Псальма 137

Kulish and Puluj Bible (1905)

Daničić–Karadžić Bible (1868), Cyrillic

1Над ріками Вавилона, там сидїли ми і плакали, як Сиона спогадали.

1На водама вавилонским сеђасмо и плакасмо опомињући се Сиона.

2На вербах її повішали ми псалтирі наші.

2О врбама сред њега вешасмо харфе своје.

3Там бо захотїли від нас слова піснї і радостї ті, що в неволю нас забрали, знущались над нами: „Нуте, засьпівайте нам пісень Сионських!‟

3Онде искаху који нас заробише да певамо, и који нас оборише да се веселимо: „Певајте нам песму сионску.”

4Як же нам пісень Господнїх на чужій землї сьпівати?

4Како ћемо певати песму Господњу у земљи туђој?

5Коли забуду тебе, Ерусалими, нехай праву руку мою віднїме в мене!

5Ако заборавим тебе, Јерусалиме, нека ме заборави десница моја.

6Нехай язик мій прилипне до гортанї моєї, коли не згадаю тебе, як не поставлю Єрусалима над усї радощі мої!

6Нека прионе језик мој за уста моја, ако тебе не успамтим, ако не уздржим Јерусалима сврх весеља свог.

7Не забудь, Господи, день Єрусалима синам Едомським, що кричали: Руйнуйте, до нащадку його руйнуйте!

7Напомени, Господе, синовима Едомовим дан јерусалимски, кад говорише: Раскопајте, раскопајте га до темеља.

8О дочко Вавилона, ти окаянна! Щасливий, хто відплатить тобі все, що ти заподїяла нам.

8Кћери вавилонска, крвницо, благо ономе ко ти плати за дело које си нама учинила!

9Щасливий, хто, вхопивши дїточок твоїх, розібє їх о камінь!

9Благо ономе који узме и разбије децу твоју о камен.

Tip: use the ← and → keys to turn chapters.