Псальма 107
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Daničić–Karadžić Bible (1868), Cyrillic
1Хвалїте Господа! Він бо благий, бо милість його по віки.
1Хвалите Господа, јер је добар; јер је довека милост Његова.
2Да скажуть вибавлені від Господа, котрих він вислобонив з руки ворога,
2Тако нека кажу које је избавио Господ, које је избавио из руке непријатељеве,
3І котрих до купи зібрав з країв, зі сходу і заходу, з півночі і від моря.
3Скупио их из земаља, од истока и запада, од севера и мора.
4Вони блукали в пустинї, по степових шляхах, не знайшли місця собі на оселю.
4Луташе по пустињи где се не живи, пута граду насељеном не находише;
5Терплючи голод і смагу, вони томились душею.
5Беху гладни и жедни, и душа њихова изнемагаше у њима;
6Тодї взивали до Господа в тїснотї своїй, і він визволяв їх з біди їх.
6Али завикаше ка Господу у тузи својој; и избави их из невоље њихове.
7І він проводив їх правою дорогою, щоб прийти до людяного міста.
7И изведе их на прав пут, који иде у град насељени.
8Да славлять Господа за милість його, і чудеса його над синами людськими!
8Нека хвале Господа за милост Његову, и за чудеса Његова ради синова људских!
9Він бо наситив душу прагнущу, й голодуючу душу сповнив добром.
9Јер сити душу ташту, и душу гладну пуни добра.
10Седїли вони в тьмі і в тїнї смертї, сковані нуждою і желїзом,
10Седеше у тами и у сену смртном, оковани у тугу и у гвожђе;
11Бувши впертими проти слова Божого і зневажаючи волю Всевишнього,
11Јер не слушаше речи Божијих, и не марише за вољу Вишњег.
12Тому смирив він серце їх бідою; вони падали, і не було помочі для них.
12Он поништи срце њихово страдањем; спотакоше се, и не беше кога да помогне.
13Тодї Господа вони благали у своїй тїснотї, і він спасав їх з біди їх.
13Али завикаше ка Господу у тузи својој, и избави их из невоље њихове;
14Вивів їх з темноти і з тїнї смертної, і розбив їх кайдани.
14Изведе их из таме и сена смртног, и раскиде окове њихове.
15Нехай прославляють Господа за милість його і за чудеса його над синами людськими!
15Нека хвале Господа за милост Његову, и за чудеса Његова ради синова људских!
16Він бо розломив брами мідянї, і сокрушив засуви желїзні.
16Јер разби врата бронзана, и преворнице гвоздене сломи.
17Безумні — за свої переступні дороги і за свої несправедливостї караються.
17Безумници страдаше за неваљале путеве своје, и за неправде своје.
18Душа їх одвертається від їжи, і вони приближились до воріт смертних.
18Свако се јело гадило души њиховој, и дођоше до врата смртних.
19Тодї благають Господа в своїй тїснотї, і він визволяє їх з біди їх.
19Али завикаше ка Господу у тузи својој, и избави их из невоље њихове.
20Посилає слово своє і вертає їм здоровлє, і спасає їх від домовини їх.
20Посла реч своју и исцели их, и избави их из гроба њиховог.
21Нехай прославляють Господа за милість його і за чудеса його над синами людськими!
21Нека хвале Господа за милост Његову, и за чудеса Његова ради синова људских!
22Нехай принесуть жертву хвали, і піснями прославлять дїла його!
22И нека принесу жртву за хвалу, и казују дела Његова у песмама!
23Ті, що в суднах пускаються на море, на водах великих мають торгове дїло,
23Који плове по мору на корабљима, и раде на великим водама,
24Вони бачать дїла Господнї і чудесні творива його в глибинї;
24Они су видели дела Господња, и чудеса Његова у дубини.
25Рече він, і буйний вітер знявся, що високо підносить филї.
25Каже, и диже се силан ветар, и устају вали на њему,
26Кидає ними під небо, провалює їх в безодню, в бідї душа їх млїє.
26Дижу се до небеса и спуштају до бездана: душа се њихова у невољи разлива;
27Мотаються, хиляються, як чоловік пяний, поникла вся мудрість їх.
27Посрћу и љуљају се као пијани; све мудрости њихове нестаје.
28Тодї до Господа вони у своїй тїснотї взивають, і він виводить їх з біди їх.
28Али завикаше ка Господу у тузи својој, и изведе их из невоље њихове.
29Він переміняє хуртовину на тишину, і филї втихомирились.
29Он обраћа ветар у тишину, и вали њихови умукну.
30І вони радїють, що стає тихо, і до бажаної пристанї він їх приводить.
30Веселе се кад се стишају, и води их у пристаниште које желе.
31Нехай прославляють Господа за милість його і за чудеса його для синів людських,
31Нека хвале Господа за милост Његову, и за чудеса Његова ради синова људских!
32І возносять його в зборі людей, і в радї старших хвалять його!
32Нека Га узвишују на сабору народном, на скупштини старешинској славе Га!
33Він обертає ріки в пустиню, і жерела водні в суходіл,
33Он претвара реке у пустињу, и изворе водене у сухоту,
34Плодовиту землю — в соляний степ, за злобу живущих там.
34Родну земљу у слану пустару за неваљалство оних који живе на њој.
35Він обертає й пустиню в озера водисті, і суходіл в жерела водні;
35Он претвара пустињу у језера, и суву земљу у изворе водене,
36І поселяє там голодних, і закладають оселю.
36И насељава онамо гладне. Они зидају градове за живљење;
37Засївають поля, насаджують виноградники, котрі видають овочі і плоди.
37Сеју поља, саде винограде и сабирају летину.
38Він благословить їх, і вони вельми розмножуються; і скота дає їм не мало.
38Благосиља их и множе се јако, и стоке им не умањује.
39Часами стає їх меньше, і вони хиляються від неволї, горя і нещастя.
39Пре их беше мало, падаху од зла и невоље, што их стизаше.
40Він кидає сором на князїв, і велить їм блукати в безлюддї і в безвіддї;
40Он сипа срамоту на кнезове, и оставља их да лутају по пустињи где нема путева.
41Бідного він з нужди видвигає, і роди його, як стадо, розмножує.
41Он извлачи убогога из невоље, и племена множи као стадо.
42Щирі серцем побачать се і звеселяться, і всяка несправедливість зацїпить уста свої.
42Добри виде и радују се, а свако неваљалство затискује уста своја.
43Хто мудрий, той замітить ті речі, і нехай зрозуміють милостї Господнї.
43Ко је мудар, нека запамти ово, и нека познају милости Господње.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.