Псальма 144

Kulish and Puluj Bible (1905)

Daničić–Karadžić Bible (1868), Cyrillic

1Давидова. Благословен Господь, скеля моя; він навчає руки мої до бою, до війни палцї мої!

1Благословен Господ, град мој, који учи руке моје боју, прсте моје рату,

2Він моя милість і огорода моя, твердиня моя висока і мій спаситель; щит мій, і той, на кого я вповаю, котрий корить народ мій під мене.

2Добротвор мој и ограда моја, уточиште моје и Избавитељ мој, Штит мој, Онај у кога се уздам, који ми покорава народ мој.

3Господи, що таке чоловік, щоб тобі знати про його, той син чоловічий, щоб ти зважав на його?

3Господе! Шта је човек, те знаш за њ, и син смртнога, те га пазиш?

4Чоловік, як той подих; днї його, як тїнь, що перелїтає.

4Човек је као ништа; дани су његови као сен, који пролази.

5Господи, прихили небо твоє, і зійди на долину! До гір торкнися, нехай задимують!

5Господе! Савиј небеса своја, и сиђи; дотакни се гора, и задимиће се.

6Блискай блискавками, і розсип їх! Пусти стріли твої, й замішай їх!

6Севни муњом, и разагнај их; пусти стреле своје, и распи их.

7Простри руку твою з висоти, вихопи мене, і вирятуй із вод великих, із руки чужинцїв.

7Пружи руку своју с висине, избави ме и извади ме из воде велике, из руку туђинаца,

8Уста їх про марне говорять, а правиця їх є правиця брехнї!

8Којих уста говоре ништавне ствари, и којих је десница десница лажна.

9Боже, нову пісню тобі засьпіваю, на псалтирі десятострунній до похвальної піснї тобі заграю;

9Боже! Песму нову певаћу Ти, у псалтир од десет жица удараћу Теби,

10Тобі, що даєш спасеннє царям, ізбавляєш Давида, слугу свого, від меча смертиносного.

10Који дајеш спасење царевима, и Давида слугу свог избављаш од љутог мача.

11Вихопи мене і вирятуй з руки чужинцїв, котрих уста про марне говорять, а котрих правиця є правиця брехнї!

11Избави ме и отми ме из руке туђинаца, којих уста говоре ништавне ствари, и којих је десница десница лажна.

12Щоб сини наші були, як висадки, зрощені в їх молодостї; дочки наші стрункі, як тесані стовпи угольні збудованої палати;

12Синови наши нека буду као биље, које весело одрасте у младости; кћери наше као ступови прекрасно израђени у двору;

13Щоб засїки наші були повні, всяким хлїбом багаті; щоб скотина наша тисячма множилась, десятки тисяч по вертепах наших;

13Житнице наше пуне, обилне сваким житом; овце наше нек се множе на хиљаде и на сто хиљада по становима нашим.

14Щоб корови наші телились; щоб не було влому, і жадного убитку, і жадної лайки на улицях наших.

14Волови наши нека буду товни; нека не буду нападања, ни бежања, ни тужњаве по улицама нашим.

15Щасливий нарід, в котрого така доля! Щасливий нарід, котрому Господь — Бог його!

15Благо народу, у ког је све овако! Благо народу, у ког је Господ Бог!

Tip: use the ← and → keys to turn chapters.