Псальма 142

Kulish and Puluj Bible (1905)

Daničić–Karadžić Bible (1868), Cyrillic

1Научна пісня Давидова. Молитва, як був в печері. Голосом моїм взиваю до Господа, голосом моїм до Господа молюся.

1Гласом својим ка Господу вичем, гласом својим Господу се молим.

2Виллю перед ним жаль мій, виявлю перед ним тїсноту мою.

2Изливам пред Њим мољење своје, тугу своју пред Њим казујем,

3Як дух мій знемігся в мене, то знав ти стежку мою. На дорозї, де ходив я, заставили тайно сїла на мене.

3Кад изнемогне у мени дух мој. Ти знаш стазу моју. На путу, којим ходим, сакрише ми замку.

4Гляну правобіч мене, та й бачу: нема нїкого, хто б пізнав мене; нема жадного притулку для мене, нїхто не дбає про душу мою.

4Погледам надесно, и видим да ме нико не зна; нестаде ми уточишта, нико не мари за душу моју.

5До тебе взивав я, Господи, кажучи: Ти моє прибіжище, моя доля в країнї живих!

5Вичем к Теби, Господе; велим: Ти си уточиште моје, део мој на земљи живих.

6Зглянься на поклик мій, бо я вельми знемігся; спаси мене від гонителїв моїх, вони бо надто сильні для мене.

6Чуј тужњаву моју; јер се мучим веома. Избави ме од оних који ме гоне, јер су јачи од мене.

7Виведи з темницї душу мою, да прославлю імя твоє! Праведні обступлять мене, коли явиш менї милість твою.

7Изведи из тамнице душу моју, да славим име Твоје. Око мене ће се скупити праведници, кад ми учиниш добро.

Tip: use the ← and → keys to turn chapters.