм не мало.
38Hij zegent hen: ze worden zeer talrijk, En Hij vermeerdert hun vee.
39Часами стає їх меньше, і вони хиляються від неволї, горя і нещастя.
39En nemen ze af in getal, en gaan ze ten onder Door verdrukking, ellende en jammer:
40Він кидає сором на князїв, і велить їм блукати в безлюддї і в безвіддї;
40Dan geeft Hij de tyrannen prijs aan de schande, En laat ze door de wildernis dolen.
41Бідного він з нужди видвигає, і роди його, як стадо, розмножує.
41Maar den arme heft Hij uit de ellende weer op, En maakt zijn geslacht weer talrijk als kudden:
42Щирі серцем побачать се і звеселяться, і всяка несправедливість зацїпить уста свої.
42De vromen zien het, en juichen; Maar wat boos is, zwijgt stil.
43Хто мудрий, той замітить ті речі, і нехай зрозуміють милостї Господнї.
43Wie wijs is, neemt het ter harte, En beseft de goedheid van Jahweh!
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.